7. Додаткові методи обстеження.

Лабораторн.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Група крові та резус-фактор.

4. Біохімія крові, глюкоза крові.

5. Коагулограма.

6. РМП або RW.

Інструментальні

1. ЕФГДС.

2. RRС, ФКС.

3. Бронхоскопія.

4. Цистоскопія.

5. Лапароскопія.

6. ЕФГДС.

7. RRС, ФКС.

8. Бронхоскопія.

9. Цистоскопія.

10. Лапароскопія.

11. УЗД.

12. ЕКГ.

13. ЕхоЕГ.

14. Доплерографія.

15. Пункції, зондування, біопсія.

ТЕМА: ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ В ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД.

Передопераційний період – це час з моменту госпіталізації хворого в хірургічне відділення до виконання операції.

Мета

1. Обстеження хворого.

2. Проведення заходів щодо зменшення ризику операції.

3. Попередження післяопераційних ускладнень

Завдання

1. Встановлення діагнозу.

2. Визначення показань.

3. Визначення характеру і тривалості операції.

4. Визначення терміновості виконання операції.

Передопераційний період в залежності від характеру захворювання триває від кількох хвилин до кількох днів.

Фази передопераційного періоду.

Діагностичний період

1. Уточнюється діагноз.

2. Визначаються показання до операції.

3. Обстеження органів і систем хворого.

4. Визначення операційного ризику.

5. Встановлення супутніх захворювань.

6. Визначаються резервні можливості організму.

Власне передопераційний період

1. Полегшення перебігу захворювання.

2. Покращення роботи основних органів і систем.

3. Заходи спрямовані на зменшення передопераційного ризику.

4. Підвищення реактивності організму.

5. Премедикація.

6. Підготовка операційного поля.

7. Визначення об'єму і характеру оперативного втручання.

Від правильності проведення передопераційного періоду залежить перебіг операції і перебіг післяопераційного періоду

Показання до операції.

Життєві.

1. Кровотеча, яка не зупиняється.

2. Гострі захворювання органів черевної порожнини.

3. Проникаючі поранення.

Абсолютні.

1. Операцію неможливо замінити іншими методами лікування.

2. Відстрочення операції може призвести до погіршення стану хворого (стеноз пілоруса, злоякісні пухлини, механічна жовтяниця).

Відносні.

1. Хвороби, які не загрожують для життя хворого.

2. Можна використовувати інші методи лікування.

Приклад: варикозна хвороба, неускладнені грижі, доброякісні пухлини.

Передопераційна підготовка хворих

Визначення стану серцево-судинної системи

1. Вимірюють АТ.

2. Проводять ЕКГ, ЕхоКС.

3. Консультація кардіолога.

4. Коригуюча медикаментозна терапія.

Визначення стану органів дихання

1. Консультація терапевта.

2. ФОГК.

3. Спірографія.

4. Медикаментозна корекція, санація хронічних захворювань бронхолегеневої системи.

Визначення стану органів травлення

1. УЗД ОЧП.

2. Оглядова рентгенограма ОЧП.

3. ЕФГДС,RRС,ФКС,іригоскопія.

4. Консультація гастроентеролога.

5. Коригуюча медикаментозна терапія.

Визначення стану сечостатевої системи.

1. Консультація уролога.

2. Консультація гінеколога.

3. Лабораторні, інструментальні обстеження органів сечостатевої системи.

4. Коригуюча медикаментозна терапія.

Підготовка хворого до планової операції.

1. Тривалість залежить від стану хворого та характеру операції.

2. Проводиться в амбулаторіях, поліклініках, стаціонарах.

3. Хворий проходить всебічне обстеження.

4. Визначаються показання до операції.

5. Обов'язкові обстеження: ЗАК, ЗАС, група крові, резус-фактор, глюкоза крові, БАК, коагулограма, ЕКГ, ФОГК, консультація терапевта, кардіолога, гінеколога.

Операцію проводять після корекції гомеостазу і нормалізації основних функцій внутрішніх органів.

Підготовка хворого до екстреної операції.

1. Тривалість від кількох хвилин до 2 годин.

2. Обов'язкові мінімум обстеження: загальний аналіз крові, сечі, група крові, резус-фактор, глюкоза крові, ЕКГ, консультація терапевта.

3. Вводять зонд в шлунок, проводять катетеризацію сечового міхура.

ТЕМА: ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД.

Післяопераційним періодом називається період лікування хворого від моменту закінчення операції до видужання та повного відновлення працездатності або переведення його на групу інвалідності. Ранній – 5-6 днів після хірургічної операції. Пізній – до виписування хворого з стаціонару. Віддалений – до повного відновлення працездатності або переведення його на групу інвалідності..

Фази перебігу післяопераційного періоду

Катаболічна фаза триває 3-4 дні, характеризується підвищеним розпадом білків, жирів, вуглеводів, утворенням токсичних речовин, це призводить до ацидозу, порушення окисно-відновних процесів у тканинах і органах.

Анаболічна фаза характеризується посиленим синтезом білків, жирів, глікогену. Загальний стан хворого покращується, нормалізується діяльність внутрішніх органів і систем, відновлюється маса тіла, загоюється післяопераційна рана.

Післяопераційні ускладнення.

З боку нервової системи.

1. Біль

2. Порушення сну

3. Порушення психіки

З боку серцево-судинної системи.

1. Асистолія, фібриляція

2. Серцева недостатність

3. Тромбоз та емболія

4. Тромбофлебіти

З боку органів дихання.

1. Застійні пневмонії

2. Ателектази

3. Бронхіти

4. Плеврити

5. ГДН

З боку шлунково-кишкового тракту.

1. Нудота, блювання

2. Гикавка

3. Метеоризм

4. Пронос

5. Кишкова непрохідність

6. Перитоніт

З боку сечостатевої системи.

1. Ішурія, анурія

2. Запальні процеси

3. Ниркова недостатність

З боку післяопераційної рани.

1. Нагноєння

2. Гематома

3. Інфільтрат

4. Розходження швів

Реанімація – це комплекс заходів спрямованих на відновлення втрачених чи різко порушених життєво важливих функцій організму у хворих, котрі перебувають у стані клінічної смерті.

Інтенсивна терапія – це комплексна медична допомога хворим, які перебувають у тяжкому або термінальному стані, спричиненому порушенням життєво важливих функцій організму.

Інтенсивне спостереження – це комплекс методів отримання оперативної інформації про основні фізіологічні параметри організму.

Методи спостереження за післяопераційним хворим.

1. Спостереження за загальним станом хворого.

2. Клінічне спостереження.

3. Лабораторне спостереження.

Догляд за оперованими хворими.

1. Ретельне виконання призначень лікаря.

2. Догляд за загальним станом хворого.

3. Забезпечення фізіологічних умов перебування в ліжку.

4. Догляд за постільною білизною хворого.

5. Догляд за порожниною рота.

6. Туалет важкохворих.

7. Профілактика застійної післяопераційної пневмонії.

8. Профілактика гнійних ускладнень.

9. Профілактика пролежнів.

10. Догляд за пов'язкою хворого.

11. Догляд за дренажами хворого.

12. Спостереження за діяльністю серцево-судинної системи.

13. Профілактика тромбофлебітів і тромбоемболій.

14. Контроль і забезпечення фізіологічних відправлень важкохворих.

15. Контроль за моторикою кишечнику.

16. Годування важкохворих.

17. Раннє вставання з ліжка, системне проведення лікувальної фізкультури, повноцінне харчування.