24. Страховий стаж: поняття та юр значення

Страховий стаж, що є одним з юридичних фактів, які за­безпечують реалізацію соціальних прав громадян України, порівняно новою обставиною, з якою норми права пов'я­зують виникнення правових відносин. Ще донедавна ана­логічну функцію виконував інший юридичний факт — тру­довий стаж. Термінологічно обидві ці обставини є подібни­ми, однак вони відмінні за своїми змістовними характерис­тиками.

Запровадження в системі соціального захисту страхового стажу замість трудового є віддзеркаленням нових еконо­мічних перетворень та змін у соціальній політиці держави. Відмова від планово-розподільчої системи та перехід до соціально-ринкових відносин, де головна увага акцентується на особистій відповідальності особи за майбутні соціальні ри­зики, зумовили переорієнтацію в оцінці юридичних фактів. Тепер для одержання особою соціальних виплат у системі за­гальнообов'язкового соціального страхування необхідним є не лише факт заняття нею суспільно корисною діяльністю, а й факт сплати соціальних страхових внесків. За відсутності останнього особа такої допомоги не отримає. Страховий стаж є своєрідним відображенням часткової участі особи у форму­ванні загальнообов'язкової державної системи соціального страхування та слугує підставою для обчислення її май­бутніх соціальних виплат.

Страховому стажу у системі права соціального забезпечен­ня надається досить важливе значення. В одних випадках з ним пов'язане виникнення самого права на відповідний вид соціального забезпечення, в інших — від його тривалості за­лежить розмір соціально-забезпечувальної виплати. Зокре­ма, при загальній тривалості страхового стажу особи до 5 ро­ків розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності станоНайузагальненіше визначення страхового стажу містить­ся в Основах законодавства про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування. Тут він визначається як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язково­му державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

Страховий стаж є водночас правостворюючим юридич­ним фактом (оскільки необхідний для призначення різних видів соціальних виплат) і правозмінюючим {його збіль­шення призводить до зміни і перегляду суми вже призначе­них пенсій). Законодавець в одних випадках надає значен­ня тривалості страхового стажу як умові для призначення того чи іншого виду соціального забезпечення (всіх видів пенсій, наприклад), а в інших — його тривалість лише пре-зюмується. Зокрема, для призначення допомоги по вагіт­ності та пологах чи у разі нещасного випадку на виробницт­ві, що спричинив втрату працездатності, законодавством не вимагається кількісного критерію страхового стажу. До­статнім вважається факт, що особа є застрахованою, а отже, передбачається, що вона є потенційним носієм страхового стажу.

25. Порядок підтвердження трудового стажу.

Як доказ трудового стажу, необхідного для призначення пенсії, приймаються різні документи. Основним документом, що підтверджує трудову діяльність працівника (її тривалість, характер і т.д.), є трудова книжка.

Крім трудової книжки, доказом виробничого стажу можуть служити інші документи, видані за місцем роботи, служби, а також архівними установами.

Документами, що підтверджують трудовий стаж (при відсутності трудової книжки), можуть бути: довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, архівні довідки, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з оцінками про їхнє виконання й інші документи, що містять відомості про періоди роботи. При відсутності зазначених документів приймаються членські квитки профспілки. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за час, про яке є оцінки про сплату членських внесків.

Час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованої на приватній власності й винятково на їхній праці (оренді або особистому селянському (фермерському господарстві), установлюється по довідках Пенсійного фонду України про сплату страхових зборів у фонд.

На підтвердження творчої діяльності працівників приймаються довідки про періоди сплати страхових зборів у Пенсійний фонд України.

Доказом військової служби, служби в органах державної безпеки є: військові квитки, довідки військових комісаріатів, військових частин й установ системи Міноборони, Прикордонних військ, Керування державної охорони, інших військових формувань, створених Верховною Радою України, службою безпеки України, а також довідки архівних і військово-лікувальних установ колишніх Збройних Сил Союзу РСР, служби безпеки, органів внутрішніх справ.

Час навчання у вищих установах утворення професійно-технічних училищах, на курсах підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі й клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками й іншими документами, виданими на підставі архівних даних й утримуючих відомостей про періоди навчання. При відсутності в документах таких відомостей як доказ часу навчання можуть прийматися довідки про тривалість навчання в навчальній установі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як документи, що підтверджують знаходження на інвалідності, можуть бути виписка з акту огляду медико-соціальної експертної комісії, медичне висновок, пенсійний посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка керування соціального захисту населення й інші документи.

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки з паспорта (у випадку смерті дитини — свідоцтво про смерті), а також документів про те, що до досягненні дитиною 3-літнього віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів керування житловим фондом або довідка сільської, селищної ради).

Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби із чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їхнього працевлаштування за фахом, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військово-навчальних (навчальних) установ, підприємств й організацій у порядку, певному Міноборони України.

У тих випадках, коли документи, що підтверджують виробничий стаж, не збереглися, періоди роботи можуть підтверджуватися на підставі показань свідків. При цьому законодавець виходить із того, що документи можуть бути відсутні з двох основних груп причин:

1) у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями;

2) у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або відсутність архівних даних з інших причин.