14. Оперативний контроль за станом охорони праці на виробництві.

Оперативний контроль за станом охорони праці на підприємстві введено з метою:

• Оперативного вирішення поточних та перспективних питань з подальшого підвищення відповідальності керівників, профсоюзних комітетів та спеціалоістів із створення безпечних та здорових умов праці;

• Оперативний контроль є однією з основних функцій управління охороною праці та основною формою контролю адміністрації та профспілкового комітету за станом умов безпект праці наробочих місцях.

Оперативний контроль передбачає обов’язкову перевірку всих підвідомчих підприємств, структурних підрозділів.

На кожному пыдприємстві, виходячи із специфіки штатної структури, розробляють конкретну схему проведення оперативного контролю. У ній визначають посадові категорії та терміни проведення І-го ступеня (щоденного), ІІ-го ступеня (щонедільного) та ІІІ-о ступеня (щомісячного) оперативного контролю. Особи, що здійснюють прведення ступенів оперативного контролю обовязково перевіряють ведення журналу з оперативного кнтролю.

Перший ступінь оперативного контролю (проводить посадова особа – майстер, механік разом з уповноважени трудового колектива) самий відповідальний. Від якості його проведення залежить стан охорони праці та наступне зниження кількості нещасних випадків.

Другий ступінь оперативного контролю проводить начальник цеха, служби, дільниці разом з УТК, членом ПК. Результати перевірки фіксуються у журналі потім розглядаються на нараді служби.

Третій ступінь ОК проводиться керівником підприємства/головним інженером з комісією з питань охорони праці (інженер з ОП, представник УТК, голова профсоюзного комітету, представники виробничо-технічних служб). Результати відображаються у журналі. На засідані третього ступеня, що проводить керівник підприємства, заслуховують доклад за результатами перевірки, приймається рішення про оцінку рівня безпеки, встановлюются терміни та особи відповідльні за виконання виявлених порушень. Рішення наради третього ступеня оперативного контроллю оформляється протоколов. Який має силу наказу. У ньому фіксується також рішення про притягнення працівників до дисципланарних чи адміністративних стягнень, або до заохочення.

15. Економічне стимулювання охорони праці.

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статті, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

16. Вимоги щодо організації та забезпечення безпеки на робочих місцях (основні принципи запобігання небезпеки, поведінка у разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, навчання і перевірка знань з питань охорони праці, залучення працівників до вирішення питань з охорони праці.

Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (далі – Вимоги) встановлюють вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, безпечного використання працівниками засобів праці,забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств.

Основні принципи запобігання небезпекам:виключення небезпек, якщо це є можливим і реальним;обмеження небезпек, яких уникнути неможливо;усунення небезпек у їх першоджерелах, виключення або максимальне обмеження впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;забезпечення пріоритету колективних засобів захисту над індивідуальними;врахування людського фактора, зокрема під час вибору засобів виробництва, технології, організації праці, устаткування робочих місць тощо.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для евакуації працівників, надання першої медичної допомоги потерпілим, локалізації і ліквідації аварії або пожежі, усунення їх наслідків, за необхідності залучити зовнішні служби невідкладної медичної допомоги, професійні аварійно-рятувальні служби, підрозділи пожежної охорони.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання здійснюються відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

Залучення працівників до вирішення питань охорони праці здійснюється профспілковими організаціями підприємства відповідно до статті 42 Закону України «Про охорону праці». У разі відсутності на підприємстві професійної спілки громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюється уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці відповідно до Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.