Проблеми Європи

Однак в процесі євроінтеграція країни регіону зустрілися з рядом проблем:

1. Пов’язаних з міграцією робочої сили

• Проблеми расових відносин, імміграції та мігрантів вважають називають серед важливих для країни навіть мешканці такої держав традиційної міграції з колоній як Великобританія. В 2006 р. як найважливішу її вважають 41% британців, у 90-ті – 5%.³

Проблеми безпеки вимагають збільшити втрати на безпеку в громадських місцях, збільшити повноваження міліції, що викликає обурення і негативну реакцію мусульман. Що зауважують зростання недовіри до себе в щоденному житті і з боку органів правопорядку.

• Вважають, що зв’язок з батьківщиною використовують для підтримання в дітей, що виросли на заході національних традицій, і цінностей. Такий контраст може призводити до релігійного фундаменталізму. Відомо, що для людей, вихованих у закритих емігрантських общинах перше місце в ієрархії займають сім’я, клан, діаспора, а вже потім норми і закони країни, що їх прийняла.

1. діаспора.. Турція має найтісніші зв’язки з США у Європі.

2. Звертають увагу на відсутність у Європи однорідності культури і мови «Існує небезпека, що Європа замість дієвої федерації виявиться у стані будівництва вавілонської башти»⁴

2. Побоювання культурно-політичних наслідків імміграції – зб. Частки неєвропейського населення. Якщо в США, Канаді, Австралії цей приймається легко, то Європа в наявності «паралельних суспільств» бачить значну загрозу для західних демократій, зокрема через небезпеку тероризму. ФРН це стало проблемою №1 і відтіснив на 2-ге місце страхи перед екологічною катастрофою і зростанням злочинності. Сьогодні в країні жив 3 млн. мусульман, з них 757 тис. мають громадянство, діють 3 тис мечетей, з них 100 на обліку спецслужб через пропаганду ісламу. Стверджують, що нинішнє покоління молодих мусульман більш релігійне, ніж попереднє. В благополучних європейських країнах почалася «війна культур».

3. Побоювання розмивання національних культур, традицій і автономії відповідних держав. Розширення негативно вплине і н культурних традиціях, етнічному складі і генофонді.

7. Значні застереження до вступу Турції, яка непослідовна у запровадженні принципів демократії. Є ряд порушень прав людини, внутрішні конфлікти (курди, не визнані республіки на поділеному о.Кріт, вірменська діаспора вимагає вибачень за геноцид). Провал Конституції у Франції пов’язують тим, що там сильна вірменська

Міграція має і позитивні наслідки:

• Культурні та мистецькі твори вихідців з інших культур визнаються в мистецькому світі як такі що несуть свіжі ідеї і їх творці стають новими авторитетами в мистецькій сфері. ( багато німців перейшло в іслам).

Підрахунки податкових поступлень в бюджет від мігрантів невпинно зростають так, що у Великобританії в доповіді про податки відзначено, що «міграція може стимулювати економічний розвиток, накопичення капіталу і більш гнучку політику на ринку праці. З іншого боку. Без інтеграції багато мігрантів залишаються на економічній та соціальній периферії. Крім того економічний вплив це - лише одна складова картини масштабного впливу імміграції на національну спільноту, а динамізм і різноманітність, які привносять мігранти не піддаються статистичним оцінкам»⁵

Всі країни Європи визнали себе країнами трудової міграції, а самих мігрантів – ресурсом розвитку. Тому важливим завданням стала розробка кількісних і якісних оцінок потреб ринку праці і інститутів соціальної сфери.

Однак країни Європи мають досить різні підходи до міграційної політики, найбільш жорсткою яких є політика Данії, яка вважає міграцію загрозою майбутньому добробуту країни в економічному, культурному та релігійній сфері. Цю політику зараз запроваджує і Голландія. Найбільш ліберальна в Ірландії. Європа уважно вивчає ці процеси. Основна задача – забезпечити спільні для Європи принципи антидискримінаційного законодавства і в їх рамках справедливого відношення до мігрантів. Але кожна країна самостійна у формуванні політики і формуванні пріоритетів. Спільним ідеями є :

• квотування потоку кваліфікованої робочої сили і особливо стимулювання «бажаної міграції».

• Вводиться іспит з мови і історії країни, .

• Формують програми надання житла і соціальних послуг так щоб не допустити іх ізоляції, відособлення від національного соціуму;

• Забезпечення рівних можливостей доступу до ринку праці;

• Особливо залучення дітей мігрантів в систему початкової і середньої освіти.

Популяризується культурна спадщина мусульманського світу, (яка користується значним інтересом з боку інтелектуальної спільноти. Французький парламент схвалив законопроект, який зобов’язує надавати житло всім бездомним⁶, яких у Франції близько 100 тисяч. Крім того 900 тисяч осіб ночують у наметових таборах, готелях, близько 2 млн живуть у поганих умовах. Це вже само по собі становить потенційну загрозу соціальних заворушень. Закон, де право на житло – невід’ємне в Європі є лише в Шотландії і Франція вивчала її досвід. Проблема важлива, оскільки Франція – лідер серед країн Європи за кількістю мігранті, переважно нелегальних. Вважають, що цей законопроект стимулюватиме саме легальну міграцію.

Крім того, багато корінних французів мають погані житлові умови через високу вартість житла.

З грудня 2003 року під егідою ООН була створена Глобальна комісія по міжнародній міграції, в функції якої входить вирішення проблем, що виникають, виявляє тенденції і співпрацює з країнами – донорами.

2. Внутрішні економічні проблеми ряду країн. Наприклад Франція ⁷, в якій реформи освіти, що відбувались 8 разів після війни зруйнували систему освіти – кожний 10 учень не вміє читати. І писати. Китай завалив Європу модними і дешевими товари – це подобається Французам, а країна (ні Італія, ні Франція) не знають як врятувати всю легку промисловість (взуття, швейне та шкіряне виробництво). Високе безробіття – до 10 % по всій Європі, у Франції – 25% молодь (20-26 років), 43% - некваліфіковані працівники. Однак такого соціального захисту, як у Франції нема ніде у світі. Жартують, що після СРСР це сама «комуністична» країна.

В США робочий тиждень – 47 год., в Японії – 44, в Євросоюзі – 39, а у Франції – 35. При цьому Франція має одну з найвищих у світі продуктивність праці. Підприємці змушені вводити високі технології, щоб компенсувати високу вартість робочої сили. (Але така стратегія має свої межі).

8. Швидкі темпи розширення –лібералізація вигідні європейському капіталу, але не підкріплене відповідними соціальними гарантіями для рядових громадян. Різниця в стандартах життя і є і хвиля мігрантів з нових країн-учасниць знизить зарплату, задушить конкуренцією малий бізнес, сферу послуг, сприятимуть перенесенню підприємств у країни з дешевою робочою силою.

9. Знизиться соціальний захист, так як країни не матимуть для цього відповідної повноти влади., а бастувати, згідно правил, можна лише у своїй країні.

Політичні опонентн правлячих партій бачать в цьому нову стратегію капіталу, який хоче в такий спосіб звільнитися від досягнутих профсоюзами свобод для найманих працівників.