12. Аналіз умов праці в галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Аналіз умов праці слід розпочати з характеристики приміщення і робочого місця, далі, з точки зору виробничої санітарії та гігієни праці, проаналізувати існуючі та вибрати оптимальні параметри мікроклімату, забрудненості повітряного середовища, освітленості, шумів, електробезпеки тощо; навести перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які супроводжують працю на даному робочому місці; вказати можливе джерело утворення цих факторів.

Проводити аналіз умов праці на робочому місці слід за таким планом:

1 Організація робочого місця

Навести коротку характеристику приміщення (площа, об’єм, кількість робочих місць, наявність освітлення, вентиляції й опалення). Коротко описати устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об’ємом приміщення, що наведено дня одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

2 Мікроклімат виробничих приміщень

Згідно з ДСН [1] визначаються категорія важкості роботи, що виконується та період року. Нормативні значення параметрів мікроклімату [2] порівнюються з фактичними даними.

3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, обчислювальному центрі і т.д. Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини – клас небезпечності, ГДК, біологічна дія на організм людини [3]; порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань, взяти з переддипломної практики) з допустимими концентраціями.

4 Освітлення

Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Згідно з нормами [2, 4] вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними.

5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗ), інфразвуку (ІФЗ). За [5, 6] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗ, ІФЗ ). Наводяться їх фактичні значення.

6 Виробничі випромінювання

До виробничих випромінювань відносяться:

– випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ);

– електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ. ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів;

– іонізуючі випромінювання.

Слід вказати види та джерела виробничих випромінювань на робочому місці, згідно з нормативними документами [2, 7 – 11]. Навести норми з кожного виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

7 Важкість праці та напруженість праці

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наведених в таблиці 4.11.7 [3] показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості. За наявності двох і більше показників класу 3.1 і 3.2 умови праці за важкістю трудового процесу оцінюються на один ступінь вище (3.2 та 3.3 класи відповідно).

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні згідно з таблицею 4.11.8 [3]. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше 6-ти показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2 – 3.3 (таблиця 1).

8 Небезпека ураження електричним струмом

Вказуються ймовірні травмонебезпечні місця та можливі причини ураження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, а також потрапляння під дію крокової напруги електричної дуги).