- •1. Охорона праці як невід'ємна складова соціальної відповідальності.
- •2. Законодавча база Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці.
- •Політика в галузі охорони праці.
- •7. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •8. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
- •10. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •9. Загальні положення та визначення нещасних випадків
- •11. Основні технічні та організаційні заходи профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
- •12. Аналіз умов праці в галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •13. Вимоги до санітарного контролю стану повітря робочої зони.
- •Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •15. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •16. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •17. Важкість праці: динамічні, статичні навантаження.
- •18. Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •21. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •23. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •Державний нагляд за охороною праці.
- •Завдання страхування від нещасного випадку.
13. Вимоги до санітарного контролю стану повітря робочої зони.
Санітарний контроль за станом повітря робочої зони проводиться санітарними лабораторіями промислових підприємств відповідно до «Положення про санітарну лабораторію на промисловому підприємстві» № 822—69 і ГОСТом 12.1.005-88 «ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги».
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони регламентується значенням гранично допустимих концентрацій (ГДК), мг/м3.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це концентрації, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалений термін життя нинішнього і наступного поколінь. За ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:
І клас - надзвичайно небезпечні;
П клас - високонебезпечні;
III клас - помірно небезпечні;
IV клас - малонебезпечні.
У всіх випадках можливого надходження в повітря робочої зони шкідливих речовин 1 класу небезпеки, а також тих речовин 2 класи небезпеки, які із-за високої летючості можуть з'явитися причиною тяжкого, або смертельного гострого отруєння, слід забезпечити безперервний, переважно автоматичний санітарний контроль.
Під час вступу до повітря робочої зони інших шкідливих речовин 2 класу небезпеки санітарний контроль повинен здійснюватися не рідше за 1 раз в місяць.
Контроль за вмістом токсичних речовин, що володіють сенсибілізуючою дією і здатністю проникати через шкірні покриви слід проводити 1 раз на тиждень.
Під час вступу до повітря робочої зони шкідливих речовин 3 і 4 класів небезпеки санітарний контроль проводиться не рідше за 1 раз в квартал. При недостатній стабільності режиму технологічного процесу або зміні технічного стану обладнання в процесі експлуатації, яке може робити істотний вплив на забруднення повітря робочої зони, а також у разі можливих сезонних коливань концентрації шкідливих речовин, частоту контролю слід збільшити.
Випадки перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень розслідувати і враховувати відповідно до «Положення про порядок розслідування і обліку випадків перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони на підприємствах і в організаціях Міністерства медичної промисловості» (Наказ Міністра медичній промисловості № 247 від 3.06.85 р.).
Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки (рис. 4.4):
- система технічних засобів і заходів;
- система електрозахисних засобів;
- система організаційно-технічних заходів і засобів.
Система технічних засобів і заходів електробезпеки
Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
- ізоляцію струмовідних частин;
- недоступність струмовідних частин;
- блоківки безпеки;
- засоби орієнтації в електроустановках;
- виконання електроустановок, ізольованих від землі;
- захисне розділення електричних мереж;
- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;
- вирівнювання потенціалів.
Із метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції, в електроустановках застосовується одночасно більшість з перерахованих технічних засобів і заходів.
