- •Які основні рівні ієрархії стратегії? Охарактеризуйте їх.
- •2.Характеристика внутрішнього середовища підприємства
- •Поняття про конкурентні стратегії підприємства. Їх види.
- •2 Загальні конкурентні стратегії
- •3 Стратегія мінімізації витрат
- •4 Стратегія диференціації
- •5 Стратегія фокусування
- •6 Стратегія інновацій
- •8 Стратегія синергізму
- •7 Стратегія оперативного реагування
- •2) Наступальні стратегії:
- •Використана література
3 Стратегія мінімізації витрат
Стратегія мінімізації витрат (лідерства по недоліків) заглиблена у забезпечення нижчих системних витрат товару проти конкурентами. Продукція у своїй може продаватися або за нижчим цінами, ніж в конкурентів, або за порівнюваний цінами.
Перевага низьких витрат створює щодо ефективний захист проти п'яти конкурентних сил М. Портера (суперництво між конкуруючими продавцями галузі; конкуренція із боку послуг, що виробляють підприємства інших галузей, є замінників і конкурентоспроможних з погляду ціни; загроза входу у галузь нових конкурентів; економічні можливості й уміння підприємств; економічні можливості й уміння споживачів).
Практика показує, що це стратегія часто вибирається практично як російськими, і зарубіжними фірмами, але в країні важко досягти максимального ефекту у зв'язку з на високі темпи інфляції і низкою істотних проблем внутрішнього характеру діяльності фірм.
4 Стратегія диференціації
Мета стратегії диференціації (чи його різновидів: диференціації продукту, персоналу, сервісу чи іміджу) - це частина або наданняпродукту-товару відмітних властивостей, важливі для покупця які відрізняють даний товар як більше якісний від пропозицій конкурентів; чи речення різноманітного кращої (проти конкурентами) рівня послуг, супутнього продаваним товарам; чи наймання і тренінг персоналу, який працює із клієнтами ефективніше, ніж персонал конкурентів; або створення понад вигідного іміджу фірми, рекламної марки продуктів, тобто. бренду. Переваги бренду полягають у тому, що фірмам з брендом простіше й дешевше проникнути налаштувалася на нові ринки, ніж їх конкурентам, і навітьбрендованний товар можна дорожче, ніжнебрендованний аналогічний за якістю продукт. Серед усіх різновидів стратегії диференціації у сучасних умовах першому плані виходять стратегія нового підходи до якості продукції (послуг) і стратегія управління знаннями чи використання інтелектуального потенціалу персоналу фірми.
5 Стратегія фокусування
Стратегія фокусування, тобто. спеціалізації на потреби різних груп покупців, будується без прагнення обхопити весь ринок. Мета стратегії - задовольнити потреби обраного цільового сегмента краще, ніж конкуренти. Така стратегія має спиратися як у диференціацію і на лідерство в мінімізації витрат, але урамках цільового сегмента. Через війну стратегія фокусування то, можливо представлена або стратегієюфокусированного лідерства по недоліків або стратегієюфокусированной диференціації.
Фірми змушує вибирати цю стратегію або недолік ресурсів, або посилення бар'єрів входу у галузь чи ринок. Тому бажана вибирати таку ринкову нішу, має потенціал зростання, не переповнена конкурентами, розмір ніші забезпечує необхідну прибутковість. Конкурентна ніша у своїй може бути оцінена з урахуванням географічних критеріїв, наявності спеціальних вимог до продукції (послуг), їх основним характеристикам тощо. Інакше кажучи, обираючи цю стратегію, фірма концентрує своєї діяльності на відносно невеликий групі споживачів, частини товарного асортименту чи певному аспекті діяльності.
6 Стратегія інновацій
Стратегія інновацій передбачає придбання конкурентних переваг з допомогою створення принципово нових товарів чи технологій, чи задоволення існуючих усвідомлених чи неусвідомлених потреб новим способом. Фірми, вибравши цю стратегію, прагнуть сформувати конкурентна перевага з допомогою здійснення радикальних інновацій у різноманітних галузях й отримують можливість створення надприбутки з допомогою стрибка в рентабельності продажів або створення нової сегмента споживачів. Альтернативою є продаж нову технологію іншим зацікавленим фірмам.
За статистикою діяльність із створенню інновацій характеризується високий рівень ризику, фірми повинен мати висококваліфікований персонал, достатні фінансові ресурси до створення і виведення новинок ринку. Така стратегія властива або великим фірмам, або невеликим венчурним підприємствам.
