Ультрависокочастотна терапія електричним полем (увч-терапія)

Ультрависокочастотна терапія електричним полем (УВЧ терапія) — лікувальний метод, де діючим фактором є змінне електричне поле ультрависокої частоти. При цьому вплив на ту чи іншу ділянку тіла відбувається за рахунок двох ізольова­них конденсаторних пластин, до яких підводиться змінна напруга .і частотою 40,68 МГц, що виробляє апарат УВЧ. Діапазон коливань складає від 30 до 300 МГц, що відповідач довжині хвилі від 10 до 1 м.

Механізм дії змінного електричного поля ультра­високої частоти. Під виливом УВЧ терапії в тканинах, які знаходяться між конденсаторними пластинами, виникають складні біофізичні процеси, в основі яких лежить поглинання високочастотної енергії, збудження коливань внаслідок резо­нансу і трансформація цієї енергії в теплову. Втрати електроенергії відбуваються за рахунок омічних та діелектричних втрат.

В тканинах організму, які погано провидять електричний струм (діелектриках) і мають невисоку концентрацію електролітів (жирова, кісткова, нервова тканини, сухожилля, фасції, тканини мозку) відбувається досить значне нагрівання. Саме в цих тканинах відбувається поглинання енергії елект­ричного поля УВЧ. Така особливість УВЧ-терапії дозволяє цілеспрямовано впливати на ті чи інші органи та тканини, котрі не доступні для безпосереднього впливу різним фізичним факторам (наприклад, спинний мозок).

Фізико-хімічні зміни в структурі клітини та молекули відбуваються за рахунок коливальних рухів під впливом змінно­го електричного поля.

Відомо, що змінне електричне поле (так як і змінні магнітне поле) в "чистому" вигляді не існує. В конкретному випадку мова йде про змінне електромагнітне поле УВЧ, яке має електричну і магнітну складову. Але зміни в організмі під виливом УВЧ терапії відбуваються в основному за рахунок електричного поля. Тому в практичній фізіотерапії прийнято називати "електричним полем УВЧ "електричного поля УВЧ, тобто виникає осцилярний ефект. Теплову і осцилярну дію електричного поля УВЧ на тканини та клітини неможливо від'єднувати одне від одного. При цьому відбувається поси­лення дисперсності білків плазми крові, збільшується кількість альбумінів за рахунок зменшення вмісту глобулінів, відбу­вається перетворення грубодисперсних молекул в менші за рахунок відщеплення окремих амінокислот і утворення гістаміноподібних речовин. В крові збільшується кількість лейко­цитів, підвищується їх (фагоцитарна активність. В тканинах, на які впливало електричне поле УВЧ, спостерігається роз­ширення капілярів та артеріол, посилюється кровообіг і про­никливість капілярної стінки, активується основний обмін на 20-40% і діяльність клітин ретикуло-ендотеліальної системи. Місцева реакція електричного поля УВЧ викликає протизапальпу і знеболюючу дію. При невеликих місцевих запальних процесах УВЧ терапія після 2-4 процедур може викликати розсмоктування інфільтратів, а якщо утворився гній — очи­щення рани та дегідратацію запальних тканин.

Вплив електричного поля УВЧ на ділянку шлунка викли­кає, зниження його тонусу, знижує його евакуаторну функ­цію в 2-3 рази, підвищує виділення шлункового соку та жовчі за рахунок розслаблення гладенької мускулатури шлунка та жов­чного міхура. При дії на нирки збільшується також кількість виділеної сечі. Добре себе зарекомендувала УВЧ-терзпія при відмороженнях, а також для стимулювання регенеративного процесу в нервових волокнах. Причому стимулювання відбуваються при малих дозах електричного поля УВЧ, великі — гальмують.

Показання для УВЧ терапії: гострі запальні процеси, втому числі і гнійні, різної локалізації (фурункули, карбунку­ли, гідраденіти, мастити, лімфаденіти, гайморити, артрити, абсцеси легенів, запальні захворювання матки і придатків та інші); травматичні пошкодження і захворювання перифе­ричної нервової системи (невралгії, невріти, радикуліти, плек­сити); ангіоспазм і інші порушення периферичного крово­обігу, остеомієліт, інфіковані рани, свищі, відмороження, стрептодермія, пролежні, профілактика нагноювання при по­рушенні цілісності шкіри, захворювання органів дихання (ГРІ, бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма та інші); захворювання органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хворої шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічний холецистит); й захворювання ЛОР-органів (рініти, синусіти, отити, хронічні тонзиліти ); захворювання сечостатевих органів (хронічний пієлонефрит, цистит, інфекція сечових шляхів); очні хвороби (блефарити, ірідоцикліти та інші).

Протипоказання. Наявність або підозра на злоякісні новоутворення, схильність до кровотеч, значна декомпенсація серцевої діяльності, вагітність (починаючи з 3 місяців, системні захворювання крові, гіпотонія, інфаркт міокард активний туберкульоз легенів.

Апаратуру, техніка і методика проведення процедур УВЧ терапії. Зараз використовуються наступні апарат - портативний апарат "УВЧ-30" малої потужності (ЗОВт); переносний апарат "УВЧ-66 середньої потужності (20, 40 і 70 Вт); пересувний апар"Екран-2" великої потужності (350 Вт) дозволяє проводити всі види процедур умовах фізіотерапевтичне кабінету; апарат "Мінітерм малої потужності (вихідна потужність 5 Вт) в комплекті з 4-ма електрода; (гінекологічними, офтальл¹нологічиими, стоматологними, оторіно-лярингологними).

В кожному з апараті ламповий генератор УВЧ коливань, який зібраний за схемою самозбудження і індуктивно зв'язаний з ним контур "пацієнта" (терапевтичний контур). Настройка терапевтичного контура в резонанс « генератором УВЧ коливань відбувається рахунок конденсатора змінної ємкості, ручка якого виведе­на панель апарата.

При проведенні процедури відповідна ділянка тіла хво­рого розміщується між двома конденсаторними пластинами одинакової площі, повітряний про­міжок котрих від 1 до 4см. При малих проміжках (до 1 см) енергія електричного поля поглинається поверхневими тканинами, а при великих (2-4см) — енергія поля рівномірно поглинається всією товщи­ною тканин. Існує два спо­соби накладання пластин — поперечний і повздовжний. При поперечному разташуванні конденсатор­них пластин е.п, УВЧ проникає. через всі тканини, а при повздовжньому воно діє більш поверхнево. При проведенні УВЧ-терапії края конденсаторних пластин повинні відставати один від одного на відстані їх діаметра. При проведенні процедури потрібно зберігати незміненим повітряний простір і періодично перевіряти настройку контура апарату.

УВЧ-терапію можна проводити через одежу, пов'язку, якщо вона суха. Якщо пов'язка мокра, то її необхідно зняти, рану висушити стерильною серветкою і тільки після цього можна провести УВЧ-терапію. Наявність в тканинах метале­вих конструкцій не є протипоказанням для застосування е.п. УВЧ. Дозування УВЧ терапії проводиться в основному за почуттям тепла хворим при проведенні процедури. В практиці фізіотерапії е.п.уВЧ: нетеплова, слаботеплова і теплова.

УВЧ-терапія в області голови, обличчя і шиї проводиться потужністю 15-40 Вт, в області грудної клітини, живота і ма­лого тазу - 70-ІООВт. Без спеціаль­них показань недо­пустимо опроміню­вати е.п. УВЧ - го­ловний мозок і сер­це. Тривалість про­цедури 10-15 хви­лин. Курс лікування 6-10 процедур що­денно або через день.

Приклади при­значення і показання

1. УВЧ-терапія на ранену поверхню Конденсаторні пластини діаметр яких перевищує розмір рани розташовують поперечно і проміжок складає 1 см. Доза слабкотеплова. Потужність е.п. УВЧ 20-40Вт. Тривкість процедури 10-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10 процедур (до очищення рани від гною). Показання: інфіковані рани після хірургічної обробки (можна через пов'язку), гнійні ріши

2. УВЧ-терапія при захворюваннях органів дихання. Конденсаторні пластини діаметром 8 (11) см разташовують поперечно над вогнищем інфекції в легенях. Проміжок складає Зсм, потужність 70 Вт, доза — слабкотеплова або без почутті тепла. Тривалість процедури 15-20 хвилин. Курс лікування 10 процедур, щоденно або через день в кінці захворювання Показання: пневмонія гостра або хронічна в стадії загострення.