Посадова інструкція директора підприємства

I. Загальні положення

Директор підприємства належить до професійної групи "Керівники".

Призначення на посаду керівника підприємства та звільнення з неї здійснюється з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

ІІ. Права

Директор підприємства має право:

Без доручення діяти від імені підприємства.

Представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади.

Розпоряджатися майном підприємства з дотриманням вимог, визначених законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими актами.

Відкривати в банківських установах розрахунковий та інші рахунки.

ІІІ. Обов'язки

Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства.

Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності.

Забезпечує відповідність продукції кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці,

Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів.

Організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду

Вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами,

Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни і обліку, господарського розрахунку.

Здійснює заходи щодо соціального захисту колективу підприємства, забезпечення і збереження зайнятості працівників.

Представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами.

Відповідальність Директор підприємства несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності

За завдання матеріальної шкоди

Директор підприємства несе персональну відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень, що виходять за межі його повноважень, які визначені чинним законодавством, Статутом підприємства, іншими нормативними правовими актами.

11. Пояснити зміст основних процесуальних теорій мотивації (теорію справедливості, очікувань, модель Портера-Лоурела) на прикладах виробничих ситуацій сільськогосподарських підприємств.

Згідно процесуальним теоріям поведінка особи є також функцією його сприйняття і очікувань, пов'язаних з даною ситуацією, і можливих наслідків вибраного їм типу поведінки.

• Теорія очікування В. Врума. розглядає очікування людини як необхідну умову мотивації. За даною теорією для успішної мотивації праці важливе значення мають три чинники, що викликають основні очікування працівників:

1. Співвідношення витрат праці і результатів. Очікування того, що витрачені зусилля будуть мати бажані результати. Тракторист-машиніст очікує, що при більш детальному плануванні маршруту зекономить 15% пального.

2. Співвідношення отриманих результатів і винагороди. Очікування одержання винагороди за досягнуті результати. При економії 15% тракторист може очікувати 10% премії.

3. Цінність винагороди. Очікування достатньої цінності винагороди. Таким чином, працівники повинні чітко знати, яких результатів від них чекають, вірити в те, що їхні зусилля будуть сприяти досягненню мети й об'єктивно оцінені, а винагорода за результати буде вагомою. Ступінь поваги.

• Теорія справедливості визначає, що люди суб’єктивно визначають відношення отриманої винагороди до затрачених зусиль, а потім співставляють її з винагородою іншим працівникам за аналогічну роботу.

За роботу на прополці овочів вручну робітники отримали різну оплату. І в однієї сторони, і в іншої зникає мотивації працювати краще (все одно отримаю мізер або все одно отримаю достатню зарплату)

• Модель Портера-Лоулера В ній фігурують п'ять змінних:

зусилля,

сприйняття,

отримані результати,

винагорода

ступінь задоволення.

Згідно моделі Портера-Лоулера, досягнуті результати залежать від прикладених співробітником зусиль, його здібностей і характерних особливостей, а також усвідомлення ним своєї ролі. Рівень докладених зусилля визначатиметься цінністю винагороди і ступенем упевненості в тому, що даний рівень зусиль дійсно спричинить за собою цілком певний рівень винагороди. Більш того, в теорії Портера-Лоулера встановлюється співвідношення між винагородою і результатами, тобто людина задовольняє свої потреби за допомогою винагород за досягнуті результати.

12. Між двома бухгалтером і економістом підприємства виник конфлікт з приводу того, хто повинен складати статистичну звітність. Посадові інструкції в бухгалтерії відсутні. Визначити тип конфлікту, вказати причину та запропонувати метод вирішення. Пояснити, хто винен у виникненні даної конфліктної ситуації.

Конфлікт – неузгодженість між конфліктуючими сторонами: Вид конфлікту в даній ситуації – виробничий. Тип – внутрішньоособистісний (рольовий). Причина – незбалансованість прав, обов’язків, повноважень працівника. Метод вирішення можна обрати міжособистісний – вирішення проблеми: роз’яснити вимоги до роботи кожному з бухгалтерів, чітко викласти їх посадові обов’язки. Винен в даній ситуації керівник підприємства, бо саме він має забезпечити кожне робоче місце посадовими інструкціями з повним переліком прав, обов’язків, відповідальності.

13. Пояснити поняття організаційної структури управління, назвати її складові елементи. Назвати функціональні повноваження та навести приклади посад на кожному рівні управління в сільськогосподарському підприємстві.

Структура управління підприємства - це склад співпідпорядкованості та взаємозв'язку всіх структур і окремих працівників управління, що діють на основі поділу і кооперації управлінської праці.

Основні елементи структури управління :

Ланки управління - це організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи служб, групи, сектори), що виконують одну або кілька функцій управління. На с.-г. підприємствах такими ланками є агрослужба, інженерна служба тощо.

Ступені управління - це сукупність ланок управління, що знаходяться на одному рівні і відбивають послідовність підпорядкування знизу до верху.

• Вищий організаційний рівень. Керівництво вищої ланки є мало чисельним. Типові посадові керівників вищої ланки - голова ради, президент, віце-президент корпорації відповідають за прийняття важливих рішень для організації.

• Керівники середньої ланки. Робота м керівників координується і контролюється керівниками середньої ланки. За останній час середня ланка управління значно зросла по своїй чисельності. Типові посади керівників середньої піки управління: завідуючий відділу,начальник цеху , завуч (у технікумі).

• Керівники нижньої ланки. Це організаційний рівень, який знаходиться безпосередньо над робітниками та іншими працівниками та керує їх поточною діяльністю (майстер, бригадир)