1.3.4 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності.

Відхилення в бухгалтерській звітності присутні майже завжди. В ході перевірки потрібно виявити ту їх частину, в результаті якої суттєво перекручена звітність в цілому.

Можливі порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів наведені в таблиці 1.6

Таблиця 1.6. Типові порушення при веденні обліку нематеріальних активів

№	Можливі порушення	Пункти П(с)БО, що порушуються
1	Включення до вартості витрат на сплату відсотків за кредит, за рахунок якого був придбаний об’єкт	п. 12
2	Не включення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об’єкту до складу витрат звітного періоду разі придбання нематеріальних активів в обмін на подібні	п. 12
3	Збільшення первісної вартості нематеріальних активів за рахунок поточних витрат	п. п. 17-18
4	Визначення невірного строку корисного використання, нарахування зносу на нематеріальні активи	п. 26
5	Проведення переоцінки нематеріальних активів щодо яких не існує активного ринку. Проведення переоцінки лише окремого об’єкта групи	п. п. 19-24
6	Безпідставне відображення в обліку суми зменшення корисності нематеріальних активів	п. п. 32-33
7	Порушення в обліку вибуття нематеріальних активів	п. п. 34-35
8	Порушення у відображенні інформації про нематеріальні активи в Примітках до річної фінансової звітності	п. п. 36-37

1.3.5 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту

Суттєвість - це певний розмір недослідженої або не повністю вивченої інформації, висновки з якої можуть змінитися і вплинути на результати проведення аудиту.

При вивченні фінансової звітності аудитор повинен установити наявність чи відсутність у ній помилкових записів. При виявленні виправлення аудитор пропонує виправити виявлені нечіткості. Якщо виявлені порушення з яких-небудь причин не ліквідуються, аудитор має право врахувати цей стан звітності при складанні аудиторського висновку. При цьому аудитор повинен знати, хто буде користувачем даної інформації і які висновки будуть зроблені на основі аудиторського висновку. У цих випадках аудитор повинен надати більш широку й переконливу інформацію про стан звітності, щоб запевнити користувачів інформації в необхідності прийняття більш правильних рішень.

У нормативі 320 "Суттєвість в аудиті" суттєвість визначається так: інформація є суттєвою, якщо її пропускання або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманна інформації, щоб вона стала корисною.

Допустимо, що рівень суттєвості становить 2%, тобто відхилення до 2% є не значним, а відхилення більше 2% є суттєвими. Для розрахунків планового рівня суттєвості використаємо Баланс і результати запишемо в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5

Розрахунок рівня суттєвості для цілей аудиту

Назва статті	Сума, тис. грн.	Коефіцієнт, суттєвості %	Показник суттєвості, тис грн.
Нематеріальні активи
Залишкова вартість	295	2%	5,9
Первісна вартість	500	2%	10
Накопичена амортизація	-205	2%	4,1
Необоротні активи	122015	2%	2440,3
Баланс	146325	2%	2926,5

Отже, за даними розрахунками, ми можемо прийняти показник суттєвості 5,9 тис. грн.