- •Розділ 1 планування аудиторської перевірки кп « Івано-Франківськводоекотехпром»
- •1.1 Знайомство з бізнесом клієнта
- •1.1.1 Оцінка загальних економічних факторів і умов в галузі, що впливають на бізнес клієнта
- •1.1.2 Особливості діяльності та характеристика
- •1.1.3 Нормативні документи, що регулюють діяльність підприємства та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності нематеріальних активів
- •1.2 Розуміння системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю
- •1.2.1 Оцінка роботи бухгалтерської служби на підприємстві
- •1.2.2 Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю
- •1.3 Ризик і суттєвість
- •1.3.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових
- •1.2.3 Характеристика облікової політики кп « Івано-Франківськводоекотехпром»
- •1.3.3 Визначення основних завдань аудиторської перевірки нематеріальних активів
- •1.3.4 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності.
- •1.3.5 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту
- •1.3.5 Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження
- •1.3.6 Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкта
- •1.4 Програма аудиторської перевірки
1.3.4 Типові порушення в системі контролю, веденні бухгалтерського обліку та відображенні об’єкта аудиту у фінансовій звітності.
Відхилення в бухгалтерській звітності присутні майже завжди. В ході перевірки потрібно виявити ту їх частину, в результаті якої суттєво перекручена звітність в цілому.
Можливі порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", які виявляються аудиторами при дослідженні документів, операцій і записів наведені в таблиці 1.6
Таблиця 1.6. Типові порушення при веденні обліку нематеріальних активів
№ |
Можливі порушення |
Пункти П(с)БО, що порушуються |
1 |
Включення до вартості витрат на сплату відсотків за кредит, за рахунок якого був придбаний об’єкт |
п. 12 |
2 |
Не включення різниці між залишковою та справедливою вартістю переданого об’єкту до складу витрат звітного періоду разі придбання нематеріальних активів в обмін на подібні |
п. 12 |
3 |
Збільшення первісної вартості нематеріальних активів за рахунок поточних витрат |
п. п. 17-18 |
4 |
Визначення невірного строку корисного використання, нарахування зносу на нематеріальні активи |
п. 26 |
5 |
Проведення переоцінки нематеріальних активів щодо яких не існує активного ринку. Проведення переоцінки лише окремого об’єкта групи |
п. п. 19-24 |
6 |
Безпідставне відображення в обліку суми зменшення корисності нематеріальних активів |
п. п. 32-33 |
7 |
Порушення в обліку вибуття нематеріальних активів |
п. п. 34-35 |
8 |
Порушення у відображенні інформації про нематеріальні активи в Примітках до річної фінансової звітності |
п. п. 36-37 |
1.3.5 Визначення рівнів суттєвості для цілей аудиту
Суттєвість - це певний розмір недослідженої або не повністю вивченої інформації, висновки з якої можуть змінитися і вплинути на результати проведення аудиту.
При вивченні фінансової звітності аудитор повинен установити наявність чи відсутність у ній помилкових записів. При виявленні виправлення аудитор пропонує виправити виявлені нечіткості. Якщо виявлені порушення з яких-небудь причин не ліквідуються, аудитор має право врахувати цей стан звітності при складанні аудиторського висновку. При цьому аудитор повинен знати, хто буде користувачем даної інформації і які висновки будуть зроблені на основі аудиторського висновку. У цих випадках аудитор повинен надати більш широку й переконливу інформацію про стан звітності, щоб запевнити користувачів інформації в необхідності прийняття більш правильних рішень.
У нормативі 320 "Суттєвість в аудиті" суттєвість визначається так: інформація є суттєвою, якщо її пропускання або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманна інформації, щоб вона стала корисною.
Допустимо, що рівень суттєвості становить 2%, тобто відхилення до 2% є не значним, а відхилення більше 2% є суттєвими. Для розрахунків планового рівня суттєвості використаємо Баланс і результати запишемо в таблицю 1.5.
Таблиця 1.5
Розрахунок рівня суттєвості для цілей аудиту
Назва статті |
Сума, тис. грн. |
Коефіцієнт, суттєвості % |
Показник суттєвості, тис грн. |
Нематеріальні активи |
|
|
|
Залишкова вартість |
295 |
2% |
5,9 |
Первісна вартість |
500 |
2% |
10 |
Накопичена амортизація |
-205 |
2% |
4,1 |
Необоротні активи |
122015 |
2% |
2440,3 |
Баланс |
146325 |
2% |
2926,5 |
Отже, за даними розрахунками, ми можемо прийняти показник суттєвості 5,9 тис. грн.
