Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekcii_teoriya_upravlinnya_stanom_girskogo_masi...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2.2. Фактори стійкості масивів

Підрозділяються на природні й техногенні:

а) Природні – (інженерно-геологічні, гідрогеологічні, фізико-географічні).

Інженерно-геологічні включають:

– напружений стан; – структурна неоднорідність; – властивості гірських порід.

Гідрогеологічні включають:

– гідростатичне зважування; – гідродинамічний тиск; – поровий тиск; – суффозії, розчинення, карсти.

Фізико-географічні включають:

– атмосферні опади; – температура повітря і порід; – рельєф місцевості.

б) Техногенні – (геометричні параметри кар'єрів, спосіб розкриття й система розробки, застосовуване гірничо-транспортне устаткування).

Геометричні параметри – кути укосів і висота бортів, відвалів; форма кар'єру в плані.

Спосіб розкриття й система розробки – розщільнення гірських порід; напрямок і швидкість посування фронту гірничих робіт; вплив БВР; наявність підземних виробок.

Застосовуване гірничо-транспортне устаткування – форма укосу уступу; статичні й динамічні навантаження від устаткування.

2.3. Основні властивості порід, які регулюють поводження масиву

1. Фізичні властивості гірських порід – вологість W, щільність ρп, водопроникність, морозостійкість, об'ємна вага (маса) γ, пористість Р.

2. Фізико-хімічні властивості гірських порід – розчинність, пластичність, консистенція, набрякання, водоміцність, розмочуваність, розм’якаємість, розмиваємість.

3. Фізико-механічні властивості гірських порід.

Деформаційні властивості – модуль пружності Е (модуль Юнга), відносна деформація е, компресія, декомпресія, консолідація.

Міцності властивості – міцність на стиск Gсж, розтягання Gр, зрушення Gсдв, вигин Gизг, напруги (дотичні, нормальні, повні), коефіцієнт внутрішнього тертя tgρ, зчеплення С.

2.4. Реологічні властивості гірських порід

– повзучість;

– тривала міцність.

Повзучість – явище наростання деформації гірських порід у часі при постійній напрузі. Закономірності повзучості вивчаються експериментальним шляхом.

Визначаємо залежність деформації зрушення (Е) при даному дотичному напруженні (τ) у часі (t) або залежність швидкості зрушення від напруги.

Це криві наростання деформації зрушення при трьох значеннях τ, які характеризують такі фази повзучості:

I – первинна фаза повзучості (загасаюча) – повільна деформація, що загасає в часі.

II – вторинна (постійна) – не загасаючі в часі й мають V = const.

III – третинна (зростаюча) – не загасаюча в часі й зростаючі по величині деформації, які приводять до руйнування породи.

При оцінці стану масиву, коли їхня стійкість зберігається тривалий час, напруга не повинна перевищувати τ2.

Пластичні глини проявляють властивості повзучості при τ ≈ сотої і десятої частки МПа; скельні – у десятки МПа.

Тривала міцність τ∞ – максимальна величина дотичного напруження, при якій швидкість деформації прагне до нуля, а величина Е прагне до кінцевого значення. Якщо τ < τ∞, то повзучість загасне без руйнування масиву.

У противному випадку повзучість приводить до руйнування масиву і тим швидше, чим більше діє напруга τ∞.

Визначаємо за графіком, він будується на підставі кривих повзучості.

τ1, τ2, τ3, τ4, τ5 – точки на кривої повзучості, що відповідають моменту руйнування масиву.

Величина t для кожної точки переноситься на графік тривалої міцності, де по координатах τ і t будуються точки руйнування.

τ0 – миттєва (стандартна) міцність.

τt1 ÷ τt3 – тривала міцність.

τ∞ – гранична тривала міцність.

Для глинистих порід гранична тривала міцність нижче τ0 на 30-60 %, а для мерзлих гірських порід – в 5 і більше раз. Все це повинне враховуватися при оцінці стійкості в часі на постійних укосах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]