Рекомендації щодо ведення переговорів

1 Усвідомте необхідність і важливість для вас цих переговорів.

2 Упевнено досягайте поставленої мети, аргументуйте свої позиції, але не будьте впертим і глухим до думки партнера. Не забувайте слухати партнера і враховувати його думку та побажання, бо інакше вам не вдасться досягти консенсусу.

3 Гідно представляйте свої інтереси, дотримуючись при цьому ввічливості і толерантності.

4 Намагайтеся досягнути таких ухвал, які відповідали б інтересам обох сторін. Якщо є труднощі, тоді варто спробувати підійти до проблеми з іншого боку. Не намагайтеся перехитрити партнера за допомогою різних трюків, не затягуйте переговорів, не "викручуйте руки партнеру" термінами, обдумайте позитивні і негативні сторони пропозиції партнера, точно аналізуйте співвідношення власних інтересів та інтересів партнера, не втрачайте самоконтролю, якщо йде щось не так, як ви запланували.

5 Рятуючи головне в позиціях, поступіться, але не задовольняйтеся частковим результатом.

6 У процесі переговорів ясно і чітко передавайте інформацію, при цьому не повчаючи партнера.

7 Ведіть переговори впевнено, утримуйтеся від запевнень.

8 Врахуйте тип темпераменту учасників переговорів.

9 Досягніть згоди з принципових питань, а потім переходьте до деталей.

10 Почніть з несуперечливих питань і тим самим позбудетеся блокади.

11 Уникайте поверхових відповідей.

12 Контролюйте свою мову, говоріть не голосно і не тихо, не швидко.

13 Якщо компромісної пропозиції партнер не очікує, тоді дайте час на обдумування.

14 Свою незгоду з іншою думкою висловлюйте конструктивно і аргументовано, не принижуйте гідності партнера.

Зазначимо, що дотримання етичних та моральних норм сторонами переговорного процесу не виключає можливості захисту своїх інтересів на підставі чинного законодавства.

Правила спілкування під час прийомів

Виділяють такі невербальні засоби спілкування:

1 Оптичні - жести, міміка, поза, хода, контакт очей, одяг, косметика.

2 Акустичні - темп мовлення, тембр голосу, висота голосу, сила голосу, паузи, інтонація.

3 Кінетичні - дотик, потиск руки, поцілунок.

4 Ольфакторні - запах тіла, запах косметики.

5 Просторово-часові - відстань між співбесідниками, розміщення в просторі, тривалість контакту, ступінь пунктуальності в часі їх роль і значення особливо відчутні та важливі під час приватного діалогічного ділового мовлення, зокрема ділової бесіди, спілкування керівника з підлеглим чи розмови під час прийому відвідувачів тощо.

Прийом відвідувачів - це приватне ділове мовлення, що є засобом повсякденного спілкування людей у процесі виконання службових обов'язків. Мовлення керівника, який приймає відвідувачів, перестає бути його приватною справою - це мовлення офіційне, від імені уста­нови, яку він представляє.

Під час розмови з відвідувачами керівник має дотримуватись низ­ки вимог щодо культури усного мовлення, зокрема:

• темп мовлення узгоджувати з тематикою і ситуацією розмови, індивідуальними рисами мовця. Він повинен бути неспішним, але не надто млявим і байдужим;

• тон розмови обирати спокійний, діловий, стриманий. Керівник має уважно слухати, чітко давати поради;

• намагатися не напружувати голос і до кінця фрази помітно його знижувати;

• робити порівняно невелику кількість пауз. Кожна пауза має уви­разнювати сказане, створювати психологічний підтекст. Вона, звичай­но, може бути викликана потребою знайти влучне потрібне слово;

• слова вимовляти виразно, але менш старанно, ніж при публіч­ному мовленні. Окремі звуки можуть послаблюватися. Надмірну ре­тельність в артикуляції сприймають як вияв агресивності, нетерпимо­сті, бажання якнайшвидше „виставити відвідувача за двері";

• мовлення керівника має відзначатися багатством слів та виразів (можна використовувати крилаті вислови та фразеологізми). Перевагу слід надавати загальновживаній та стилістично нейтральній лексиці. Абсо­лютно відсутні образливі, просторічні слова, жаргонізми та діалектизми.

Важливими є й вимоги, які ставлять до мовлення та культури пове­дінки відвідувача. Людина, яка прийшла на прийом, має назвати себе (прізвище, рід занять, посаду) і коротко викласти суть справи, подяку­вати за пораду, допомогу. В кабінет керівника не прийнято заходити і сідати без дозволу чи запрошення, а керівникові не личить годинами „тримати відвідувача за дверима", чи не запропонувати йому сісти, чи не провести в кінці розмови до дверей або хоча б подати руку, особли­во якщо це літня людина.