Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод №6_упр ріш Харковенко Р.В. (1).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
412 Кб
Скачать
☆

Основна термінологія

Прийняття рішень (у розширеному розумінні) охоплює увесь процес управління (прийняття рішень, їх виконання та контроль результатів їх реалізації).

Прийняття рішень (у вузькому розумінні) - вибір кращого рішення з численних альтернатив. Необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою, тобто процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Прийняття рішення (загальне визначення) - це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.

Управлінське рішення - первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Запрограмо­вані рішення - що повторюються і приймаються відповід­но до встановлених управлінських вказівок. Кількість альтернатив при цьому обмежена. Це можуть бути розрахунки за формулами, рівняннями.

Наприклад, розрахунок штату аптеки за нормами навантаження на одного працівника; планування това­рообігу за темпами зростання і приросту, планування і прогнозування потреб у лікарських препаратах і т.ін.

Незапрограмовані рішення - це, як правило, одноразові рішення, що здійснюються у нових ситуаціях, поєднані з невідомими факторами. Прикладом можуть бути рішення щодо поліп­шення якості продукції, закупівлі нових ЛЗ, удосконалення структури організації і т.п.

Модель - це уявлення об'єкта, системи або ідеї в певній формі, відмінній від самої цілісності.

Оптимізація рішення – це процес перебору множини факторів, що впливають на результат.

Оптимальне рішення – це обране за якимось критерієм оптимізації найбільш ефективне з усіх альтернативних варіантів рішення.

Ірраціональна модель прийняття рішення передбачає, що рішення приймається без дослідження альтернатив.

Класична модель прийняття рішення передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути абсолютно об'єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Поведінкова модель прийняття рішення враховує вплив сукупності численних обмежуючих та суб'єктивних факторів на процес прийняття рішень.

Поняття “досягнення задоволеності” означає стан, коли страх менеджера щодо прийняття не найкращого рішення пересилює намагання досягти оптимального рішення. Задоволеність досягається за умов вибору рішення, яке є достатньо добрим за даних умов.

Поняття “обмеженої раціональності” означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте).

V. Зміст теми заняття

Кожен може прийняти рішення, володіючи достатньою інформацією. Хороший менеджер приймає рішення і у разі її нестачі, ідеальний - діє за відсутності інформації.

Закони вихідних даних Спенсера