Запитання до підрозділу 2.1.

1. Родючість грунту, її види і роль у формуванні врожаю.

2. Від чого залежить мінералізація органічної речовини у грунті?

3. Під якими культурами найбільш інтенсивно мінералізується гумус і з чим це пов’язано?

4. Відношення с.-г. культур та грунтових мікроорганізмів до реакції грунту.

5. Поширення кислих та солонцюватих грунтів на Україні, в Вашій області і господарстві.

6. Взаємодія вапна з кислим і гіпсу з лужним грунтом. Які зміни відбуваються в грунті під дією цих хімічних меліорантів?

7. Роль кальцію і магнію в живленні рослин.

8. Способи визначення потреби грунту у вапнуванні, гіпсуванні та норми вапна і гіпсу. Ефективність вапнування і гіпсування.

9. Характеристика основних вапняних добрив, гіпсу. Строки і способи їх внесення.

Підрозділ 2.3 «Виробництво і розподіл органічних добрив» передбачає розробку заходів по накопиченню і ефективному використанню органічних добрив, які є важливим фактором підвищення родючості грунту і збільшення урожайності. Кінцева мета – забезпечення бездефіцитного балансу гумусу за рахунок всіх джерел органічних добрив, які є в господарстві.

До виконання цього підрозділу слід приступити після вивчення за підручником і іншими джерелами теми «Органічні добрива». В цьому розділі агрохімії студент повинен згадати склад і властивості різних органічних добрив, умови їх правильного зберігання,які запобігають втратам елементів живлення і забрудненню навколишнього середовища, раціональну технологію застосування (строки, способи і норми внесення під окремі культури). Крім того, особливу увагу необхідно звернути на солому і зелені добрива (сидерати), значення яких в останній час особливо зросло в зв’язку із незадовільним станом галузі тваринництва. Ці положення повинні бути відображені в курсовій роботі.

Для визначення кількості накопичення гною необхідно зробити попередні розрахунки його планового виходу, використовуючи для цього також і наявні довідникові дані (Додаток 4).

Слід обов’язково врахувати, що вихід гною залежить від тривалості стійлового періоду, виду худоби, типу годівлі та кількості підстилки (Додаток 5). Наявність різних видів і груп тварин беруть із звіту господарства. Результати розрахунків слід представити в таблиці 7.

Таблиця 7

Виробництво підстилкового гною у господарстві

Вид і група тварин	Кількість голів	Кількість твердих і рідких виділень від 1 голови за добу, кг	Добова норма підстил ки на 1 голову, кг	Вихід свіжого гною від 1 голови за добу, кг	Тривалість стійлового періоду, діб	Вихід свіжого гною за стійловий період, т
						від 1 голови	від усього пого лів’я

Всього, т______________________________

Втрати при зберіганні, %________________

т ____________________________________

Вихід гною з урахуванням втрат, т________

При розрахунках виходу гною слід врахувати розміри його втрат при зберіганні, пояснивши перевагу якому способу надається.

Дати оцінку способів, умов зберігання і якості підстилкового гною у господарстві. Загальну кількість гною отриману в господарстві з урахуванням втрат слід розподілити між культурами сівозміни і представити в таблиці 10.

Після цього слід визначити насиченість сівозміни органічними добривами, розуміючи під цим кількість добрив, що приходиться на 1 га сівозмінної площі ріллі. Якщо отримана величина менше рекомендованої (для Лісостепу 10-12 т/га), то слід запропонувати інші джерела надходження органічної речовини в грунт.

Враховуючи скорочення поголів’я худоби, збільшення у структурі посівних площ сівозмін частки зернових культур, актуальним є утилізація рослинних решток. Одним із шляхів розв’язання проблеми дефіциту гумусу в грунті є використання побічної продукції рослинництва, що залишається на полі після збирання врожаю в якості органічного добрива. Кількість нетоварної частини врожаю (Х, ц/га) с.-г. культур (побічна продукція, кореневі і рослинні рештки) визначають, застосовуючи формулу: Х = У × К, ( 5 )

де У – урожайність сільськогосподарської культури , т/га;

К – коефіцієнт сумарного виходу поверхневих і кореневих решток (Додаток 6).

В подальшому, при розрахунку бездефіцитності балансу гумусу вилучається із статті надходження та кількість соломи, яка йде на підстилку тваринам, або вилучається за межі поля на інші цілі.

З огляду на все це слід сформулювати основні агротехнічні вимоги до внесення соломи в грунт як добрива. При цьому необхідно вказати на те, що при їх дотриманні, 1 т соломи, заробленої в грунт, по здатності утворювати гумус, що прирівнюється до 3,5-4 т гною (Додаток 10). Результати розрахунків заносять в таблицю 8.

Таблиця 8

Виробництво соломи і іншої побічної продукції в господарстві, т

№п/п	Культура	Площа, га	Урожайність основної продукції, т/га ( У)	Коефіцієнт сумарного виходу нетоварної продукції	Вихід нетоварної продукції ( Х )		Маса побічної продукції після перерахунку на еквівалент до гною (Х× 3,5)
					з 1 га	з усієї площ

Всього, т _____________________

На підставі отриманих даних зробити відповідний висновок щодо насиченості 1 га ріллі органічними добривами та значення застосування побічної продукції (соломи, бадилля кукурудзи і соняшника та ін.) на добриво в вирішенні екологічних і економічних аспектів. Якщо з урахуванням гною і побічної продукції, яка заробляється в грунт, насиченість 1 га ріллі органічними добривами не забезпечує бездефіцитний баланс гумусу, то необхідно шукати інші джерела поповнення органічної речовини в грунті.

Тому в курсовій роботі слід обов’язково передбачити поєднання різноманітних форм зеленого добрива у вигляді самостійних, підсівних, проміжних культур (Додаток 9). Слід зазначити, яка з форм сидерації є більш економічно вигідна.

Врожайність сидеральної культури (Ус) слід запланувати, виходячи з рівня родючості грунту, шляхом множення еколого-агрохімічного балу бонітету(Б) на ціну одного балу (0,41 ц.з.о./га) і діленням на коефіцієнт перерахунку(К) вирощуваної сидеральної культури в зернові одиниці (Додаток 7):

Ус = Б × 0,41 / К , (6)

Після встановлення місця сидеральних культур і їх врожайності за полями сівозміни, необхідно визначити, якій кількості гною буде еквівалентна дана біомаса, що буде зароблена в грунт. Результати розрахунків представити в табл. 9.

Врожайність заробленої в грунт сидеральної культури (С) у т/га перераховують в масу, еквівалентну до гною за формулою:

Гс = С ×K gn (6)

де Гс – маса сидерату, заробленого в грунт після перерахунку на еквівалент до гною, т/га;

С – маса сидерату, що зароблена в грунт, т/га;

K gn – коефіцієнт перерахунку сидерату в гній (Додаток 10).

Таблиця 9

Виробництво зелених добрив (сидератів) в господарстві, т

№ поля	Сидерат та його назва	Площа, га	Урожайність, т/га (С)	Маса сидерату з усієї площі	Маса сидерату після перерахунку на еквівалент до гною
					з 1 га (Гс)	з усієї площі

Всього, т _______________

Проаналізувавши таблицю 9, слід визначити загальну насиченість 1 га ріллі органічними добривами (гній і еквівалентна йому по сівозміні маса побічної продукції і сидератів), розуміючи під цим кількість добрив в тонах, що припадає на 1 га ріллі сівозміни. Результати проведеного розподілу органічних добрив і відповідних розрахунків слід представити в таблиці 10.

Таблиця 10

Розподіл органічних добрив (гній і еквівалента кількість до нього побічної продукції і сидератів) по полях сівозміни ,т

№ п/п	Культура	Площа поля, га	Гній		Побічна продукція (солома і ін.)		Сидерати		Всього
			на 1 га	на всю площу	на 1 га	на всю площу	на 1 га	на всю площу
Разом

Насиченість органічними добривами, т/га_______________________________

Порівнявши рекомендації наукових установ, літератури з фактичним станом заготівлі і використання добрив в сівозміні, необхідно зробити обґрунтовані пояснення, висновки по кожному пункту. Запропонуйте резерви збільшення виробництва та шляхи поліпшення застосування органічних добрив в господарстві. Результати розподілу органічних добрив в подальшому врахувати при розробці системи удобрення с.-г. культур за нормативним методом (табл. 13).