2.4.3. Обґрунтування строків, способів, доз і форм використання добрив під культури сівозміни.

Обґрунтування плану розподілу норм добрив, визначених за нормативами витрат на одиницю врожаю (підрозділ 2.4.2.) у сівозміні, необхідно провести з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур і ґрунтово-кліматичних умов господарства. При цьому слід врахувати особливості окремих культур: відношення їх до реакції середовища і концентрації ґрунтового розчину, динаміку надходження N РК в окремі етапи онтогенезу рослин.

Виходячи із того, на який період вегетації рослин призначено забезпечення їх елементами живлення за рахунок добрив, відповідно і розподіляються елементи живлення в кількісному вираженні. Господарству в даному випадку слід рекомендувати найбільш ефективні строки внесення (основне, передпосівне, припосівне, підживлення). За нестійкого і недостатнього зволоження, 70-80%, а по можливості і 80-90% фосфорно-калійних і до 50-60% азотних добрив, доцільно планувати на осіннє внесення під основний обробіток грунту і в невеликих дозах (10-15 кг поживної речовини) при сівбі і в лунки.

Використання підживлень повинно бути обґрунтовано особливостями онтогенезу і агротехніки сільськогосподарської культури. При розподілі добрив по строкам внесення слід орієнтуватися на те, як це було проведено за результатами польових дослідів (підрозділ 2.4.1.).

Теоретично слід обґрунтувати форми мінеральних добрив під культури: фосфорні – залежно від реакції грунтового розчину і способу внесення; азотні – з урахуванням гранулометричного складу грунту, вологозабезпеченості; калійні та мікродобрива – з урахуванням особливостей живлення культур та інших факторів.

При розподілі добрив за строками внесення слід підрахувати насиченість 1га сівозміни площі органікою і мінеральними добривами, а також їх співвідношення між собою.

Після заповнення таблиці 13 необхідно в тексті по кожному полю детально дати: 1. Агрономічно обґрунтований вибір тих чи інших форм добрив у відповідності з розрахованими їх нормами (по другому методу) при різних строках і способах їх внесення. 2. Глибину заробки добрив в грунт. 3. Використання машин (з зазначенням марок) для внесення добрив. 4. Перерахувати розраховану кількість добрив, внесених під дану культуру в той чи інший строк із діючої речовини в фізичні туки.

2.4.4. Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення.

Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення передбачає визначення окупності одиниці діючої речовини добрив прибавкою товарної продукції культури чи сівозміни загалом. В цілому по сівозміні її обліковують у зернових одиницях.

За даними науково-дослідних установ оплата 1 кг д.р. мінеральних добрив прибавкою товарної продукції (кг) може становити: пшениця озима – 5-6, жито озиме – 2,3-6,3, ячмінь ярий – 5,0-11,0, овес – 2,0-7,0, кукурудза зерно – 4,8-7,1, картопля – 18-47, буряк цукровий – 15-72, соняшник – 2,0-4,0.

Прийоми, норми, строки, форми і способи внесення добрив також впливають на їх ефективність.

Для оцінки агрономічної ефективності необхідно використати показник витрат добрив на формування одиниці приросту врожаю.

Економічну та енергетичну ефективність застосування добрив в подальшому слід розрахувати при вивченні курсу «Система застосування добрив».

Таблиця 13

План удобрення у сівозміні №_____(за нормативами витрат елементів живлення на одиницю врожаю)

№ поля

Чергування культур

Планова урожайність, т/га

Розрахун кова норма внесення на 1 га, кг

Осінній період

Весняний період

Гній,т/га

Органічні добрива в еквіваленті до гною, т/га

Nкомпенсаційна доза, кг/га

Хімічні меліоранти, т/га

Основне удобрення, кг/га

Внесення в рядки, кг/га

Позакореневе підживлення, кг/га

побічна продук ція

сиде рати

N

P

К

N

P

К

N-за етапами органогенезу

Р

К

хелатні мікродоб рива, 1/га, кг/га

N

P

К

1-е

2-е

3-е

Всього за ро- тацію

У середньому на 1 га сівозмінної площі гній та інші органічні добрива в еквіваленті до гною______т/га;

N - кг/га; Р - кг/га ; К - кг/га. Співвідношення органічні добрива : мінеральні добрива________.

Висновки та пропозиції виробництву повинні виходити лише з матеріалу, наведеного в проектній частині (розділ 2) курсової роботи, і включати 5-6 невеликих за обсягом, але конкретних за редакцією пунктів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивченості питання, піднятого студентом. Потім наголошується на якісних та кількісних показниках одержаних результатів.