Висновки

Важливе місце в діяльності київських князів займала зовнішня політика – взаємини з іншими державами. Перше місце у зовнішній політиці посідали військові походи, які виконували різні функції.

Київська Русь перебувала у постійній боротьбі зі східними кочовими племенами. Святослав спочатку зосередив воєнну активність на Сході, підкоривши волзьких булгар, мордву, ясів і косогів на Північному Кавказі, а згодом розпочав боротьбу за Подунав’я. Володимир Святославович завершив процес складання державної території. На сході Русь контролювала Волго-Окський басейн, на заході – сягала Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану, на півночі – Чудського, Ладозького, Онезького озер, на півдні – Дону, Росі, Сули й Південного Бугу. Ярославу Мудрому довелося протягом тривалого часу захищати західні кордони та відвойовувати у поляків Червону Русь.

Іншим важливим напрямком були походи на Візантію. З метою зміцнити становище Русі на міжнародній арені, захистити південні рубежі, а також розширити торгівлю з Візантією були здійснені походи на Константинополь Святослава (969-971 рр.), Володимира (989 р.), Ярослава (1043 р.).

Другим напрямком зовнішньої політики була зовнішня торгівля. Київська Русь торгувала медом, пшеницею, зброєю, хутром, воском і іншими товарами з Візантією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Арабським халіфатом. Руські купці везли з інших країн шовкові тканини, прикраси, вино, золото.

Велике значення у здійсненні зовнішньої політики займали дипломатичні зв’язки, зокрема підписання міжнародних договорів.

Слід зазначити, що династичні шлюби, розпочинаючи з кінця Х ст. почали займати провідне місце у зовнішній політиці Київської Русі. Першим розпочав укладання шлюбів з представницями інших династій Володимир Святославович, одружившись у 989 р. на Анні – сестрі візантійського імператора, а після її смерті у 1011 р. – на германській принцесі, і одруживши сина Святополка на дочці польського короля. Цю традицію успішно продовжив Ярослав Мудрий, отримавши прізвисько «тесть і зять усієї Європи» за те, що три його дочки були видані заміж за французького, норвезького та угорського королів, а три сини відповідно одружені з дочкою візантійського імператора, з сестрою польського короля та з онукою германського імператора. Окрім цього, сестра Ярослава Добронега була дружиною польського короля Казимира, а сам Ярослав був одружений на шведській принцесі.

Таким чином, Київська Русь проводила активну зовнішню політику, здійснюючи її різними методами.

Список використаної літератури

1. Артеменко С. Основні напрямки зовнішньої політики Київської Русі.

2.Гінчак К.В. Порівняння внутрішньої та зовнішньої політики князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого : [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.yangteacher.ru/bilet-5-5-1-porivnyajte-vnutrishnyu-ta-zovnishnyu-politiku-knyaziv-volodimira-velikogo-ta-yaroslava-mudrogo/

3. Григорешко С.В. Зовнішня політика Ярослава.

4. Гродецька Г.А. Зовнішня політика Київської Русі у IX-XII ст.: Зовнішня політика Святослава Ігоревича : [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://ua-referat.com

5. Квак О. Зовнішня політика Володимира Великого : [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://alex9297.blogspot.com/2012/11/blog-post_2880.html

6. Овсій І.О. Зовнішня політика України

7. Петрашевський А.В. Новий довідник історії України

8. Електронний ресурс – Режим доступа : http://uk.wikipedia.org/wiki