Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема усне проф. мовлення.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
107 Кб
Скачать
☆

6. Міжособистісне сприйняття

Даючи узагальнене визначення феномену міжособистісного сприйняття, можна сказати, що сприйняття іншої людини є процес, у якому відбувається відображення її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними властивостями індивіда, якого сприймають, і здійснення на цій основі розуміння його внутрішнього світу і поведінки.

Ідентифікація — це спосіб пізнання іншої людини, за якого припущення про її внутрішній стан будується на основі спроб поставити себе на місце партнера по спілкуванню. Це неусвідомлений процес ототожнення себе з іншою людиною, групою, зразком.

Емпатія — це емоційне співпереживання іншому. Це розуміння іншої людини без допомоги слів, не спираючись на мислення, а за допомогою відчуттів, почуттів, емоцій і наступного усвідомлення їх, прояв емоційної чуйності. Емпатія заснована на умінні правильно уявити собі, що відбувається в душі іншої людини, що вона переживає, як оцінює навколишній світ.

Атракція (залучення) — являє собою форму пізнання іншої людини, засновану на формуванні стійкого позитивного почуття до неї. Атракцію можна розглядати як особливий вид соціальної настанови на іншу людину, у якій переважає емоційний компонент (Гозман, 1987), коли цей «інший» оцінюється переважно в категоріях, властивих афективним оцінкам.

Рефлексія — це механізм самопізнання у процесі спілкування, в основі якого лежить здатність людини уявляти, як її сприймає партнер по спілкуванню. Особистість, що опанувала рефлексію, багаторазово програє подумки власну тактику поведінки і поведінки партнера по спілкуванню, легко змінює характер своїх дій у разі потреби.

Каузальна атрибуція — механізм інтерпретації вчинків і почуттів іншої людини (прагнення до з’ясування причин поведінки суб’єкта).

Центральними проблемами в галузі соціальної перцепції є:

  • вікові, статеві, професійні особливості соціальної перцепції;

  • умови і фактори, що впливають на точність й адекватність оцінки однією людиною іншої;

  • закономірності формування першого враження;

  • вплив на ці процеси минулого досвіду, характеру взаємин, самооцінки й особистісних властивостей взаємодіючих людей.

«Ефект ореолу» (галоефект) означає вплив загального враження про іншу людину на сприйняття й оцінку часткових властивостей його особистості. Якщо загальне враження про людину сприятливе, її позитивні якості переоцінюються, а негативні або применшуються, або так чи інакше виправдуються. І навпаки: якщо загальне враження про людину негативне, то навіть шляхетні її вчинки не помічаються чи витлумачуються як своєкорисливі.

Стереотип — це деякий стійкий образ будь-якого явища чи людини, який використовують як певне «скорочення» у разі взаємодії з цим явищем.

Імідж

Можна сказати, що імідж — це розповідь про себе. Зовнішній вигляд людини — це символ, що без слів розповідає оточуючим про те, на якому східці суспільних сходів перебуває людина, до якого передбачуваного кола професій належить, про її характер, темперамент, фінансові можливості, смак, іноді навіть про родинний стан і багато чого іншого.

Імідж, що подається оточуючим, складається з трьох частин

  • власного уявного іміджу;

  • проекційного іміджу — того, як, на вашу думку, вас сприймає навколишній світ. Чим ближче ця репрезентація до власного уявлення, тим впевненіше може почувати себе людина відносно власного іміджу;

  • набутого іміджу — того, як інші бачать вас насправді. Якщо цей імідж розходиться з проекційним, це означає, що людина погано обміркувала, яким чином представити себе.