Закономірності, основні принципи організації виробництва. Системна концепція організації виробництва

Системна концепція організації виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:

— економність і гнучкість структури управління;

— відповідність генеральним і територіальним схемам управління;

— скорочення кількості рівнів і ланок у структурі;

— скорочення витрат на склад апарату управління;

— чітке розмежування лінійного та функціонального управління;

— єдність розпорядливості та відповідальності;

— дотримання норм керованості;

— відповідність прав і обов'язків.

Принципи організації процесу управління включають:

— забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;

— орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;

— визначення ступеня раціональності централізації управління;

— рівномірність розподілу робіт;

— забезпечення необхідних характеристик управління;

— спрощення процедурної частини;

— зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;

— максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;

— узгодження процесів у просторі й часі;

— раціональне сполучення регламентування, нормування й інструктування;

— відповідність організаційних форм використання технічних систем організації процесу управління;

— використання стандартизації в управлінні.

Системна концепція організації виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.

Сутність і суспільне значення виробництва

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність, яка спрямована на задоволення потреб. У широкому розумінні „виробництво” – це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту.

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію.

Виробництво не може бути не організованим, без цього воно розпадеться і перестане існувати. Тому організація виробництва – це невід’ємна складова будь-якої системи, і є такою ж змінною, як і розвиток системи.

Організація виробництва означає внутрішнє упорядкування й координування всіх елементів і ресурсів виробництва, як єдиного цілого, спрямованих на ефективне господарювання і досягнення позитивного результату в діяльності підприємства. Тобто під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Об’єктивна неминучість організації виникає з того, що виробництво постійно перебуває в стані змін і розвитку, який не може бути хаотичним, оскільки ніколи не приведе до досягнення певного результату і мети діяльності.

Специфічними завданнями організації виробництва є:

• Поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі і часі.

• Відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння підприємства.

• Інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, • Оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення.

• Визначення рівня незавершеного виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження.

• Організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції. • Створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.