Основні інструменти політики єсцб:

1. Таргентування (встановлення цільових орієнтирів основних грошових агрегатів з метою контролю над інфляцією);

2. Встановлення меж коливань основних процентів ставок, у тому числі з метою їхнього зближення по всій зоні євро;

3. Операції на відкритому ринку;

4. Встановлення мінімальних резервних вимог для банків.

Завдання ЄСЦБ такі:

• визначення та втілення монетарної політики;

• утримання офіційних резервів в іноземній валюті держав-членів ЄВС та управління цими резервами;

• проведення операцій з іноземною валютою;

• забезпечення чіткої роботи платіжних систем;

• санкціонування випуску банкнот;

• сприяння планомірному проведенню політики у сфері пруденційного нагляду.

Важливим інструментом зони євро є система взаємних розрахунків “ТАРГЕТ”, що керується ЄСЦБ.

Критерії входження в ЄВС

Для вступу у Валютний союз необхідно дотримуватися визначених критеріїв за такими параметрами:

• стабільність цін;

• дефіцит платіжного балансу;

• рівень процентної ставки;

• стабільність обмінного курсу.

Стабільність цін –1997 року рівень інфляції в країні мав не перевищувати середнього рівня інфляції в трьох найбільш стабільних у ціновому плані країнах більш ніж на 1,5%тобто бути на рівні приблизно 3-3,3%.

Дефіцит державного бюджету. Рівень державної заборгованості має не перевищувати 60%, а дефіцит державного бюджету – 3% валового внутрішнього продукту.

Рівень процентної ставки. 1997 року значення довгострокової номінальної процентної ставки не мало перевищувати середнього значення цього показника в трьох країнах із найстабільнішими цінами більш ніж на 2%, тобто бути на рівні приблизно 8,5-9%.

Стабільність обмінного курсу. Відповідна валюта тієї або іншої країни мала перебувати щонайменше протягом двох останніх років у дозволених межах коливання щодо інших валют.

Еволюція світової валютної системи

Критерії	Паризька валютна система з 1867 р.	Генуезька валютна система з 1922р.		Бреттон-Вудська валютна система з 1944р.	Ямайська валютна система з 1976-1078рр.	Європейська валютна система з 1979р. (регіональна)
1. База	Золотомо-нетний стандарт	Золото-девізний стандарт		Золото-девізний стандарт	Стандарт СДР	Стандарт ЄКЮ (1979-1998рр.); євро (з1999р.)
2.Вико-ристання золота як світових грошей	Золоті паритети Золото як резервно-платіжний засіб Конвертованість валют в золото				Офіційна демонетизація золота	Об’єднання 20% офіційних золото-доларових резервів Використання золота для часткового забезпечення емісії ЕКЮ, переоцінка золотих резервів по ринковій ціні
				Конвертованість долара США в золото за офіційною ціною
3. Режим валютно-го курсу	Вільно коливаючи курси в межах золотих крапок		Вільно коливаючи курси без золотих крапок (з30-х років)	Фіксовані паритети і курси (+0,75;+1%)	Вільний вибір режиму валютного курсу	Спільно плаваючий валютний курс в межах +2,25,+15% з серпня 1993р. (“європейська валютна змія) з 1999р. тільки для 4 країн, що не приєдналися до зони євро
4.Інсти-туціо-нальна структу-ра	Конферен-ція		Конферен-ція нарада	МВФ - орган міждержавно-го валютного регулювання	МВФ; нарада “у верхах”	Європейський фонд валютного співробітництва (1979-1993рр.); Європейський валютний інститут (1994-1998рр.); Європейський центральний банк (з1липня 1998р.)

Валютні ринки –

• Як економічна категорія - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах;

• Як інституціональний механізм – це сукупність установ і організацій – ТНБ, валютні біржі, брокерські фірми, що забезпечують функціонування валютних ринкових механізмів.

Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де золото продавалось на основі офіційної ціни, що була закріплена міжнародним договором. Офіційна ціна золота за одну тройську унцію (31,1035г) становила в 1837-1934рр. – 20,67 дол. США. Остання офіційна ціна золота становила 42,22 дол. США.