- •Тема 1. Міжнародна економічна система
- •Типи соціально-економічних систем
- •2.1. Сутність і форми міжнародного поділу праці
- •2.2. Фактори розвитку і причини участі країн у міжнародному поділі праці
- •2.3. Етапи розвитку поділу праці як економічного процесу
- •2.4. Показники участі країни в міжнародному поділі праці
- •Класифікація показників, що характеризують участь країни в мпп
- •2.5. Інтернаціоналізація господарського життя.
- •2.6. Етапи розвитку інтернаціоналізаціф економічного розвитку.
- •Тема 3. Міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля послугами
- •Показники міжнародної торгівлі
- •Р ис. 2.1. Показники міжнародної торгівлі
- •Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •Види сучасної міжнародної торгівлі
- •Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі
- •Методи міжнародної торгівлі
- •1. Міжнародні товарні біржі
- •Види і цілі біржових угод
- •2. Міжнародні аукціони
- •3. Міжнародні тендери (торги)
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •4. Міжнародні виставки/ярмарки
- •Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •Регулювання міжнародних торговельних відносин
- •Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •Тема 4. Міжнародні інвестиції
- •Причини і суть міжнародного руху капіталу.
- •Форми іноземних інвестицій.
- •4. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •Тема 5. Міжнародний кредит
- •1. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
- •2. Форми та види міжнародного кредиту.
- •Світовий фінансовий ринок.
- •5. Проблема заборгованості та можливі шляхи її розв’язання.
- •Тема 6. Міжнародна міграція робочої сили
- •1. Сутність, структура та основні риси світового ринку праці
- •2. Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів
- •3. Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •4. Участь України в міждержавному обміні робочою силою
- •Тема 5. Світова валютна система
- •1. Структура сучасної валютної системи: національна, міжнародна (регіональна), світова.
- •2. Основні елементи національної і світової валютних систем
- •3. Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
- •1) Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •4. Валютний курс –
- •5. Міжнародна валютна ліквідність (мвл)
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •6.Еволюція світової валютної системи
- •1820Р.Золотий стандарт.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •1914Р. Державне регулювання валютних відносин.
- •У роки першої світової війни золотомонетний стандарт було відмінено більшістю країн. У багатьох країнах впроваджується золотозлитковий стандарт (Великобританія, Франція).
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •Види валютних криз
- •Головні особливості світової валютної кризи
- •Переплетення валютної кризи з енергетичною та світовою економічною кризами.
- •Розрахунок курсу сдр до долару сша (на 31 серпня 1998 р.)
- •1. Для отримання конвертованої валюти, необхідної для регулювання пасиву платіжного балансу;
- •2. Для проведення операцій з мвф: виплати комісійних, погашення в сдр отриманих раніше в іноземних валютах кредитів в мвф, викупу у Фонду власної валюти.
- •3. Для визначення операцій за двосторонніми угодами з другою країно-членом мвф, наприклад для викупу власної валюти (сша викупали долари у центральних банків західноєвропейських країн).
- •Проблеми Ямайської валютної системи:
- •Європейська валютна ситема.
- •Основні інструменти політики єсцб:
- •Еволюція світової валютної системи
- •Операції по обміну валют існували у формі міняльної справи ще у древньому світі і в середні віки. Валютні ринки у сучасному розумінні склались в XIX ст. Цьому сприяли наступні передумови:
- •Операції своп – 54,2%
- •Неторгові операції
- •Операції по залученню та розміщенню валютних коштів
- •Валютний ринок україни. Становлення валютного ринку України
- •Регулювання здійснення валютних операцій комерційними банками України
- •Валютні операції комерційних банків України
- •Процентні ставки банків України за кредитами у національній та вільноконвертованих валютах
- •Тема 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •3. Банк експортера пересилає інкасове доручення і комерційні документи банку, який представляє (чи банку імпортера).
- •4. Відкритий банківський рахунок
- •Платіжний баланс
- •Структура платіжного балансу:
- •Характеристика економічних факторів
- •Платіжний баланс України
- •Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •Р ис. 8.2. Рівні, форми і типи міжнародної економічної інтеграції
- •Розвиток регіональної економічної інтеграції
- •Історія, структура та принципи функціонування Європейського Союзу
- •Європейська асоціація вільної торгівлі
- •Інтеграційні процеси Східної Європи Чорноморське економічне співробітництво (чес)
- •Співдружність незалежних держав (снд)
- •Економічна інтеграція в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •Україна
- •Балтійсь-кий ринок
- •Україна та єс
- •Ввп на душу населення в Україні, % до середніх показників членів та кандидатів на вступ до єс6
- •Чорноморське економічне співробітництво - один з пріоритетів інтеграції України
- •Співробітництво України з країнами-учасницями снд
- •Взаємовідносини України з єврорегіонами «Карпати» та «Буг»
- •Участь і позиція України в Центральноєвропейській Ініціативі
- •Тема 9. Глобалізація та економічний розвиток
- •2. Фінансова глобалізація.
- •Обсяги світового валютного ринку (щоденний обіг в мільярдах доларів)
- •Головними причинами скорочення обсягів міжнародного валютного ринку на думку експертів Банку Міжнародних Розрахунків були:
- •3. Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення
- •Міжнародне регулювання глобальних проблем.
- •Тема №11. Міжнародна економічна політика України
- •11.1. Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки
- •11.2. Нова модель економічного розвитку України
2. Фінансова глобалізація.
В другій половині ХХ століття відбуваються певні зміни в основних формах міжнародних економічних відносин між країнами світу, які обслуговує світова валютна система:
Постійне зростання міжнародного товарообміну; обсяг світового експорту щорічно збільшується на 5-6%; розвиток міжнародної торгівлі супроводжується нарощуванням світового багатства;
Відбувається посилення міграції робочої сили ; наприкінці XX ст. значно підвищився рівень легальної та підпільної міграції робочої сили, особливо між розвинутими країнами, з одного боку, та країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою – з іншого; міграція населення супроводжується міжнародним рухом грошових коштів; у 1980 —90-х роках спостерігається щорічне збільшення переказів грошових коштів робітниками пересічно на 27%;
З кінця 1960-х — на початку 70-х років внаслідок поступового пом’якшення валютного контролю полегшується доступ на національні фінансові ринки для іноземних інвесторів та емітентів з промислово розвинутих країн; розмір фінансових потоків між країнами, основну частину яких становлять портфельні інвестиції, наприкінці 90-х років сягнув понад 1 трлн. дол. США.
Все це сприяє розвитку системи фінансових послуг у світовому масштабі. Зміна напрямків і обсягів світових валютно-фінансових потоків відбувалася на підґрунті загальносвітової тенденції глобалізації економічного розвитку, у тому числі глобалізації міжнародних валютно-фінансових відносин.
Глобалізація перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили, суб’єкти якого взаємопов’язані єдиною системою фінансово-економічних відносин.
Однією з найяскравіших форм прояву процесу глобалізації є вибухоподібне зростання в останні роки світового фінансового ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб’єктами світогосподарських зв’язків. Якщо в 1978 р. щоденний обсяг операцій з купівлі-продажу іноземних валют становив 15 млрд. дол. США, у 1992 р. — 880 млрд.. то в 2001 р. цей показник збільшився до 1,2 трлн. американських доларів. Зарубіжні операції американських, німецьких та японських інвесторів з цінними паперами зросли з менш ніж 10% у ВВП у 1980 р. до відповідно 135,170 та 80% у ВВП у 1993 р. Головними суб’єктами міжнародного фінансового ринку виступають пенсійні та спільні фонди, страхові компанії і трасти , транснаціональні банки.
Поштовхом для такого бурхливого розвитку міжнародних фінансових потоків стала суттєва лібералізація валютних ринків, валютного регулювання. Уже наприкінці 40-х – на початку 50-х років виник ринок євродоларів на базі доларових авуарів колишнього СРСР, що розміщувались, зокрема, в Московському народному банку в Лондоні й тому не підлягали правилам валютного регулювання згідно з законодавством США та Великої Британії. В подальшому зміст поняття “євродоларовий ринок” розширився, і нині воно охоплює будь-які операції з національною валютою за межами країни.
До початку 1980 р. у світовій економічній системі сформувалася світова фінансова мережа, що поєднала провідні фінансові центри різних країн через їх головні фінансові центри: Нью-Йорк та Чикаго в Америці, Лондон, Цюріх, Франкфурт, Париж, Амстердам в Європі, Гонконг, Токіо, Багамські та Кайманові острови, Сінгапур, Бахрейн в Азії. Ці центри оперують з космополітизованими фінансовими активами, які втратили національну належність і прямують до районів сприятливої господарчої кон’юнктури.
Лондон, Нью-Йорк, Токіо – на них припадає 55% світової торгівлі валюти (від 161 до 464 млрд. дол. у день, долар і євро)
На іноземні банки у Лондоні припадає –79%, у Нью-Йорку – 46%, у Токіо – 49% торгівлі валютою.
Сінгапур, Гонконг, Цюрих, Франкфурт – 76-105 млрд. дол.
Функціонування валютних ринків не зупиняється ні на хвилину. Свою роботу у календарних добах вони починають на Далекому Сході, у Нової Зеландії (Веллінгтон), і проходять при цьому послідовно часові пояси – у Сіднеї, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні, Москві, Франкфурті, Лондоні і закінчують у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі.
Поглиблення інтернаціоналізації у фінансовій сфері, зміцнення зв’язків між основними фінансовими центрами світу стали основою так званої фінансової революції.
Ключові елементи фінансової революції
поглиблення міжнародної фінансової інтеграції,
формування системи міжнародних фінансових інститутів.
швидкий розвиток фінансових інновацій .
1. Провідні країни світу – США, Великобританія, Японія значно послабили державний контроль щодо руху капіталу. Великобританія зняла цей контроль у 1979р., а у 1986р. у країні було проведено реформування ринку акцій – так званий “великий шок”. США у 80-ті роки, а Японія у 1986 р. розпочала лібералізацію внутрішніх фінансових ринків. Наслідком стало значне розширення фінансових ринків цих країн, посилення взаємопроникнення та взаємопереплетіння національних фінансових капіталів, які почали більш вільно пересуватися з внутрішніх ринків на світові і навпаки.
2. Особливого значення набуло формування системи міжнародних фінансових інститутів, серед яких організаціями світового рівня є спеціалізовані інститути ООН – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), регіональні фінансові інститути, що виникли внаслідок завоювання політичної незалежності країнами “третього світу” і необхідністю вирішення їх економічних проблем.
3. Міжнародна фінансова інтеграція спричинила глибокі якісні зміни у фінансових технологіях. З’явились нові фінансові інструменти. Прискорення потоків капіталів відбувається також завдяки запровадженню новітніх технологій у галузі телекомунікацій.
Фінансова інновація — це створення нових фінансових інструментів та технологій.
Нові фінансові технології — це інвестиційні фонди відкритого типу, що вкладають кошти тільки в короткострокові зобов’язання грошового ринку; банківські автомати (автомати, що виконують різні банківські операції); похідні цінні папери і т п.
Нові (відносно) фінансові інструменти - це євродоларові депозитні сертифікати, єврооблігації з нульовим купоном, синдиковані кредити в євровалюті, ставка проценту, квоти та короткострокові зобов’язання зі змінним процентом.
Фінансовий інжиніринг (близько 1991р. з’явився цей термін) – це розвиток та творче застосування фінансових технологій для розв’язання фінансових проблем та використання фінансових можливостей.
Формування світового фінансового ринку стало основою колосальної експансії глобального капіталу, і особливо – спекулятивного капіталу. Це створює загрозу світових фінансових криз, що охоплюють більшість країн світу. Події останнього часу, а саме європейська валютна криза 1992-1993 рр., мексиканська фінансова криза 1994 р. й особливо загострення фінансових проблем у Південно-Східній Азії в 1997 р. та р. Росії й Бразилії в 1998 р., з новою силою привернули увагу до міжнародних фінансових проблем.
Фінансова криза показала, що ситуацію ускладнюють небезпеки подальшого порушення макроекономічного балансу, які висувають інші принципове в регулятивному відношенні питання: що з негативних факторів є первісним. Або це — вибухонебезпечні зовнішні боргові нагромадження, експортна незабезпеченість фінансових зобов’язань по відношенню до валютних інструментів та інститутів, або навпаки, скоріше — це порушення балансу на валютних біржах, які можуть спричинитися до погіршення стану на біржах фондових, в реальному векторі взагалі, об’єктивно унеможливлюючи таким чином своєчасне повернення боргів закордонним кредиторам та підриваючи довіру потенційних прямих інвесторів до країни.
Події світової фінансової кризи другої половини 90-х років свідчать на користь другого, принаймні на сучасному етапі розвитку. Адже відомо, що епіцентром потрясінь постали не тільки порівняно благополучні в борговому відношенні країни, але й насправді висококонкурентні макроекономічні системи, які непогано “підживлювалися” позитивним сальдо зовнішньої торгівлі, поточного балансу.
Взагалі за своєю гостротою кризові події 1997-1998 років впевнено були внесені експертами до анналів найбільших фінансових потрясінь століття. Протягом кількох місяців, коли азійська криза, виходячи за регіональні та навіть континентальні межі, вже вирувала на ринках усього світу, траплялися значні раптові девальвації національних валют та зниження вартості цінних паперів на усіх провідних фондових біржах, що зокрема відбивалося і на значній негативній динаміці агрегованого індексу Dow Jones.
27 жовтня 1997 року результати торгів на Уолл-Стріт протягом доби нагадали часи Великої депресії: тоді показник падіння індексу Dow Jones склав 7,16%, тобто відбулося те, чого не пам’ятали вже протягом десятиліття — зниження на 554 цінових пунктів.
У зв’язку з подіями, що відбуваються у світовому фінансовому середовищі спостерігається скорочення обсягів світового валютного ринку.
Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами зросла незначним чином до 131 млрд. доларів.
Таблиця 9.1.
