Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Соціальна робота з інвалідами

На сучасному етапі розвитку світового суспільства харак­терним є прояв розуміння того, що інвалідність не може і не повинна бути підставою для соціальної ізоляції і особливо для соціальної дискримінації людини. Сьогодні світова спільнота розглядає проблеми інвалідів не лише як проблеми, що мають значущість для окремих груп, але як проблеми, які стосуються всього суспільства, і є універсально соціально значущими.

За оцінками експертів ООН і Всесвітньої організації охоро­ни здоров’я інваліди становлять від 10 до 13% всього населення планети.

Основними цілями соціальної роботи з інвалідами можна назвати такі: ліквідація соціальних бар’єрів інвалідності, по­долання маргінальної і аутоідентичності інвалідів і формуван­ня соціального середовища для їх комфортної життєдіяльності.

Декларація ООН «Про права інвалідів», прийнята в грудні 1971 р. і ратифікована більшістю країн світу, дає офіційне виз­начення поняття «інвалід»: це будь-яка персона, яка не може самостійно повністю або частково забезпечити свої потреби нор­мального соціального і особистого життя через недолік фізич­них або розумових можливостей. Це визначення можна розгля­дати як базове, що є підставою для уявлень про інвалідів і інвалідність, які властиві конкретним державам і суспільствам.

У кожній із зарубіжних країн визначаються соціальні тех­нології, які можуть бути використані для ефективної соціаль­ної підтримки і допомоги інвалідам.

По-перше, це технологія соціальної реабілітації, яка доз­воляє відновити втрачені функції, можливості і психічний стан і за певних умов, повернути людину до нормального, повноцін­ного й активного життя. Система соціальної реабілітації інвалідів включає такі її різновиди, як медико-соціальна, пси­хологічна і педагогічна, соціально-економічна, професійна і побутова реабілітація. Реалізація цих видів соціальної реабілі­тації дозволяє не тільки вилікувати людину, а й подолати, по­вністю або частково фізичну неміч і слабкість, сформувати у неї позицію про необхідність ведення активного життя, включен­ня в систему трудових і професійних сфер.

По-друге, це технологія соціального забезпечення, яка виз­начає частку держави в утриманні своїх громадян, у тому числі й інвалідів.

Дана технологія включає такі елементи, як: формування відповідної нормативно-правової бази; визначення організацій і установ, в обов’язок яких входить соціальне забезпечення інвалідів і визначення порядку діяльності цих організацій; аку­муляцію необхідних для соціального забезпечення інвалідів коштів; визначення порядку відповідних виплат і їх система­тичне здійснення; забезпечення інвалідів необхідним для нор­мального і повноцінного життя інвентарем (візки, протези, ав­томобілі); організацію і здійснення систематичної і кваліфіко­ваної медичної допомоги.

По-третє, це технологія соціального обслуговування, яка координує організацію і здійснення роботи, спрямованої на за­доволення потреб інваліда щодо різних соціальних послуг. У структурі соціальної допомоги можна виокремити такі скла­дові, як систематичний догляд за інвалідом, сприяння йому в отриманні необхідних соціальних послуг у професійній підго­товці і працевлаштуванні, в отриманні освіти, допомога в органі­зації дозвілля і спілкування. Така соціальна технологія тісно пов’язана з технологією надання соціальної допомоги, що пред­ставляє собою одноразові або короткострокові дії, направлені на ліквідацію або нейтралізацію критичних і негативних життє­вих ситуацій. Соціальна допомога може надаватися інвалідові як термінова, у вигляді соціального або соціально-медичного патронажу в умовах стаціонарів, будинків або Центрів денного перебування і вдома.

  1. Соціальна робота з людьми похилого віку Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), літні люди розподіляються на такі категорії: осо­би у віці від 60 до 74 років - літні люди; особи у віці від 75 до 89 років - старі люди; особи у віці від 90 років і старше - довгожителі.

За оцінками експертів ООН і ВООЗ, кількість людей стар­ше 60 років до 2025 року досягне 1,2 мільярда, причому, очі­кується найбільше зростання вікової групи старших за 80 років. Ці дані дозволяють зробити висновок, що для сучасного сусп­ільства і його демографічного розвитку характерна тенденція активного старіння населення. У більшості країн світу середній вік населення складає 60 років і старше. Сьогодні в літній вік вступають люди, що здобули хорошу освіту, зробили успішну службову кар’єру, досягли значних успіхів у професійній і гро­мадській діяльності. їх навряд чи влаштує перспектива пере­творитися на «безкоштовну робочу силу» для ведення домаш­нього господарства.

Основними напрямами соціальної роботи з літніми людьми в умовах розвитку сучасного суспільства є соціальна підтримка і соціальна допомога. Соціальна підтримка при цьому спрямована на створення умов і можливостей, необхідних для самореалізації літньої людини в новій соціально-демографічній якості.

Основними формами соціальної підтримки літніх людей є: вдосконалення і розвиток системи пенсійного забезпечення і пенсійного обслуговування, зокрема, недержавних пенсійних фондів; вдосконалення системи пенсійного законодавства і си­стеми соціальної підтримки і допомоги літнім людям у масшта­бах всього суспільства; забезпечення і розвиток трудової зайня­тості літніх людей, з урахуванням їх можливостей і здібностей за умови контролю за дотриманням їх прав з боку працедавців; створення і розвиток системи установ для самореалізації немо­лодих людей і їх самоствердження в новій соціальній якості (клуби, кооперативи, громадські організації і союзи); адресна соціальна підтримка самотніх літніх людей і немолодих под­ружніх пар; формування в товаристві належного ставлення до літніх людей на всіх рівнях його організації.

Основною метою соціальної підтримки літніх людей має ста­ти забезпечення їм можливостей увійти до нової системи соці­альних зв’язків, зберігаючи і використовуючи при цьому їх інте­лектуальний, трудовий, соціальний і особистий потенціал.

Соціальна допомога - це діяльність, що сприяє повному або частковому вирішенню низки соціальних проблем літньої лю­дини відповідними організаціями, установами і фахівцями. Для її реалізації застосовуються основні форми соціальної допомо­ги літнім людям:

  1. Соціальне обслуговування як забезпечення літньої лю­дини всім необхідним у грошовій або натуральній формі чи у вигляді конкретних послуг. Воно може здійснюватися вдома, в будинках і Центрах денного перебування або в умовах стаціона­ру і бути терміновим, одноразовим і вирішувати яку-небудь про­блему, або систематичним, таким, що здійснюється на тривалій чи постійній основі;

  2. Соціальні послуги є конкретизацією системи соціально­го обслуговування на індивідуальному, особистому рівні. Най­частіше літні люди потребують таких соціальних послуг як соці­ально-медичні, соціально-побутові, соціально-правові або соці­ально психологічні.