Практична робота № 5. Тема :„Побудова обрисів рівностійкого відкосу графоаналітичним методом ”.

Серед багатьох методів оцінки стійкості схилів та відкосів широко застосовується метод , запропонований М.М.Масловим у 1949 році і перевірений практикою інженерно-геологічних розрахунків, за яким оцінюється не тільки ступінь стійкості схилу або відкосу, але і міцність гірських порід у найслабкіших зонах.

Критерієм міцності порід у схилах та відкосах при використанні цього методу є величина кута опору зсуву , значення якого можна розрахувати за формулою :

,

Якщо схил чи відкіс не завантажений, і напруження в ньому виникають тільки під дією власної ваги порід, то величина нормального напруження на горизонтальній площадці буде дорівнювати : ; а у випадку шаруватого схилу чи відкосу .

При проектуванні обрисів схилу графоаналітичним методом можна вибрати кілька варіантів з певними коефіцієнтами стійкості за формулою : .

Вихідні дані : ; = ; ; ;

; = ; ; ;

= ; = ; = ; = .

Розрахункова схема має такий вигляд ( рис.10 )

Рис. 10. Розрахункова схема для побудови обрисів

рівностійкого відкосу та відкосу з певним коефіцієнтом

запасу стійкості графоаналітичним методом .

Хід роботи.

1. Будуємо геологічний переріз за результатами вишукувань на дослідній ділянці, поділяємо інженерно-геологічні елементи на шари потужністю 3 – 4 м і розраховуємо величини стискаючих напружень на підошвах шарів за формулою : ; результати розрахунків заносимо до таблиці .

2. Розраховуємо кути зсуву для кожного шару за формулами :

;

;

3. Розраховуємо кути нахилу поверхні схилу в межах виділених шарів при певних значеннях коефіцієнту запасу стійкості за формулою :

.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 8.

Таблиця 8.

Результати розрахунків величин стискаючих напружень,

кутів зсуву та кутів нахилу денної поверхні

при певному значенні коефіцієнта стійкості.

№ ІГЕ
,м
, /м3
№ шару	1	2	3	1	2	3
, м
,

4. За отриманими результатами будуємо обриси рівностійкого відкосу ( за кутами ) та відкосу з певним коефіцієнтом запасу стійкості ( за кутами ), починаючи з точки на підошві відкосу і відкладаючи відповідні кути в межах кожного розрахункового шару.