3. Організація медичного сортування на еме та евакуація поранених і хворих

Медичне сортування – це розподіл поранених і хворих на групи, які, у відповідності до медичних показань, потребують однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходів, об’єму медичної допомоги, що може бути надана на даному етапі медичної евакуації в конкретних обставинах і згідно з прийнятим порядком евакуації. Основи медичного сортування були розроблені М.І.Пироговим. Спостерігаючи в Севастополі (1854р.) картину переповненого перев’язувального пункту, М.І.Пирогов писав: “Якщо лікар в цих умовах не поставить собі головною метою перш за все діяти адміністративно, а потім уже як лікар, то він зовсім розгубиться, і ні голова його, ні руки не нададуть допомоги” (М.І.Пирогов. “Початки загальної воєнно-польової хірургії”. Вид. 04.01.1941р., ст. 23).

Таким адміністративним (тобто, організаційним) заходом М.І.Пирогов вважав медичне сортування.

В роботі “Військово-лікарська справа і особиста допомога на театрі війни в Болгарії і в тилу діючої армії в 1877-1878р.р.” М.І.Пирогов дав класичне визначення значимості медичного сортування: “Добре організоване сортування поранених на перев’язувальному пункті і у військово-тимчасових госпіталях є головний засіб для надання правильної допомоги і до попередження безпомічності...”

В умовах масового надходження поранених і хворих, без грамотно організованого і вміло проведеного медичного сортування на етапі медичної евакуації не можна забезпечити своєчасного надання в потрібному об’ємі медичної допомоги усім, хто її потребує, виділення із загального потоку поранених і хворих осіб, небезпечних для оточуючих, створення нормальних умов для роботи всіх функціональних підрозділів, своєчасного проведення необхідних евакуаційних заходів.

Медичне сортування проводиться на кожному етапі медичної евакуації. В “Настанові по медичному забезпеченню бойових дій Сухопутних військ” вказується, що при проведенні медичного сортування поранені і хворі розподіляються на групи, виходячи із:

• необхідності санітарної обробки та ізоляції;

• необхідності надання медичної допомоги, місця та черговості її надання;

• можливості і цілі подальшої евакуації, виду транспортних засобів, які використовуються для евакуації, черговості і способу транспортування, евакуаційного призначення (починаючи з ОмедБ, ОМЗ).

Результати медичного сортування реєструються з допомогою спеціальних сортувальних марок, а також у первинній медичній картці, історії хвороби.

В окремому медичному батальйоні (окремому медичному загоні) поранені і хворі, що надходять, поділяються на такі групи:

а) виходячи із необхідності санітарної обробки та ізоляції:

• такі, що потребують повної санітарної обробки (в першу або другу чергу);

• такі, що підлягають частковій санітарній обробці;

• такі, що підлягають ізоляції (в ізоляторі для шлунково-кишкових інфекцій або в ізоляторі для повітряно-крапельних інфекцій);

• такі, що не потребують санітарної обробки та ізоляції.

б) виходячи із необхідності надання медичної допомоги та місця і черговості її надання:

• такі, що потребують медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації;

• такі, що не потребують медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації, або потребують медичної допомоги, яка може бути надана в приймально-сортувальній;

• такі, що мають несумісні з життям поранення (ураження), захворювання.

Поранені і хворі, визнані такими, що потребують медичної допомоги, одразу розподіляються за місцем і черговістю її надання: в операційні (в першу чергу або в другу чергу); в перев’язувальні для важкопоранених (в першу чергу або в другу чергу); в перев’язувальні для легкопоранених (в першу чергу або в другу чергу); в протишокові для поранених; в протишокові для обпечених; в анаеробні; в палатки госпітального відділення; в команду видужуючих.

Висновок сортування про наявність поранення (ураження), захворювання, не сумісного з життям, підлягає обов’язковому уточненню в процесі нагляду і лікування.

Виходячи із можливості та направленості подальшої евакуації, виду транспортних засобів, черговості і способу транспортування, поранених і хворих поділяють за евакуаційним призначенням:

• такі, що підлягають подальшій евакуації;

• такі, що залишаються на даному етапі медичної евакуації;

• такі, що підлягають поверненню до своєї частини (підрозділу).

Поранені і хворі, які підлягають подальшій евакуації, розподіляються: за евакуаційним призначенням (визначається вид або назва госпіталю, до якого повинен бути евакуйований поранений чи хворий); за черговістю евакуації (в першу або другу чергу); за видом транспортних засобів (авіаційний, санітарний автомобільний, пристосований автомобільний та ін.); за способом транспортування (лежачи, сидячи); за місцем в транспорті (верхній, середній, нижній ярус); за потребою в медичному нагляді під час транспортування.

В окремому медичному батальйоні (окремому медичному загоні) залишаються:

• легкопоранені і легкохворі, які зберегли здатність до самостійного пересування та самообслуговування й здатні повернутися в стрій через 5-10 діб;

• нетранспортабельні.

Поранені, які підлягають поверненню в стрій, повинні проходити медичне сортування при знятій пов’язці. На медичному пункті полку поранені і хворі, які надійшли, розподіляються за групами:

1. Виходячи із необхідності санітарної обробки, необхідності ізоляції:

• такі, що потребують часткової санітарної обробки;

• такі, що підлягають ізоляції;

• такі, що не потребують санітарної обробки та ізоляції.

2. Виходячи із необхідності надання медичної допомоги, його місця і черговості:

• такі, що потребують медичної допомоги в перев’язувальній;

• такі, що не потребують медичної допомоги або потребують такої медичної допомоги, яка може бути надана в приймально-сортувальній.

Поранених і хворим, які підлягають направленню до перев’язувальної, встановлюється черговість (в першу чергу, в другу чергу). Поранені і хворі, які не потребують медичної допомоги в медичному пункті, а також ті, які вже отримали її, поділяються на наступні групи:

• такі, що підлягають подальшій евакуації;

• такі, що підлягають поверненню в стрій.

Поранені і хворі, які підлягають евакуації, додатково розподіляються за черговістю евакуації (перша, друга черга); за видом транспортних засобів (санітарний автомобільний, пристосований автомобільний та ін.); за способом транспортування (лежачи, сидячи); при необхідності – за місцем в транспортному засобі (верхній, середній, нижній яруси).

Медичне сортування проводиться усім медичним персоналом етапу медичної евакуації, а також спеціальними підрозділами, які є в складі етапів медичної евакуації (сортувально-евакуаційне відділення МП, ОмедБ, ОМЗ) у ВПСГ – приймально-сортувальне відділення госпіталю.

Поранені і хворі військовополонені на медичних пунктах частин, в окремих медичних батальйонах (окремих медичних загонах) розміщуються і отримують необхідну медичну допомогу окремо від наших військовослужбовців. Для надання їм медичної допомоги, окрім особового складу медичних пунктів частин ОмедБ (ОМЗ), залучається медичний склад з числа військовополонених. Евакуація поранених і хворих військовополонених проводиться окремо від військовослужбовців Української армії у спеціально виділені для цієї мети госпіталі.

Складовою частиною лікувально-евакуаційних заходів, яка нерозривно зв’язана з процесом надання медичної допомоги поранених і хворим та їх лікуванням, є медична евакуація.

Медична евакуація - це комплекс заходів з транспортування поранених й хворих до медичних пунктів та в лікувальних закладів з метою своєчасного і повного надання їм медичної допомоги та лікування.

Медична евакуація забезпечує також вивільнення етапів медичної евакуації від поранених та хворих і надає їм можливість пересуватися слідом за військами.

Шлях, яким здійснюється винесення й транспортування поранених і хворих в тил, називається шляхом медичної евакуації. У військово-медичній службі є термін “евакуаційний напрямок”.

Евакуаційний напрямок – це комплекс шляхів евакуації з розгорнутими на них етапами медичної евакуації і працюючими санітарно-транспортними засобами, які забезпечують визначену, як правило - велику, групу військ.

Евакуація з медичної точки зору не може вважатися позитивним моментом для поранених і хворих, але є неминучим заходом для них. Тому евакуація не повинна бути самоціллю, вона має стати лише засобом, який дає можливість досягти найкращих результатів при наданні медичної допомоги пораненим і хворим.

Для евакуації поранених і хворих застосовуються різні санітарно-транспортні засоби: санітарні транспортери, санітарні автомобілі, військові санітарні поїзди, літаки, вертольоти, санітарно-транспортні судна і т.п.

Неможливість забезпечити евакуацію усіх поранених і хворих лише санітарно-транспортними засобами обумовлює необхідність використовувати для цього зворотні рейси транспорту перевезення (автомобільного й авіаційного) загального користування.

Застосування зворотних рейсів транспорту перевезення для медичної евакуації вимагає організовувати розміщення медичних пунктів та лікувальних закладів поблизу шляхів вивезення і евакуації, а також завчасно планувати їх використання.

Евакуація поранених і хворих із медичних пунктів та лікувальних закладів організовується вищими начальниками медичної служби і здійснюється підлеглими їм транспортними засобами.

Такий порядок евакуації називається евакуацією “на себе”. Але не виключена в окремих випадках і евакуація “від себе”, “через себе”, “на сусіда”, “за собою”.