- •Загальні методитчні вказівки
- •1 Суть задачІ вирівнювання корелатним методом
- •1.1 Умовні рівняння
- •1.2 Приведення початкових умовних рівнянь до лінійного вигляду
- •3.1 Визначення помилки вагової одиниці
- •3.2 Визначення ваги і середньоквадратичної помилки функції вирівнюючих елементів
- •3.3 Оцінювання точності невідомих (корелат)
- •1.3 Матричний запис початкових рівнянь
- •2 Нормальні рівняння корелАт
- •2.1 Складання нормальних рівнянь
- •2.2 Розв’язок нормальних рівнянь
- •3 ОцінЮвання точності результатів урівнювання
- •4 Приклад вирівнювання мережі тріангуляції корелатним методом
- •4.1 Схема тріангуляційної мережі
- •4.3 Складання умовних рівнянь
- •4.3.1 Складання умовних рівнянь трикутників
- •4.3.3 Складання умовного рівняння твердих сторін
- •4.5 Складання нормальних рівнянь корелат
- •4.7 Обчислення поправок виміряних кутів
- •4.8 Обчислення значень виміряних кутів
- •4.9 Оцінювання точності
- •5 Вирівнювання мережі тріангуляції двогруповим методом крюгера-урмаєва
- •5.1 Теорія метода двох груп
- •5.2 Основні рівняння метода
- •5.3 Практичне застосування метода двох груп
- •6 Приклад вирівнювання мережі тріангуляції двогруповим методом крюгера–урмаєва
- •6.1 Схема мережі
- •6.3 Складання та розв’язання першої групи умовних рівнянь
- •6.4 Складання та розв’язання другої групи умовних рівнянь
- •6.5 Перетворення коефіцієнтів умовних рівнянь другої групи
- •6.6 Складання нормальних рівнянь корелат
- •6.8 Обчислення поправок другої групи умовних рівнянь
- •6.10 Оцінка точності
- •Перелік рекомедованих джерел
4.9 Оцінювання точності
m=√[vv]/r , де r – кількість нормальних рівнянь
m=√[65,99]/5=3,6"
5 Вирівнювання мережі тріангуляції двогруповим методом крюгера-урмаєва
5.1 Теорія метода двох груп
В основі вирівнювання результатів вимірів методом двох груп лежить ділення всіх умовних рівнянь, що з’являються у вирівнюваній геодезичній мережі, на дві групи. Розв’язок кожної із цих груп рівнянь у подальшому виконується роздільно, але так, щоб поправки в результаті вимірювань, отримані з роздільного розв’язку обох груп рівнянь, у сумі дорівнювало би тим поправкам, які були би отримані при сумісному вирішенні усіх рівнянь.
5.2 Основні рівняння метода
Якщо в мережі виникає m умовних рівнянь, то, розділивши їх на дві групи, отримаємо
.
(22)
За
допомогою невизначених множників
рівняння другої групи замінимо
еквівалентним йому рівнянням виду
,
(23)
де
,
перетворені коефіцієнти і вільні члени умовних рівнянь другої групи.
Елементи
матриць N
і
розраховуються
за допомогою співвідношень
,
.
,
.
(24)
При сумісному розв’язуванні рівнянь першої групи і перетворених рівнянь другої, тобто систем рівнянь
,
(25)
за умовою
утворюється така система нормальних рівнянь корелат:
. (26)
Оскільки невизначені множники вибираються так, щоби
,
то остаточно, дя роздільного розв’язку нормальних рівнянь корелат відповідно до рівнянь 1-ої і 2-ої груп отримують наступні рівняння
. (27)
За знайденими корелатами розраховують первинні і вторинні поправки у результати вимірів
,
(28)
задовольняючи умову
.
Невизначні множники , необхідні для перетворення коефіцієнтів і вільних членів рівняння 2-ої групи, визначають з розв’язку таких систем рівнянь:
.
(29)
5.3 Практичне застосування метода двох груп
Розрахунок за вирівнюванням результатів вимірів методом двох груп значно спрощуються у випадку вирівнювання тригонометричних мереж, якщо в основу розділу умовних вказівок на дві групи покласти в наступний принцип.
У першу групу виділити усі умовні рівняння, що не містять загальних невідомих поправок, при чому всі коефіцієнти в цих рівняннях мають бути рівними 1 або 0. Решта умовних рівнянь складають другу групу.
У результаті отримаємо такі спрощення. Первинні поправки у вимірах будуть визначатися із співвідношень
,
(30)
Тобто, для розрахунку первиннних поправок необхідно у кожному умовному рівнянні 1-ої групи вільний член розподілити порівно на всі вхідні у це рівняння невідомих поправок.
Перетворені коефіцієнти рівняння другої групи набудуть вигляду
,
(31)
тобто, перетворений коефіцієнт дорівнює відповідному неперетвореному мініу середнє арифметичне із коефіцієнтів при тих поправках даного умовного рівняння 2-ої групи, які є в рівнянні 1-ої групи з номером S.
Перетворені вільні члени будуть рівні відповідними неперетвореними, розраховані за результатами вимірів, виправленими первинними поправками.
Подальші етапи вирівнювання співпадають зі загальною схемою, п. 5.1, а саме: складають нормальне рівняння корелат 2-ої групи і після знаходження корелати розраховують вторинні поправки у результати вимірів за другою із формул (28).
Вирівнені значення виміряних величин будуть дорівнювати
. (32)
