1. Переваги та недоліки вступу України до єс

Розглядаючи можливіст вступу України, як асоційованого члену ЄС, ми вважаємо за доцільне в своїй науковій роботі дослідити ті переваги та недоліки які буде мати наша держава. Наукові дослідження дозволили нам виокремити недоліки, а саме:

- необхідність (яка виникне в короткостроковій перспективі) залучити значні ресурси, зокрема фінансові, для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства;

- втрати через низький рівень конкурентоспроможності, які понесуть окремі галузі промисловості (виробництво машин та устаткування, у тому числі приладів і апаратів, хімічна промисловість, виробництво гумових та пластмасових виробів);

- зниження конкурентоспроможності окремих видів вітчизняної сільгосппродукції на внутрішньому ринку у зв'язку з наявністю потужної системи держпідтримки сільського господарства в ЄС;

- можливе зростання негативного сальдо двосторонньої торгівлі і погіршення структури експорту у зв'язку з переорієнтацією вітчизняних експортерів з готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів;

- необхідність переоснащувати виробництво, змінювати технології, вести пошук партнерів та інвесторів для його модернізації, що лише в нашій країні є мінусом, адже насправді це шлях до розвитку;

- обмеженість можливості надавати захист « молодим» галузям, які ще не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримки, але нажаль зараз такі заходи-це один зі шляхів розвитку корупції, а не справжніх інновацій в промисловості.

Але поряд із тими мінусами які буде мати економіка України ми вважаємо, що є і переваги, які дозволяють підвищити конкурентоспроможність як економіки окремих галузей, так і продукції вітчизняних виробників. До них можна віднести:

- збільшення обсягів експорту вітчизняної продукції традиційних експортоорієнтованих галузей (зокрема, сільськогосподарської) завдяки отриманню цінової переваги за рахунок скасування ввізних мит з боку ЄС (що стосується, зокрема, таких видів сільгосппродукції, як зерно, масло);

- створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб'єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства нашої країни до прийнятого в ЄС;

- посилення зацікавленості вітчизняних виробників у підвищенні національних стандартів до рівня європейських;

- гармонізація митних процедур і підвищення ефективності діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі;

- зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільгосппродукцією в рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;

- обмеження монополізму та розвиток здорової конкуренції на вітчизняному внутрішньому ринку, розширення на ньому номенклатури товарів і послуг;

- збільшення обсягів інвестицій з країн - членів ЄС і з інших держав в економіку України, переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств;

- зростання обсягів транзиту товарів по нашій території в напрямку «схід-захід»[2].