4. Сучасні політологічні концепції

Сучасні американські політологічні концепції особливу увагу приділяють політичним процесам, які можна безпосередньо спостерігати, а саме: структурі виборів, розподілу голосів, діяльності політичних партій, групам тиску, механізму прийняття політичних рішень. Чиказька школа Ч. Меріама (1874-1953), Г. Ласуела (1902-1979) проводила емпіричні дослідження виборчих кампаній, комунікацій, політичного лідерства. Теорія груп інтересів розроблена А. Бентлі (1870-1957).

Для європейських досліджень властивий акцент на ролі політики та влади, динаміці еліт, функціонуванні політичних режимів, інститутів. М. Дюверже розробляв поняття масових та кадрових партій, закони кореляції виборчих та партійних систем, Р. Арон (1905-1983) – класифікацію показників, за якими вивчаються політичні системи, режими, групи тиску тощо.

Сучасна політологія представлена Ганною Аренд, Раймоном Ароном, Збігневом Бжезінським (концепції то­талітаризму і модернізації), Гебріелом Алмондом і Сіднеєм Вербою (теорія й порівняльні дослідження політичної культури), Робертом Далем і Арентом Лейпхартом (теорія економічної демократії як чинника політичної рівності), Ральфом Дарендорфом і Льюісом Козером (теорія й емпіричні дослідження конфлікту), Морісом Дюверже й Джованні Сарторі (теорія й порівняльний аналіз політичних партій), Девідом Істоном і Сеймуром Ліпсетом (теорія й порівняльний аналіз політичних систем), Полом Лазарсфельдом і Стеном Рокканом (теорія й емпіричні дослідження електоральної поведінки), Е. Арато і Д. Кон (комунітаристська концепція громадянського суспільства), Д. Белл і О. Тоффлер (концепція постіндустріального суспільства).

Сьогодні відбувається процес постбіхевіоральної революції. В її межах відроджується інтерес до політичної філософії, діяльності політичних інститутів, їх впливу на поведінку політичних суб’єктів.

В цілому в західній політології політика розглядається як діяльність з примирення групових інтересів.

В Україні політологія як навчальна дисципліна була введена на початку 1990-х рр.

Висновки:

- Політична думка Стародавнього Сходу характеризувалася пріоритетом етичних і релігійних принципів над політичними, ототожненням державної влади з владою однієї особи, сакралізацією політичної влади. Головну увагу тут приділяли мистецтву управління державою. Найбільш розробленими політичними вченнями були — конфуціанство і легізм;

- Античні концепції політики на відміну від східної політичної традиції висувалися на перший план принципи індивідуальної свободи і громадського обов'язку, розробляли теоретичні проблеми форми держави. Найбільш вагомий внесок у розвиток політичної думки зробили грецькі філософи Платон і Арістотель та римські мислителі Полібій і Цицерон;

• Середньовічні концепції держави будувалися на принципі теоцентризму, розглядали співвідношення духовної та світської влад;

• Ренесансні концепції політики утвердили принцип світського характеру держави, розвинули ідеї національної держави та державного суверенітету;

• Новочасні політичні теорії проголосили ідеї природних права людини і суспільної угоди, розподілу влади, народного суверені­тету. Вони заклали основу класичного лібералізму;

• Марксистська концепція політики, як альтернатива ліберальним концепціям, розглядала державу як інструмент влади панівного класу. Зміна політичного ладу здійснювалася в результаті конфлікту між продуктивними силами і виробничими відносинами, тобто політика була концентрованим виразом економіки;

- В рамках веберівського підходу до вивчення політики була обґрунтував парадигма легітимності влади.

- Елітарні концепції сформулювали такі положення: 1) ру­шійною силою суспільства є боротьба еліт за владу; 2) еліти існу­ють на будь-якому рівні суспільної організації; 3) маси є завжди об'єктом маніпуляції з боку еліт і не беруть участі в управлінні суспільством; 4) у суспільстві діє закон циркуляції еліт, згідно з яким авторитарні еліти змінюються демократич­ними і навпаки.

- У роки після Другої світової війни політологія отримала статус самостійної науки. Домінуючим напрямом, у межах якого розвивалися полі­тологічні течії, був біхевіоризм. Цей напрям акцентував увагу на вивченні поведінки політичних суб'єктів.

- Сучасна політологія представлена концепціями модернізації, тоталітаризму, політичної культури, сучасних типів демократії, політичною конфліктологією, теорією політичних систем, дослідження електоральної поведінки.

Контрольні запитання.

1. В чому полягає сутність політики?

2. Які основні функції виконує політична наука?

3. Які методи використовуються при дослідженні політичної сфери?

4. Наведіть класифікацію категоріального апарату політичної науки.

5. Охарактеризуйте ідейний спадок античних мислителів.

6. Які традиції в європейській політології заклала релігійна думка?

7. Які основні течії виокремлюються в політичній думці Нового часу?

8. В чому полягали соціально-економічні, політичні та духовні передумови національної політичної думки України в ХІХ-ХХ ст.?

9. Наведіть положення основних течій української політичної думки.

Приклади тестових завдань.

Встановіть відповідність між формами людської діяльності і цілями:

1) економіка а)віра

2) політика б)прибуток

3) релігія в)погодження інтересів

4) наука г)істина

До якої групи категорій політології відноситься категорія революції:

а) загальнонаукових; б) гуманітарних наук; в) політологічних.

Що вивчає політична географія?

а) механізми політичної поведінки, вплив політичних відносин на свідомість людини; б) залежність політичних процесів від просторового положення, в) зв’язок політики з соціобіологічними якостями людини.

Хто з китайських мислителів порівнював державу з сім’єю та вважав за необхідне будувати відносини правителів та підданих як членів родини:

а) Мо Цзи; б) Конфуцій; в) Лао Цзи.

В чому, на думку Сократа, полягає сутність політичної свободи:

а) у праві робити все, що завгодно; б) у праві кожного брати участь в управлінні державою; в) у пануванні справедливих законів.

Встановіть відповідність мислителів та їх трактування політики:

1) К. Маркс

А) політика корениться в історії

2) Е. Берк

Б) політика повинна спиратись на волю більшості

3) Ж.-Ж. Руссо

В) політика зумовлена класовими відносинами

В чому, за Х. Арендт, є причина виникнення тоталітарних режимів:

а) перемога тоталітарної партії на виборах; б) схильність населення до того, щоб ним командували; в) атомізація суспільства.

Хто є автором концепції поліархії:

а) А. Бентлі; б) Ф. Фукуяма; в) Р. Даль.

Хто, на думку Д. Донцова, має складати політичну еліту України:

а) робітничий клас; б) земельна аристократія; в) сукупність агресивних та пасіонарних особистостей з усіх соціальних верств.

Література

Алексеева Т.А. Политическая философия как «практичное» знание / Тетяна Олександрівна Алексєєва. // Полис. – 2010. – №1. – С. 54-60.

Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины / Гебриел Алмонд //Полис. – 1997. – №6. – С.174-183.

Арістотель. Політика / Арістотель. О.Кислюк (пер. з давньогрец.). – 2-е вид. – К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2003. – 239с.

Баган О. Поміж містикою і політикою (Дмитро Донцов на тлі української політичної історії першої половини ХХ ст.) / Олег Баган. – К.: УВС ім.Ю.Липи, 2008. – 78c.

Бебик В.М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник / Валерій Михайлович Бебик. – К.: Каравела, 2009. – С. 8-101, 152-200.

Вебер М. Покликання до політики / Макс Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – С. 11-46.

Гайєк Ф.А. Право, законодавство і свобода. Нове визначення ліберальних принципів справедливості і політичної економії / Фрідріх Август фон Гайєк. – Київ: ВЦ АТЕК, 2000. – 408 с.

Гелей С. Політологія: навч. посіб. / Степан Гелей, Степан Рутар. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С.7-17, 18-27, 29-57.

Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церков-ної та цивільної / Томас Гоббс. Пер. з англ. – К.: Дух і Літера, 2000. – 156 с.

Даль Р. Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція / Роберт Даль. Пер. з англ. О.Д. Білогорського. – Х.: Каравела, 2002. – 216 с.

Кирилюк Ф.М. Новітня політологія: навч. пос. / Федір Михайлович Кирилюк. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.

Консерватизм: Антологія / Упорядники В. Лісовий, О. Проценко. – Київ: Смолоскип, 1998. – 598 с.

Левенець Ю.А. Політична наука: параметри раціоналізму / Юрій Анатолійович Левенець. // Історична і політична наука та суспільна практика в Україні. – К.: Парламентське вид-во, 2009.

Левенець Ю.А. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). / Юрій Анатолійович Левенець. – К.: Стилос, 2001. – 573 с.

Лібералізм: Антологія / Упорядники В. Лісовий, О. Проценко. – Київ: Смолоскип, 2002. – 1126 c.

Парето В. Закат свободы / Вільфредо Парето. // Социс. – 2009. – №6. – С. 111-120.

Політологія: підручник / О.В.Бабкіна (ред.), В.П.Горбатенко (ред.). – 3-тє вид., перероб., доп. – К. : Академія, 2006. – С. 11-35, 87-126.

Рудич Ф.М. Політологія: Підручник / Фелікс Михайлович Рудич. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: Либідь, 2009. – С. 6-80.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Семуел Хантінгтон. – К.: АСТ, 2006. – 576 с.

Чабанна М. Неоінституційний підхід до аналізу процесу прийняття полі-тичних рішень / М. Чабанна. // Політичний менеджмент. – 2010. – №2. – С. 29-37.

Шляхтун П.П. Політологія (історія та теорія): підручник / Петро Панасович Шляхтун. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 472 с.