Іі. Політична карта світу після і світової війни

1. Зміни на політичній карті по закінченні і світової війни

В.І. Ленін відмітив, що на початку ХХ ст. « світ вперше є вже поділеним, так, що далі чекають лише переділи, тобто перехід від одного «власника» до іншого..».

Таким чином, вже до 1914 року колоніальні володіння імперіалістичних держав охоплювали територію в 74,9 млн. км квадратних, що становило біля 50% площі земної кулі. В них проживало біля третьої частини населення світу. Найбільшими колоніальними країнами світу були Англія, яка за 1876-1914 роки значно розширила свої колоніальні володіння, Франція, яка створила на той період імперію. Германія за висновками колоніальної експансії стала на третє місце.

Перша світова війна закінчилась поразкою Германії і її союзників. Після війни суттєво змінилась політична карта світу. Версальський (1919) і пов’язані з ним інші договори були на спрямлені не лише на імперіалістичну перебудову світу в інтересах країн-переможниць, але і на ліквідацію радянської влади в нашій країні.

Германія була змушена повернути Франції Ельзас і Лотарингію. Частина її земель відійшла до Бельгії і Данії. Познань, частини Східної і Західної Прусії, частину Верхньої Сілезії були повернені Польщі.

Колонії Германії, які займали площу біля 3 млн. км квадратних, були передані «під мандат» країнам-переможницям і фактично перетворились і їх колонії. У зв’язку з установленням так-званої мандатської системи Танганьїка опинилась в руках Великобританії. Того і Камерун були поділені між Англією і Францією, Південно-Західна Африка відійшла до Південно-Африканського Союзу, Північно-Східна Нова Гвінея – Австралійському Союзу, Каролінські, Марсіанські і Маршалові острови – Японії, острови Західне Самоа – Новій Зеландії, острів Науру - Великобританії, Австралії, Новій Зеландії.

Розпалась на складові частини багатонаціональна Австро-Угорська імперія (1918). Виникли республіки Австрія і Чехословаччина, в склад яких увійшли Чехія, Моравія, Чеська Силезіва, Словаччина і Закарпатська Україна. Були створені королівство Угорщина і Королівство сербів, хорватів і словенців (в 1929 році перейменоване в Югославію), яке включало Сербію Чорногорію і ті, що входили раніше в Австро-угорську імперію Боснію, Герцеговину, Хорватію, Словенію.

Розширились території Греції за рахунок Болгарії, яка втратила в наслідок цього вихід до Егейського моря, і Туреччини. Румунія, яка одержала від Австро-Угорщини Трансільванію, Банат, Буковину і окуповану Бессарабію, стала багатонаціональною країною. Територія Італії також розширилась. Вона одержала частину Тіролю, частину Адріатичного побережжя і півострів Істрію.

Радянська Росія вже в кінці 1917 року визнала державну незалежність Фінляндії. Отримали можливість вільного вибору Латвія Литва і Естонія. Але ці країни потрапили в фінансову залежність від імперіалістичних держав. Радянське керівництво відказалось від договорів Російської імперії, що стосувалося поділів Польщі, і визнала за польським народом право на самостійність і єдність.

В 1918 році незалежним був об’явлений Ємен – автономна територія османської імперії. В 1919 році відомою країною став Афганістан, який був раніше об’єктом експансії англійського імперіалізму. СРСР першим визнало незалежність цієї країни.