§2 .Породи деревини, що формують світовий та національний ринок

Найбільш поширені на світовому товарному ринку такі породи деревини.

Сосна — хвойна ядрова порода, що має високу міцність і низьку щільність(470-540 кг/м³), ядро буро-червоного кольору, заболонь – жовтого; деревина смолиста, стійка до загнивання; застосовується як кругляк, пиломатеріали, та для напівфабрикат виготовлення столярних виробів і меблів.

Модрина — хвойна ядрова смолиста порода з підвищеними твердістю та щіль­ністю (630-730 кг/м³), стійка проти загнивання; ядро червонувато-бурого кольору, заболонь вузька і за забарвленням значно відрізняється від ядра; застосовується в будівництві мостів, гідротехнічному будівництві, для виготовлення шпал та рудникових стояків; недоліком її є схильність до розтріскування.

Ялиця — хвойна порода без'ядрова; річні кільця широкі, без смоляних ходів; деревина менш стійка порівняно з іншими хвойними породами, тому її не застосовують у вологих умовах експлуатації.

Кедр— хвойна ядрова порода, яка має щільність і механічні властивості нижчі, ніж у сосни; застосовується як будівельний ліс, пиломатеріали, та для виготовлення столярних виробів.

Тис — хвойна ядрова порода з унікальним комплексом властивостей (має темний, не характерний для хвойних порід колір; завдяки твердості та стійкості до гниття в давнину використовувалась для виготовлення цвяхів для з’єднання деталей виробів із деревини інших порід та гарматних ядер багаторазового використання, що мали здатність відскакувати); сьогодні розповсюджена практично тільки у заповідниках; найчастіше застосовується для виготовлення меблів.

Ялівець — хвойна чагарникова рослина (іноді - дерево діаметром 30-60 см), що. має вузьку заболонь рожево-білого кольору і ядро темно-бурого кольору; річні шари добре помітні на всіх розрізах з поступовим переходом від ранньої частини до пізньої;серцевинні промені не помітні, смоляних ходів немає; промислового значення не має, застосовується як личкувальний матеріал при виготовленні дрібних токарних і різьблених виробів, іграшок, тростин і ін.; стійкість до гниття достатньо висока; за міцністю і твердістю перевершує деревину кедра.

Ялина – хвойна без ядрова порода із м'якою, білого кольору (іноді з жовтуватим або рожевим відтінком) деревиною, добре помітними річними шарами і слабо помітним серцевинним промінням, невеликою кількістю смоляних ходів; деревина має багато сучків, що утрудняє її обробку і застосування у виробництві меблів; завдяки прямо- і довговолокнистій будові має високу резонуючу здатність і традиційно застосовується для виготовлення дек музичних інструментів; за механічною міцністю і стійкістю до гниття поступається сосні; деревина широко використовується в целюлозно-паперовому виробництві і будівництві, кора - для отримання дубильних речовин, коріння — у виробництві плетених меблів; на ринку чітко розрізняється європейська, тянь-шаньська, кавказька, сибірська і далекосхідна (найбільше промислове значення має європейська і сибірська).

Дуб — листяна ядрова кільцесудинна порода, яка має високі механічну міцність, в'язкість та щільність (720 кг/м³); ядро темно-бурого кольору, заболонь — жовтуватого; високо стійка проти загнивання, має гарну текстуру; застосовується у відповідальних конструкціях, мосто­будуванні, гідротехнічному будівництві, виготовленні меблів, личкувальної фанери, столярних виробів, паркету. При тривалому перебуванні у воді дуб темнішає, перетворюючись на морений дуб.

Бук - листяна розсіяносудинна стиглодеревна порода, деревина якої тверда, щі­льна (650 кг/м³), пружна, білого з червоним відтінком кольору, малостійка проти загнивання; застосовують для виготовлення меб­лів, столярних виробів, паркету.

В'яз - листяна розсіяносудинна порода з широкою сірувато-білою заболонню і буро-сірим ядром; річні шари добре помітні на всіх розрізах, серцевинне проміння - тільки на радіальному; великі судини розташовані в ранній деревині, що обумовлює хорошу здатність до згинання; за механічними властивостями і текстурою поступається дубу; використовують для виготовлення гнутих виробів, фанери і ін.; вяз є супутником дуба і виростає в середній смузі європейської частини і на Кавказі.

Ільм – листяна розсіяносудинна порода, що характеризується вузькою темнувато-білою заболонню і коричнувато-бурим ядром; на відміну від в'яза річні шари і серцевинне проміння добре помітні на всіх розрізах деревини і додають їй блиск (тому має красивішу, ніж у в'яза, текстуру і є ціннішим для виробництва меблів і столярних виробів); за механічними властивостями незначно поступається в'язу і дубу, тому іноді замінює їх у виробах; виростає в тих же районах, що і в`яз та в Криму і на Далекому Сході.

Карагач (берест) – листяна розсіяносудинна порода, що за будовою, зовнішнім виглядом і механічним властивостям нагадує ільм (відрізняється тим, що хвилясті лінії в пізній деревині розташовані не паралельно, а під кутом до річного шару, серцевинне проміння менш розвинене); у вигляді шпону використовується для личкування цінних меблів, виготовлення художніх і побутових виробів; райони зростання - Крим, Кавказ, Середня Азія, південь європейської частини.

Каштан їстивний – листяна розсіяно судинна ядрова порода, має вузьку сірувато-білу заболонь і сірувато-буре ядро; річні шари з судинами в ранній деревині добре помітні (цим нагадує деревину дуба, але не має широких серцевинних променів); вузькі судини в пізній частині річного шару утворюють скупчення у вигляді “язиків полум'я”; містить багато дубильних речовин; твердість на 20-30 % менше, ніж у дуба; застосовують деревину в меблевому виробництві, виготовленні фанери, тари для вина; відходи - для отримання дубильних екстрактів.

Оксамитове дерево - листяна розсіяно судинна порода деревини з вузькою темною заболонню і коричнево-буре ядром; на вигляд нагадує деревину ясена, але поступається за механічними властивостями; застосовується у виробництві меблів, фанери і столярних виробів; має добре розвинену кору, з якої виготовляють корок.

До кільцесудинних порід відносяться деревину фісташки, амурської акації і ін. , які є ядровими з щільною і твердою деревиною.

Береза - розсіяносудинна без’ядрова порода з деревиною білого кольору з червонуватим відтінком, вузьким, слабо помітним серцевинними променями і річними шарами, дуже дрібними судинами; деревина міцна (поступається дубу лише за міцністю при стисненні і вигині), не стійка до гниття; широко використовується для отримання шпону, клеєної фанери, меблів, столярних виробів, взуттєвих копилів, лиж, рушничних лож і інших товарів; деревина легко забарвлюється і піддається імітації під цінні породи; поширена бородавчаста, пухнаста, чорна, жовта і залізна береза (відрізняються від звичайної кращими фізико-механічними властивостями, замінюють дуб, бакаут і інші тверді породи) тає карельська береза (має дуже красиву текстуру: хвилястість, нерівномірні річні шари з великою кількістю в основній масі деревини сплячих бруньок у вигляді смужок, темних штрихів, що надають особливу декоративність і виразність; використовують для фанерування меблів, виготовлення художніх і токарних виробів.

Тополя – листяна розсіяносудинна ядрова порода з широкою заболонню білого кольору і темнувато-сірим ядром; розрізняють два види: біла і чорна (осокір), які швидко ростуть на зволожених ґрунтах; річні шари помітні слабо, серцевинне проміння вузьке, дрібні судини не видно неозброєним оком; деревина легка, м'яка, стійка до гниття, з бідною текстурою (при великому скупченні і розростанні сплячих бруньок може мати красиву, виразну текстуру, схожу на карельську березу (“пташине око”); використовується у виробництві меблів (для не лицьових поверхонь), целюлози, токарних виробів, посуду, поплавців (кора), а деревину із сплячими брунькамиками — для облицьовування лицьових поверхонь меблів світлих тонів.

Осика — листяна заболонна порода; деревина легка (420-500 кг/м³), м'яка, зеленуватого кольору; засто­совується для виготовлення тари, фанери, щепи.

Ясен - листяна ядрова порода високої міцності і щільності (660-740 кг/м³), пружна, з гарною текстурою; увологих умовах швид­ко загниває; застосовується для виготовлення опоряджувальних по­криттів, меблів, столярних виробів.

Липа- листяна заболонна порода; деревина легка, м'яка, нестійка у вологих умовах; використовують для виготовлення меблів, фанери, тари.

Верба - листяна ядрова порода із широкою білою заболонню і ядром від буро-рожевого до буро-червоного кольору, має вузьке серцевинне проміння, дрібні судини і слабо помітні річні шари; м'яка, легка, не стійка до гниття і механічно не міцна (міцність на 10-20% менше, ніж липи); добре вигинаєтьбся і застосовується для виготовлення плетених і гнутих виробів (меблів, дуг, обручів і ін.); кору верби містить багато дубильних речовин і використовують в шкіряній промисловості.

Платан (чинара) - листяна ядрова порода, має широку заболонь сіруватого кольору і червоно-буре ядро; річні шари слабо помітні, а серцевинні промені добре видно на всіх розрізах у вигляді широких, своєрідної форми скупчень, що надають деревині неповторну текстуру; серцевинні промені займають половину площі, надаючи деревині підвищений блиск; судини дуже дрібні і непомітні; застосовують у виробництві меблів, художніх, музичних, столярних і інших побутових виробів; виростає платан на Кавказі і в Середній Азії, запаси обмежені.

Клен - листяна без'ядрова порода з деревиною білого кольору з червонуватим або бурим відтінком, вузьким, добре помітним на всіх зрізах серцевинним промінням, яке надає деревині характерну рябизну і підвищений блиск; судини дрібні, непомітні, річні шари видно добре на всіх розрізах; деревина має підвищену об'ємну масу і високі фізико-механічні властивості (вище, ніж дуба, на 10—15%).

Горіх — листяна ядрова порода, має широку заболонь сіруватого кольору і коричнево-сіре ядро; забарвлення заболоні і ядра залежить від району зростання: темніше забарвлення має деревина південних районів; річні шари добре помітні, серцевинне проміння вузьке; має красиву текстуру, обумовлену неоднаковим забарвленням деревини і крупних судин, добре помітних у вигляді темних крапок і штрихів на всіх розрізах; розрізняють горіх волоський і маньчжурський; найкрасивішу текстуру має горіх Кавказький; деревина тверда, міцна і незначно поступається деревині дуба, добре обробляється, полірується і широко застосовується у вигляді струганої фанери для личкування меблів, обробки внутрішніх приміщень, токарних і різьблених виробів побутового і художнього призначення; меблі, фанеровані горіхом, обробляють поліруванням, що підкреслює його текстуру.

Граб - листяна без'ядрова порода з білою деревиною з сіруватим відтінком, добре помітними на поперечному розрізі звивистими річними шарами; серцевинне проміння вузьке і широке у вигляді зігнутих радіальних смужок, що нагадують стрічкову будову, тому текстура на поперечному розрізі дуже красива; деревина важка, міцна (міцніше дуба на 10-30 %), стійка до стирання, але не стійка до гниття, легко вигинається і розтріскується при висиханні; легко імітуються під чорне дерево; використовуються для виробництва меблів, фанери, сірників і ін.; основні райони вирощування Україна, Білорусь, Крим і ін.

Самшит — листяна заболонна порода, має деревину темного кольору, з вузькими річними шарами, серцевинним промінням і дрібними судинами; деревина міцна і тверда (на 20-30% міцніша граба); виготовляють духові інструменти, ткацькі човники, різьблені і інші вироби.

До розсіяносудинних порід з твердою деревиною відносяться також хурма, залізне дерево, яблуня, черешня, горобина, кизил, саксаул і інші породи, що не мають великого промислового значення і характеризуються в основному щільною, міцною і твердою деревиною, стійкою до удару; використовують їх для виготовлення інструментів, дрібних столярних і токарних виробів, канцелярського приладдя і інших предметів.

Секвоя - ядрова хвойна порода з вузькою заболонню білого кольору і ядром від світло-червоного до червонувато-коричневого кольору; річні шари добре помітні; механічні властивості рівнозначні деревині ялини, але більш стійка до гниття, рання деревина м'яка; ультивується на побережжі Чорного моря.

Кипарис - хвойна порода з деревиною від темнувато-рожевого до червонувато-коричневого кольору; річні шари добре помітні, серцевинне проміння вузьке; добре полірується; за міцністю близька до ялини, за твердістю перевершує її удвічі; застосовується для різьблених і токарних виробів; ростає на побережжі Криму і Кавказу

Акація біла – кільце судинна листяна ядрова порода; заболонь вузька, темнуватого кольору, ядро від зеленувато-сірого до жовтувато-сірого; серцевинне проміння вузьке; має гарну текстуру і колір, високу міцність і гнилостійкість; за міцністю перевершує деревину дуба і ясена на 15-25%; застосовується для інкрустації меблів і музичних інструментів, у виробництві паркету, машинобудуванні; виростає в Криму, Середньої Азії і на Кавказі.

Шовковиця – листяна порода, щомає вузьку заболонь темнувато-білого кольору і червонувато-буре ядро; серцевинне проміння вузьке, на поперечному розрізі у вигляді світлих крапок або рисок; має красиву текстуру і застосовується як обробний матеріал.

Маклюра – листяна порода, що має яскраво виражену вузьку заболонь ясно-жовтого кольору і жовто-оранжеве із золотистим блиском ядро; серцевинне проміння вузьке, а судини дрібні у вигляді крапок і хвилястих концентричних ліній, що створюють характерні атласні переливи, завдяки чому має красиву текстуру і колір, високий блиск; має високу міцність, добре піддається обробці; застосовується як обробний матеріал і для отримання фарби (темний сандал). Росте на Кавказі.

Айланта – листяна порода, що має світлу заболонь і жовто-сіре ядро; на їх фоні розташовані різної ширини лінії-напівовали, що надають деревині красиву текстуру; серцевинне проміння утворює прожилки зеленуватого кольору; використовується в меблевій промисловості для тих же цілей, що і деревина горіха, карагача, платана.

Гледичія – листяна порода, що має яскраво виражене ядро червонувато-коричневого кольору і широку жовтувату заболонь; річні шари добре видно на всіх зрізах.

Евкаліпт- є листяна ядрова розсіяносудинна порода з білою заболонню і темним червонувато-коричневого кольору ядром.

Тюльпанове дерево – листяна, ядрова розсіяноно-судинна порода з білою або кремовою заболонню і ядром від темного до червонувато-коричневого кольору з вузьким серцевинним промінням і добре помітними річними шарами на розрізі торця; за фізико-механічними властивостями близька до деревини тополі. Виростає в Закавказзі і використовується для виробництва фанери, меблів.

Вільха — листяна заболонна порода з м'якою, добре оброблюваною деревиною; нестійка до загнивання; застосовують для столярних виробів та фанери.

Для виробництва меблів, музичних інструментів, художньо-декоративних і інших виробів з оригінальним зовнішнім виглядом багато країн ввозять із країн з тропічним кліматом деревину екзотичних порід у вигляді шпону, круглого лісу і пиломатеріалів. Деревина цих порід характеризується специфічним зовнішнім виглядом (текстурою, кольором і блиском), високою твердістю і хорошою здатністю до обробки.

Червоне дерево - має текстуру стрічкового характеру, з інтенсивним забарвленням від слабо-рожевого до червоно-бурого і підвищений блиск; добре полірується і застосовується для облицьовування зовнішніх і внутрішніх поверхонь цінних меблів, музичних інструментів (піаніно, роялів), та для обробки панелей приміщень. Різновидами червоного дерева є махаоні, макаре, амарант, мовінга.

Махаоні - відноситься до розсіяносудинних порід, має вузьку білу заболонь і широке ядро буровато- або коричнево-червоного кольору; серцевинні промені і річні шари вузькі, слабо помітні, на тангентальному розрізі розташовані у вигляді рядів або ярусів, що додають деревині підвищений блиск; текстура стрічкова, різної ширини; механічні властивості близькі до каштана, добре полірується.

Макарі - нагадує деревину махаоні, але відрізняється підвищеним шовковистим блиском і інтенсивним забарвленням (до коричнево-червоного); добре видимі на всіх розрізах річні шари мають темні вузькі смуги, що помітно виділяються на загальному фоні і додають матеріалу особливу цінність для обробних робіт.

Лимонне дерево, як і червоне, характеризується своєрідною стрічковою текстурою, має деревину жовто-лимонного кольору з різними відтінками і підвищеним блиском, добре полірується; застосовують як шпон для облицьовування меблів і інших виробів.

Палісандр - листяна ядрова розсіяноно-судинна порода з вузькою ясно-жовтою заболонню і пурпурно-коричневим або шоколадно-бурим ядром, іноді з фіолетовим відтінком; має характерні смужки у вигляді прожилків від чорного до темно-коричневого кольору; серцевинні промені і річні шари слабо помітні; деревина щільна, важка, міцна і добре полірується; застосовують для виробництва цінних меблів, музичних інструментів, художнього паркету і інших виробів; має високий зміст фенолових речовин.

Макасар - листяна, ядрова розсіяноно-судинна порода, має деревину чорно-коричневого кольору, з великою кількістю червоно-коричневих ліній-прожилок і рівномірним матовим глянцем; добре піддається обробці і застосовується для облицьовування цінних меблів і інших предметів.

Чорне дерево - листяна, ядрова розсіяноно-судинна порода з вузькою заболонню білого кольору і чорним ядром; річні шари, серцевинні промені і судини дуже дрібні і вузькі, слабо помітні; за механічними властивостями аналогічна самшиту; завдяки інтенсивному забарвленню застосовується для клавіш музичних інструментів, інкрустації меблів і інших виробів.

Рожеве дерево - листяна розсіяноно-судинна порода має деревину бурого кольору з рожевими смужками, в свіжо зрубаному стані з інтенсивним запахом трояндової олії, який при висиханні поступово зникає; пізня частина деревини різко відрізняється від ранньої забарвленням, що додає текстурі виразність.