§5. Товарознавча характеристика паперової продукції.

Папір (від італ. Bambaqia - бавовна) — це матеріал з рослинних волокон, відповідним чином оброблених і безладно з'єднаних у тонкий лист, у якому волокна зв'язані між собою поверхневими силами зчеплення. Паперові матеріали відносяться до прогресивних, для виробництва яких використовується вторинна сировина. Вихідною сировиною для виробництва паперової продукції є деревина, очерет, бавовняні відходи, макулатура та інші волокнисті матеріали. Знання технології виробництва і класів паперової продукції є основою розуміння сортів і видів цієї продукції. Принципова схема технологічного процесу виготовлення паперу має такий вигляд: отримання напівфабрикатів (із целюлози, напівцелюлози, деревної маси, тканинної маси, макулатури тощо); змочування водою; розмелювання; надання паперу спеціальних властивостей: водовідштовхування (просочуванням водовідштовхуючими сумішами); вологостійкості (лакуванням, парафінуванням, просоченням смолами та латексами); підвищення білизни, гладкості, мякості, зменшення прозорості; підфарбовування чи під світка; перемішування та акумулювання; розведення водою і очищення; формування та відливання паперового полотна; зневоднення, пресування, сушіння; вичинка та намотування у рулони

Папір за призначенням поділяють на 11 класів: друкувальний (газетний, типографський, літографічний, офсетний); для писання (писальний, поштовий, конвертовий); креслярсько-малювальний (креслярський звичайний і прозорий, калька, міліметровка); електроізоляційний (конденсаторний, кабельний, теле­фонний); цигарковий (мундштуковий, палильний); поглинальний, всочу вальний (фільтрувальний, промокальний); апаратний, обладнувальний (телеграфна стрічка, діаграмний); світлочутливий (фотопідкладка для світлокопій); перевідний (копі­ювальний, основа для восківки); промислово-технічний (шпульний, патронний, наждаковий); обгортковий (загального і спеціального призначення).

Картон за призначенням поділяють на 6 класів: палітурний, коробковий, електроізоляційний, промислово-технічний, будівельний і взуттєвий.

Товарна продукція національної целюлозно-паперової галузі становить близько 1% валового національного продукту; галузь має понад 20 підприємств; технічний стан її характеризується значним віком основних фондів, основне устаткування підлягає реконструкції або заміні (із 52-х папероробних машин 29 експлуатуються понад 40 років); найвищі показники розвитку досягнуті у 1980-х рр.; основна причина незначного завантаження потужностей - недостатнє забезпечення сировиною (целюлозою, деревинною масою, макулатурою). Целюлозу виробляють Херсонський та Ізмаїльський (білена целюлоза з деревини листяних порід, майже 35000 т/рік) та Жидачівський ЦПК (целюлоза високого виходу, 50000 т/рік); Жидачівський ЦПК вимагає термінової реконструкції. В Україні відсутні потужності з переробки в целюлозу чи механічну масу недеревинних видів сировини (соломи, конопель, інших однолітніх рослин). Слабкий розвиток виробництва первинних напівфабрикатів (целюлози й деревинної маси) робить галузь 100% залежною від імпорту, орієнтує на випуск паперу та картону з макулатури. Різке зниження споживання паперово-картонної продукції (порівняно з 1990 р. – понад 3 рази) скороло ресурс вторсировини, тому вимушений її імпорт. Ефективні напрями використання макулатури: виробництво таропакувальних видів паперу та картону з переробкою в гофроящики, споживчу тару (коробки) і туалетний папір.

За останні 10 років споживання паперу і картону середньостатистичним українцем зросло в 2 рази і продовжує зростати (2003 р. – 15,4 кг; середньоєвропесь­кий рівень - 45 кг). 80% внутрішнього ринку картонно-паперової продукції - це імпорт (у 2003 р імпортовано продукції на $448 млн , експортовано – на $257 млн) В Україну завозять переважно писально-друкувальний, пігментований, газетний папір, просочені картони, кальку, папір і картон, порізані на формати); основні імпортери - РФ (41%), Фінляндія (13%), Польща (10%), Німеччина (6%). Структура експорту паперу та картону в Україні по 48 групі УКТ ЗЕД: не пігментовані (пігментовані) - 28% (8%); порізані на формати - 5%; просочені - 11% (табл.3.1).

Таблиця 3.1.

Дані про експорт целюлозно-паперової продукції в Україну

Країна	Роки
	1999		2000		2003
	К-сть, т	$, тис.	К-сть,т	$, тис.	К-сть, т	$, тис.
Росія Іран Болгарія Польща Білорусь Інші Усього	87914 0 2780 4545 10943 34223 140405	88855 0 800 2219 4782 37597 134253	102575 17356 2448 7029 8953 42296 180658	128237 9740 697 2177 4164 38394 183409	126872 13719 7827 7756 7590 46694 210459	171687 7217 2136 2489 4360 69587 257477

Найбільший приріст товарної продукції галузі забезпечує холдинг "Укрбумпром": Ізмаїльський ЦКК, Львівкартоно-пласт, Малинська ПФ, Роганьська КФ, Жидачівський ЦПК, Кохавинськая ПФ. У 2003 р. виготовлено 473200 т паперу і картону, зросло виробництво картону тарного (включаючи папір для гофрування); виготовлено 225000 т флютингу та лайнеру; зменшили виробництво картону Понінківським КПК і Дніпропетровською ПФ; зросло виробництво паперу до 22900 т за рахунок санітарно-гігієнічних видів (на 10900 т), газетного (6300 т), писально-друкувального (на 4100 т) і офсетного. Потужність підприємств використовується не повністю (Дніпропетровської ПФ - на 25%). Постанова Кабміну про обов’язкове використання вітчизняної продукції для виготовлення підручників, навчально-методичної літератури за держзамовленням та друкування бланків за бюджетні кошти, збільшила виробництво відповідної продукції і зобов'язала "Укрбумпром" організувати виробництво якісних шкільних зошитів (255 млн шт/рік). Зросло виробництва гофротари (картонної транспортної до 307,5 млн м²) основними виробниками (Рубежанський КТК, Жидачівський ЦПК, Ізмаїльський ЦКК)

Останні роки позначені бурхливим розвитком ринку поліграфії через збільшення попиту на друковану продукцію і монопольне становище певних підприємств: обсяг лише столичного ринку поліграфії - $150 млн/рік (сегмент рекламної поліграфії) і $180 млн/рік (сегмент періодичних видань); у Києві працює понад 2000 друкарень (невеликі - спеціалізовані на малотиражних замовленнях; великі і середні ("Бліц-Прінт", "Юнівест-Прінт", "Новий-Друк") контролюють понад 50% ринку). Ситуація на ринку змінюється: регіональні друкарні оновлюють матеріальну базу та розширюють перелік послуг. Підвищений попит має адресна продукція - буклети, листівки, каталоги, орієнтовані на конкретного споживача; активно розвивається сегмент газетно-журнальної продукції.

Основні напрями розвитку целюлозно-паперової промисловості України: реконструкція і модернізація паперо- та картоноробних машин; вдосконалення технологічних схем виробництва; використання нових, ефективніших хімікатів і технологічних добавок для підвищення якості і конкурентоспроможності продукції; для скорочення дефіциту волокнистих напівфабрикатів, зменшення імпорту целюлози, забезпечення власною сировиною - створити виробничі потужності з перероблення деревини та недеревної сировини, модернізувати та реконструювати не працюючі підприємства. Для реалізації цих напрямів необхідна державна підтримка та залучення інвестицій, зокрема іноземних; першими кроками на цьому шляху є програма розвитку виробництва газетного та друкувального паперу, (постанова Кабміну від 28.05.01 № 596, згідно з якою передбачене будівництво на Волині паперового комбінату потужністю 200000 т, яке розпочалося в 2006 р.). Національна целюлозно-паперова промисловість має перспективи розвитку.