7. Пояснити сутність моделі Манделла – Флемінга та можливість її застосування в сучасній економіці

Модель Манделла-Флемінга розрахована на ан-з малої відкритої економіки в короткостр. періоді і є модифікацією моделі IS-LM. Головна відмінність між цими моделями полягає в тому, що модель IS-LM описує закриту економіку, а модель Манделла-Флемінга — відкриту. модель виходить з того, що:

— мала відкрита економіка функціонує в режимі абсолютно мобільного капіталу, під яким розуміється режим, за якого капітал може без перешкод переміщуватися між країнами в пошуках найбільшого рівня доходності.

• головною причиною мобільності к-лу є різницяя доходності активів різних країн

— ціни в коротк. періоді є постійні

• рівень св.. проц.. ставки є визначальним, величина вн. проц.. ставки малої ек-ки  до св..рівноваж. ставки.

В двомірному просторі неможливо показати зв'язок між одразу 3ма ендоген. величинами ( y,r,E), тому будують 2 графіки і проводять аналіз. Модель може бути зображена в системі корд. (У,r), але з новим елементом – горизонтальною лінією, що відображаю рівень сер.св.рівноважної проц..ставки r*. Особливостями моделі є те, що

1. положення та рух ISпривязаний до вал курсу. якщо курс валюти зростає, це призведе до ситуації, коли відносні ціни на іноз.товари знижуються, це стимулює імпорт, стримує експорт чист.експорт зниж.крива ISе зсувається ліворуч

2. в сі три криві перетинаються в 1й точці. Припустимо, що вн. r* нижча, ніж світова. За таких умов інвестори вивозять к-л, де є вища норма доходності,для цього вони конвертують валюту. отже попит на іноз.валту збільш, вона стає дорожчою, а національна дешевшою. знецінення нац.. валюти – стимулює експортчист. експорт зростає, крива IS зсувається праворуч доти , поки вал.курс не забезпечить відповідність нац.. проц. ставки світовій.

Модель може бути представлена системі координат У та е. У невлик. ек-ці вн.проц. ставка=світовій, тобто в рамках IS І залежать від рівноважної св.. проц.. ставки, а в рамках LМ попит на гроші трансформує LМ (r*.Y). Положення IS буде аналогічним попередній моделі тому, що сук. дохід залежить від величини обм.курсу: чим вищий курс нац. валюти, тим меншим є чист експорт, LМ є вертикальною, оскільки обм. курс не присутній у рівнянні LМ .

8. Порівняйте наслідки впливу монетарної, фіскальної та торговельної політик на розвиток невеликої відкритої економіки за режиму гнучкого обмінного курсу

Фіскальна.я кщо уряд намагається стимулюватисук. попит шляхом розшир. держ заккупок, або зниж податків, то це призведе до збільш план. витрат і зсуву привої IS правруч вгору. У відкритій ек-ці збільш проц. ставки прищводить до притоку іноз.валюти, зміцнення нац. валюти, як наслідок величина чит експорту зниж, що звоит нанівець ефект від розшир попиту на товари і як наслідокми не матимемо очікуваного зрост. сук. дохохду.

Монетарна.П рипустімо, національний банк хоче активізувати виробництво за рахунок зменшення нормативу резервних відрахувань, тобто збільшує грошову масу. Оскільки ціни ми вважаємо незмінними у короткостроковому періоді, це відповідає збільшенню кількості реальних грошей в економіці. LM зсувається праворуч. Зростання грошової маси призводить до збільшення доходу і зниження обмінного курсу. Хоча наслідки такої експансії подібні до наслідків монетарного стимулювання закритої економіки, механізм дії цієї політикив ідрізняється у відкритій економіці. Так, у закритій економіці збільшення пропозиції грошей знижує процентну ставку і стимулює таким чином внутрішні Інвестиції, це й призводить до зростання доходу. У країніз відкритою економікою, за умови абсолютної мобільності капіталу, ставка процента дорівнює світовій, і як тільки збільшення грошової маси призведе до її падіння, це викличе не стільки зростання інвестицій, скільки відтік капіталу за кордон та знецінення внутрішньої валюти. Разом з тим, таке "здешевлення" внутрішньої валюти сприяє розширенню експорту і обмежує можливості імпорту, що врешті-решт покращує стан торгового балансу і збільшує сукупний попит та доход.

Торговельна. Найпопулярнішими заходами зовнішньоторговельної політики у багатьох країнах, особливо в тих, що розвиваються або перебувають у стадії трансформації суспільства, є протекціоністські — тобто такі, що мають на меті захист внутрішнього виробника від вільної конкуренції і покращення стану поточного рахунку платіжного балансу. Ця полі­тика спрямована на скорочення попиту на імпортні товари шляхом встановлення імпортних квот і мита. Механізм дії імпортних обмежень буде таким: вони призведуть до абсолютного скорочення імпорту і збільшення за цей рахунок чистого експорту, але це, в свою чергу, викличе підвищення курсу внутрішньої валюти. Останнє негативно впливає на експортні можливості країни. основні торговельні партнери країни також можуть вжити відповідних обмежувальних заходів на імпорт наших товарів у їхні країни. Внаслідок цього ми не матимемо росту доходу, споживання чи інвестицій, оскільки попередні позитивні наслідки скорочення імпорту ней­тралізуються тенденцією зниження чистого експорту, що пов'язано із зростанням обмінного курсу.

Таким чином, протекціоністська зовнішньоторговельна політика за режиму вільного плавання валют виявляється неефективною.