4. Коефіцієнт вигоди – затрати (b/c)

Визначається як сума дисконтованих вигід, поділена на суму дисконтованих затрат, і обчислюється за формулою:

, (5.1)

Критерієм відбору проектів за допомогою коефіцієнта вигоди – затрати полягає в тому, що при значенні коефіцієнта, який перевищує чи дорівнює одиниці, реалізація проекту визнається доцільною.

Недоліки критерію. Не придатний для ранжування за перевагами незалежних проектів і абсолютно не підходить для вибору взаємовиключаючих проектів.

4. Розрахунок беззбитковості проекту

Визначення точки беззбитковості виробництва є найбільш поширеним методом, який застосовується в аналізі „обсяг – виробництво – прибуток”.

Точкою беззбитковості виробництва називають обсяг виробництва (або продажу), при якому компанія не отримує прибутків, але й не несе збитків (чистий прибуток за проектом дорівнює 0).

Формула для розрахунку прибутку:

, (6.1)

де – кількість продукції в натуральному вимірі;

– ціна за одиницю продукції;

– змінні витрати на одиницю продукції;

– постійні витрати.

Сума прибутку дорівнює нулю (П=0) при відповідному критичному обсязі виробництва ( ):

, (6.2)

Критичний обсяг виробництва в вартісному вимірі обчислюється за формулою:

, (6.3)

де – питома вага змінних витрат в ціні товару.

Положення точки беззбитковості задано висхідними параметрами. Облік зміни цих параметрів дозволяє наступне:

1. Визначити обсяг продукції для забезпечення встановленої суми прибутку:

(6.4)

2. Межовий рівень цін:

(6.5)

Продемонструємо рішення графічно:

Рисунок 6.1 – Графік беззбитковості

Приклад 6. Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує по цині 50 грн. за одиницю. Змінні витрати на одиницю становлять 20 грн., загальні постійні витрати – 24000 грн. Потрібно визначити точку беззбитковості в грошовому та натуральному показниках.

1. Сума прибутку дорівнює нулю (П=0) при відповідному критичному обсязі виробництва ( ). Розрахунок проводимо за формулою 6.2:

одиниць продукції

2. Коефіцієнт маржинального доходу = 20:50=0,4

3. Точка беззбитковості в грошових одиницях: 24000:0,4= 60000 грн.

7. Методи аналізу й оцінки ризиків інвестиційних рішень

Під ризиком у проектному аналізі розуміють ймовірність визначеного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту.

Рисунок 7.1 – Систематичні і несистематичні ризики

Сучасна практика відрізняє і інші класифікаційні ознаки проектних ризиків: за тривалістю дії, за мірою впливу на фінансовий стан підприємства, за можливістю усунення, за мірою впливу на зміну реальних активів фірми.

Відносний розмір фінансових втрат (збитку), пов’язаного з інвестиційним ризиком, виражається відношенням суми можливих збитків до обраного базового показника (до величини очікуваного доходу від інвестицій або до суми вкладеного капіталу у даний проект):

(7.1)

де – коефіцієнт інвестиційного ризику, %;

– обсяг інвестицій, які спрямовано до конкретного проекту.

Фінансові втрати можна вважати низькими, якщо їх рівень до обсягу інвестицій по проекту не перевершуватиме 5%; середніми, якщо даний показник коливається в межах більше 5 і до 10%; високими, якщо їх рівень перевершує 20%.

Мета аналізу ризику – дати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення щодо доцільності участі у проекті та заходів їх захисту від можливих втрат.

Найбільш розповсюдженими методами з аналізу і оцінці проектних ризиків є: *економіко-статистичний; *аналіз доцільності витрат; *метод експертних оцінок; *метод використання аналогів.

Зміст економіко-статистичного методу полягає у вивченні доходів і втрат від вкладання капіталу та встановленні частоти їх виникнення. Згідно з отриманими даними составляють прогноз на майбутнє. До числа основних показників розрахунку цим методом належать:

а) Рівень інвестиційного ризику. Він характеризує загальний алгоритм оцінки цього рівня, визначається за формулою:

(7.2)

де УР – рівень відповідного інвестиційного ризику;

ВР – ймовірність виникнення даного інвестиційного ризику;

РП – розмір можливих фінансових втрат при реалізації даного інвестиційного ризику.

б) Дисперсія. Характеризує ступінь коливання показника, що вивчається (в даному випадку – очікуваного доходу від здійснення інвестиційної операції), по відношенню до його середньої величини.

Розрахунок дисперсії проводиться по наступній формулі:

, (7.3)

де – конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу по інвестиційній операції, яка розглядається;

– середнє очікуване значення доходу по інвестиційній операції, яка розглядається;

– можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваного доходу по інвестиційній операції;

– кількість періодів (міс., років);

– кількість спостережень.

в) Середньоквадратичне (стандартне) відхилення. Найбільш розповсюджений показник для оцінки рівня інвестиційного ризику. Як і дисперсія визначає ступінь коливань і строїться на її основі. Знаходиться по формулі:

, (7.4)

Приклад 7. Необхідно оцінити рівень ризику по інвестиційній операції за такими даними: на розгляд представлено два альтернативних інвестиційних проекти „А” і „В” з ймовірністю очікуваних доходів, яка наведена в таблиці 7.1.

Порівняння даних за проектами свідчить, що розрахункові величини доходів по проекту „А” коливаються в межах від 200 до 600 тис. грн.. при сумі очікуваних доходів в цілому 450 тис. грн. По проекту „Б” сума очікуваних доходів в цілому також становить 450 тис. грн., але їх коливання проходять в межах від 100 до 800 тис. грн. Отже і таке просте порівняння дає змогу зробити висновок, що ризик від реалізації проекту „А” значно менший, ніж від проекту „Б”.

Таблиця 7.1 – Розподіл ймовірностей очікуваних доходів за проектами

Можливі значення кон’юнктури інвстиційного ринку	Інвестиційний проект „А”			Інвестиційний проект „Б”
	Розрахунко-вий доход, тис. грн.	Значення ймовірності	Сума очікуваних доходів (2*3)	Розрахунко-вий доход, тис. грн.	Значення ймовірності	Сума очікуваних доходів (2*3)
Висока	600	0,25	150	800	0,20	160
Середня	500	0,50	250	450	0,60	270
Низка	200	0,25	50	100	0,20	20
В цілому	–	1,0	450	–	1,0	450

Більш наглядне уявлення про рівень ризику дають результати розрахунку середньоквадратичного (стандартного) відхилення, наведені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Розрахунок середньоквадратичного (стандартного)

відхилення від проектів

Проекти	Можливі значення кон’юнктури інвестиційного ринку
„А”	Висока	600	450	+150	22500	0,25	5625	–
	Середня	500	450	+50	2500	0,50	1250	–
	Низка	200	450	-250	62500	0,25	15625	–
	В цілому	–	450	–	–	1,00	22500	150
„Б”	Висока	800	450	+350	122500	0,20	24500	–
	Середня	450	450	0	0	0,60	0	–
	Низка	100	450	-350	122500	0,20	24500	–-
	В цілому	–	450	–	–	1,00	49000	221

Розрахунки підтверджують попередні висновки – проект „А” менш ризиковий.

г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє встановити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення інвестиційних операцій відрізняються один між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації здійснюється за такою формулою:

, (7.5)