Сушіння електродвигунів .

Спосіб сушіння вибирають залежно від конструкції та потужності двигуна . Для двигунів потужністю до 15 кВт рекомендують обігрівати обмотки інфрачервоними опромінювачами або лампами розжарювання . Лампи розміщують поблизу обмоток або всередині статора , а двигун закривають вогнетривким кожухом з отворами для виходу вологи , яка випаровується . Двигуни потужністю 15...40 кВт сушать гарячим повітрям від тепло повітродувки або теплотою , що виділяється в обмотках при проходженні струму . Для цього загальмовують ротор і вмикають напругу живлення , знижену до 12... 15% номінальної напруги двигуна . В обмотках встановлюють струм , що дорівнює 0,7 номінального струму двигуна. В процесі сушіння стежать , щоб температура обмоток не перевищувала 80...90°С .

Двигуни потужністю понад 40 кВт сушать , нагріваючи статор струмами індукційних втрат (вихровими струмами) . Режим сушіння контролюють мегомметром і термометром . Опір ізоляції вимірюють через кожну годину . Сушіння вважають закінченим якщо опір протягом 2...4 годин не змінюється і становить не менше 1 Мом . За результатами сушіння складають протокол .

Встановлення електродвигунів .

Електродвигуни , що входять до комплекту технологічних механізмів (вентилятори , насоси , дробарки та ін.) , монтують організації , які встановлюють технологічне обладнання . Електромонтажники зобов'язані оцінити стан електродвигунів , зробити їх ревізію , а при необхідності і сушіння обмоток .

Для монтажу двигуна на фундаменті розмічають установочні розміри . При цьому враховують товщину прокладок (приблизно 2...5мм) . Розмічають отвори для кріплення полозків .

Згідно з установочними розмірами в отворі фундаментна монтують анкерні болти . При встановленні болтів використовують шаблон . Габаритні розміри болтів вибирають за проектом .

Фундамент очищають від бруду і промивають водою . Заливають анкерні болти цементним розчином , який готують з розрахунку 1:1 за об'ємом - чистий пісок і цемент .

Полозки і раму вирівнюють за допомогою прокладок за рівнем у повздовжньому і поперечному напрямах . Не допускається як прокладки використовувати дерево або цеглу . Продовжувати монтажні роботи або затягувати гайки болтів можна лише через 10... 15 діб . Вал електродвигуна з'єднують з валом робочого механізму за допомогою з'єднувальної муфти , пасової або зубчатої передачі та іншими способами . З'єднувальні муфти поділяються на жорсткі (з'єднують вали жорстко в одне ціле) , і пружні (допускають бокові та кутові зміщення валів у вузлах спряження) . Вали і муфти в місцях посадки очищають від іржи гасом або наждачною шкуркою (:00 або :000) , змащеною мастилом . У шпонкову канавку закладають шпонку . Кінець вала змащують мастилом . Напівмуфту або шків насаджують за допомогою гвинтового пристрою або молотка , попередньо знявши кришку підшийника з протилежного боку вала . Для знімання шківа або напівмуфти застосовують спеціальні знімачі . Якщо шків чи напівмуфту важко зняти або насадити , їх підігрівають полум'ям газового пальника до 250...300°С .

Нові підшипники перед посадкою промивають бензином і змащують мінеральним мастилом . Підшипник насаджують пристроєм з відрізка труби із заглушкою . Для знімання підшипників використовують знімач із захватами . Якщо підшипник важко вставити або зняти його підігрівають гарячим маслом (100°С) .

Висота фундаменту над підлогою не повинна перевищувати 400 мм. але повинна бути не менше 100...150 мм. Для утворення отворів під анкерні болти використовують дерев'яні клини . Час витримки бетонного фундаменту до початку монтажу – 10...15 діб .

Вантажно-розвантажувальні роботи під час монтажу обладнання , як правило , повинні виконуватись механізованим способом . При переміщенні вантажів необхідно дотримуватись норм піднімання ваги ( для осіб віком до 18 років та для жінок - 20 кг , чоловіки - 50 кг ). До початку робіт перевіряють справність такелажу, розчищають шляхи переміщення вантажу , перевіряють якість стропування. Невеликі двигуни ( до 50 кг ) при встановлені їх на фундамент піднімають , вручну не менше двох осіб .

Співвісність валів машин визначають центруванням . Перед центруванням необхідно впевнитися у щільності посадки напівмуфт на вали ; перевірити встановлення електродвигуна і машини за рівнем ; відсутності биття під час обертання валів . Вали центрують за допомогою скоб , закріплених на напівмуфтах (рис.4) . Замірюють зазори "а" і "б" пластинчатим щупом у чотирьох точках через 90° при одночасному провертанні валів . Результати вимірювань заносять до таблиці 9.1 .

а) б)

Рис.4. Монтажні центрувальні скоби :

а ‑ для центрування по втулкам напівмуфт ; б ‑ для центрування по ободам напівмуфт ; 1,4 – скоби ; 2,3 - болти для вимірювання зазорів ; 5 - кріпильні болти ; 6 –хомут ; 7 – риски .

Зазори	Положення валів , (град)
	0	90	180	270
а
б

Визначення співвісності валів електродвигуна і робочої машини . Таблиця.9.1

Товщина прокладок повинна бути не менше 0,5 мм а кількість прокладок – не більше чотирьох .

При з'єднанні валів машин еластичними муфтами різниця замірів зазорів у діаметрально протилежних точках па відстані 300 мм від осі вала для двигунів з частотою обертання 1000 і 1500 об/хв повинна бути не більше 0,08 мм .

При клинопасовій передачі вали двигуна і робочої машин повинні бути суворо паралельними . Паралельність перевіряють сталевою струною або лінійкою (рис.5.) .

Вивірений двигун закріплюють і остаточно перевіряють точність центрування валів після затягування гайок анкерних болтів .

Електропроводку для підключення двигуна до мережі прокладають у сталевих трубах або кабелем . Трубу підводять безпосередньо до коробки виводів . Для з'єднання труби з коробкою використовують муфти і згони або гнучкі вводи .

Корпус електродвигуна обов'язково потрібно замуляти (з'єднувати з нульовим проводом мережі) . Як зануляючий провідник використовують четвертий провід або сталеву трубу електропроводки , чи окремо прокладений сталевий провідник .

В усіх випадках електрична провідність нульового захисного провідника повинна становити не менше 50% провідності фазного провода .

Провідники для занулення з круглої сталі повинні мати діаметр не менше : 5 мм при прокладанні у приміщені , 6 мм - у зовніших установках , 10 мм - в землі. До провідника приварюють наконечник із смугової сталі з отвором і приєднують бол том з пружинною шайбою до корпуса . Обладнання , що зазнає вібрації , зануляють гнучкою перемичкою .

К ожним електродвигун та інше обладнання зануляють окремим відгалуженням від магістралі . Забороняється послідовно приєднувати до нульового захисного провідника кілька електроустановок .

Рис.5. Вимірювання валів електродвигуна та робочої машини при клинопасовій передачі .

Рис.6. Центрування валів електродвигуна і робочої машини :

а ‑ за допомогою скоб ; в ‑ за допомогою щупів ; в ‑ місця вимірів зазорів ; г ‑ клиновий щуп ; д ‑ пластинчастий щуп ; 1 ‑ напівмуфта двигуна ; 2 ‑ хомут кріплення скоби на напівмуфті ; 3 – скоби ; 4 - напівмуфти машини; 5 – штифт .