Тема 12, 13. Обробка матеріалів свердленням, зенкеруванням, розверстуванням.

Тема 14. Конструкція свердел, зенкерів, розверсток. Заточка. Загальна класифікація.

1. Свердлення, типи свердел. Основний інструмент.

Свердло – різальний інструмент для обробки отворів в суцільному матеріалі, або для розсвердлювання отворів при двох одночасних рухах: обертанні свердла навколо вісі і поступовим рухом подавання вздовж неї.

В промисловості використовують основні типи свердл: спіральні, пушенні, ружейні, для кільцевого свердлення, центровочні, спеціальні.

За конструкцією, що залежить від інструментального матеріалу, осьові інструменти поділяють:

• суцільні із швидкорізальної сталі;

• збірні (складені) з напаяними твердосплавними пластинами;

• збірні з хвостовиком із конструкційної сталі.

Свердлення використовується тільки при обробці отворів до 20 мм в діаметрі, при обробці більших отворів використовують свердлення ø 20 мм і подальше розверстання до необхідної величини. Отримують поверхні низької точності (12-10 квалитет, Ra 12,5÷ 6,3 мкм).

Спіральні свердла складаються з основних частин: різальної, направляючої або калібруючої, хвостовика і з’єднуючої.

Різальна частина має 2^а зубці, які в процесі різання своїми кромками врізаються в матеріал і зрізають його у вигляді стружки.

Направляюча частина необхідна для напрямку при роботі інструменту, завдяки двом направляючим гвинтовим стрічкам які є і допоміжними різальними кромками, що калібрують отвір, і є запасом для переточок інструменту. Стружка із зони різання видаляється через стружечці канавки.

Хвостовик необхідний для закріплення осьового інструменту на верстаті. Він через шийку з’єднується з робочою частиною свердла. Частіше виготовляється стандартизованим за № конуса Морзе, циліндричні та інші із сталі 45.

1 — главні задні поверхні сверла. 2 — поперечне лезо.

3 — допоміжні задні поверхні (ленточки). 4 — передні поверхности.

5 — главні леза. 6 — допоміжні леза. 7 — вершины и 8 — канавки.

Робоча част. =направляюча частина +різальна частина

ω = 18º-36º; 2φ=90º-140º; ψ=45º-50º; α=8º-14º; γ=12

Рисунок 1. Елементи спірального свердла

2. Зенкерування, типи зенкерів.

Зенкери використовуються для збільшення діаметрів отворів, з метою підвищення їх (вирівнювання геометричної осі отвору на 2º-3º), частоти поверхні, отримання отвору завданого профілю та обробки торцевих поверхонь.

Основні рухи при зенкеруванні такі як і при свердленні: обертання і подавання.

За видом обробки зенкери поділяють на основні групи:

• циліндричні для обробки отворів;

• циліндричні з направляючою цапфою (цековки) для обробки заглиблень під головки гвинтів;

• конічні для обробки отворів, заглиблень, фасок (зенківки);

• торцеві зенкери для обробки торцевих площин, приливів, тощо.

За способом кріплення – хвостові і насадні.

За конструкцією – суцільні і збірні (як свердла).

Зенкер завжди використовують для обробки вже дійсного отвору, t + 0,5 – 2 мм, отримують 10 квалитет, Ra = 6,3 мкм.

Суцільний зенкер має різальну частину, калібруючи частину, шийку, хвостовик. У відміну від свердла – має більшу кількість зубців, і не має попередньої кромки; діаметр серцевини збільшений. Різальні кромки невеликих розмірів розміщуються на периферії.

Направляюча частина виконує калібровку отвору, є запасом на переточку і забезпечує вихід стружки по стружечним канавкам.

а) зенкер з цапфою; б) конічний зенкер; в), г) зенкер для обробки приливів

Рисунок 3 - Види зенкерів

3. Розвертування, види розверток.

Розвертування – процес обробки отворів з метою отримання підвищеної чистоти і точності. Розвертка – багатозубий інструмент (осьовий), що виконує при обробці рухи потрібні як свердла і зенкера. Отримують 7-9 квалітети, Ra=0,32 – 1,25 мкм.

За формою ділять на циліндричні і конічні. За способом використання – машинні і ручні. За конструкцією – хвостові і насадні, суцільні і збірні, постійного діаметру і регулюємі. Хвостовики як у свердл. Насадні насаджуються на спеціальні оправки. Існують розжимні і збірні розвертки, що мають швидкорізальні або твердосплавні вставні зубці, які після переточування і зносу регулюються на необхідний розмір. При значній величині t використовують набір розверток (комплект).

Z =1-14 γ= 5º-10º

(в’язкі матеріали)

Рисунок 4 – Елементи циліндричної розвертки