- •1.1 Економічна сутність, види та взаємозв’язок макроекономічних показників
- •1.2 Методи виміру основних макроекономічних показників
- •1.3 Передумови розвитку макроекономічних показників
- •2.1 Аналіз стану та динаміки формування макроекономічних показників в Україні
- •Мал.2.1 Загальна динаміка окремих макроекономічних показників України за період з 01.2002 р. До 12.2011 р.
- •Мал. 2.3 Динаміка споживчих цін та цін виробників промислової продукції, грошова база Україна 2001-2010 рр.
- •Мал. 2.5 Взаємозв’язок державного боргу України з експортом
- •2.2 Аналіз сучасного стану макроекономічних показників в Україні в 2012-2013 рр
- •Показника макроекономічного стану України протягом 2012-2013 років
- •2.3 Дослідження формування макроекономічних показників в Дніпропетровській області
- •3.1 Проблеми підвищення рівня макроекономічних показників
- •3.2 Шляхи становлення макроекономічної стабільності та виходу ввп із тіньового сектору
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Внп в Україні 2010 та 2011 роки
- •Основні макроекономічні показники України протягом 2012-2013 років
- •Структура ввп в Україні протягом 3 кварталів 2012-2013 років, млн. Грн.
- •Основні макроекономічні показники Дніпропетровської області в 2012 році
2.1 Аналіз стану та динаміки формування макроекономічних показників в Україні
Характерною особливістю макроекономічної динаміки є наявність короткотермінових (3–4 роки), середньотермінових (7–12 років) та довгих (40–60 років) циклів, пов’язаних із кризами кредитно-грошової системи та промислового виробництва, а також зі змінами технологічних укладів. Крім того, існує також і сезонна циклічність. Усе це ускладнює аналіз динаміки і потребує попередньої обробки та аналізу наявної інформації.[2]
На мал.2.1, подано загальну динаміку окремих макроекономічних показників України за період з січня 2002 р. до грудня 2011 р.
Мал.2.1 Загальна динаміка окремих макроекономічних показників України за період з 01.2002 р. До 12.2011 р.
З наведених даних видно, що для всіх розглянутих показників загальна динаміка є немонотонною, має тенденцію до зростання (за абсолютною величиною) й виражену сезонність. [3]
Звертає на себе увагу той факт, що валове нагромадження у 2002–2011 рр. зростало істотно швидше, ніж інші показники. Для цього показника спостерігається також і найбільша амплітуда сезонних та циклічних коливань. Така поведінка може свідчити про певну незбалансованість економічного розвитку.
Обсяги імпорту й експорту товарів та послуг протягом досліджуваного періоду є близькими один до одного. Проте до другого кварталу 2005 р. експорт перевищував імпорт, а з третього кварталу 2005 р. (за ви- нятком третього кварталу 2006 р. й другого кварталу 2010 р.), навпаки, імпорт перевищує експорт. При цьому протягом останнього часу різниця між ними збільшується як в абсолютному, так і у відносному вимірі. Основними причинами таких змін є підвищення ціни на російський газ для України, який є однією з основних складових імпорту України, а також зміни в регулюванні економічної діяльності, спрямовані на зняття обмежень на імпорт та пільг для внутрішніх виробників основних видів промислової продукції.[15]
У цей час виконання жорстких критеріїв конвергенції характеризується значними відхиленнями від установлених параметрів. Прецедент десинхронізації властивий не тільки новим країнам-учасницям ЄС, але й таким розвиненим країнам, як Німеччина, Франція, а також Іспанія, Португалія й Нідерланди, які в різні періоди виходили за межі максимально припустимого бюджетного дефіциту, державного боргу або інфляції.
Наприклад, диференціал темпів приросту ВВП у країнах Єдиної валютної системи в період з 1999 по 2003 pp. становив від 3,7 до 7%. З 2006 по 2009 pp. у країнах ЄС із ринком, що формується, "люфт" становив від 0,5 до 11,9% .
Стратегія грошової політики ЄСЦБ припускає регулювання грошової маси (МЗ), темп приросту якої встановлено на рівні 4,5%, у той час як умовою його підтримки є щорічний приріст ВВП на 2-2,5%.
Величина відхилення темпів інфляції потенційного члена Єдиної Валютної Системи (ЄВС) від середнього рівня інфляції, досягнутого в трьох країнах ЄС із найменшими показниками, не повинна перевищувати 1,5%. Відповідно до Європейських стандартів темпи приросту цін повинні бути не більше 2,6% .
Дані про динаміку темпів приросту ВВП й інфляції, представлені на мал.2.2, означають непорівнянність кожного відсотка приросту ВВП України і ЄС у вартісному вираженні, тому мінімальна різниця середніх показників за 1996-2007 pp. є для України підтвердженням проблеми низьких темпів економічного зростання при значному відставанні від розвинених країн.
Мал.2.2 Динаміка темпу приросту ВВП в Україні та в ЄС
На мал.2.2 чітко видно, що синхронності між Україною й країнами ЄС немає, на що вказує амплітуда кривих кожного коефіцієнта. Негативні значення коефіцієнта ВВП вказують на непорівнянність даних, збільшення розриву й дезінтеграцію. Позитивні значення коефіцієнта обумовлені економічним зростанням в Україні, але при порівняльному аналізі необхідно враховувати стартові умови розвитку економічних систем.
Впісля кризовий період протягом 2010 та 2011 років спостерігається ріст ВНП про свідчить, щоквартальна державна статистика (додаток 1), отже якщо в 2010 році показник в першому кварталі складав 219428 млн.грн. то в 2011 в той же період 260150 млн.грн., що на 18,55% більше,а в третьому кварталі в 2010 році даний показник склав в 2010 році 304709 млн.грн., що на 38,86 % більше ніж в першому кварталі цього ж року, а в 2011 році даний показник склав 387970 млн. грн., що на 27,32% більще за попередній рік.
Проаналізувавши дані офіційної статистики про виробництво і розподіл ВНП України за розподільчим методом в період 2010 та 2011 року (додаток 2), було виявлено основні напрями економічної діяльності, котрі приносять найбільший прибуток нашій державі, найбільший внесок в 2011 році склала сільське господарство, мисливство, лісове господарство але в 2010 році дана промисловість посідає друге місце в 2010 році 42547 млн.грн.,13,97 % від всього ВНП а в 2011 році 59397 млн.грн. 15,3% від всього ВНП, що на 39,6% більше за попередній рік якщо порівняти по складу у ВНП то є більшою часткою на 1,34%. Друге місце віддається переробній промисловості у 2011 році склала 55692 млн.грн., що складає 14,35% від загального ВНП та на 39,6% більше за попередній рік., в 2010 році часка данної промисловості у ВНП склала 13,96 %. Найменшу частку у складі ВНП складає виробництво та розподілення електроенергії, газу та води так в 2010 році частка її склала 8577 млн.грн. або 2,81%.,а в 2011 році 10333 млн.грн. або 2,66%.[1]
За виробничим методом зміна обсягу ВНП у 2011 році (додаток 3) порівняно із 2010 роком склала 6,6%, причому найбільше в сільському господарстві, мисливство, лісове господарство 16,5%., а найменше субсидії на продукти на 34% менше за попередній рік.
За методом кінцевого використання зміна ВНП в 2011 році порівняно із 2010 найбільше склало валове нагромадження 27,9%, а найменше експорт товарів та послуг на 3,4% менше від попереднього року.
Зміна дефлятора в 2011 році порівняно із попереднім (додаток 4) склала 19,5 %. За виробничим методом найбільша зміна відбулась у добувній промисловості 22,5 %, а найменша інші види економічної діяльності на 9,7% при цьому податки на продукти збільшились на 64,6% від попереднього року.
За даними Національного рейтингового агентства «Рюрик» та Національного банку України спостерігаються наступні зміни макроекономічних показників за результатами 2011 року: індекс споживчих цін склав 100,2%, у 2011 році – 104,6%, а за останні 12 місяців – 3,7%. Проте зазначимо, що споживчий кошик України було переглянуто у січні 2012 року та збільшено перелік товарів і послуг, що входять до споживчого кошика з 296 до 335 компонентів. Загалом, з вересня 2011 року спостерігаються найнижчі показники інфляції за місяць в історії статистичних спостережень, що пояснюється стриманою монетарною та фіскальною політикою держави; індекс цін виробників склав також 100,2%, а у 2011 році – 114,1%. Зниження індексу цін виробників пояснюється уповільненням світової економічної активності, що примусово знижує ціни на продукцію експортно-орієнтованих виробництв. Також вплинуло зниження цін на металургійну продукцію, що обумовлено стійким зниженням світових цін на метали. Дешевшала продукція добувної та переробної промисловості; зростання ВВП відбувалося під дією низького зовнішнього попиту і становило всього 2% у річному вимірі. Гальмувало зростання ВВП транспортна галузь та сфера послуг; обсяг випущеної промислової продукції зменшився на 12,7% відносно грудня 2011 року. У січні 2012 року показник перевищив аналогічне значення січня 2011 року на 2,0%. Найбільший темп зростання серед промислових галузей зафіксований у машинобудуванні, який становить 11,7% у річному вимірі, що обумовлено високим внутрішнім інвестиційним попитом. Загальний обсяг виробленої сільськогосподарської продукції за розрахунками по всіх категоріях господарств збільшився в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 0,5%. Загальний обсяг реалізації сільськогосподарської продукції збільшився на 32% у річному вимірі, що обумовлено зростанням обсягів реалізації рослинної продукції на 71%. Обсяг будівельних робіт склав 2,6 млрд. грн., що на 2,5% більше, ніж у січні попереднього року, незважаючи на несприятливі погодні умови, що обумовлено стабільним фінансуванням з боку держави та високим внутрішнім інвестиційним попитом; – доходи Державного бюджету склали 27,88 млрд. грн., а видатки – 25,69 млрд. грн. На 01.02.2012 р. Державний бюджет виконано із профіцитом у 1,46 млрд. грн., а у січні 2011 року дефіцит Державного бюджету склав 0,9 млрд. грн., який на кінець року зріс до 24,55 млрд. грн.; обсяг експорту товарів та послуг склав 6,7 млрд. дол. США, обсяг імпорту – 6,4 млрд. дол. США, сальдо торгівельного балансу становило 0,3 млрд. дол. США, що на 0,24 млрд. дол. США більше результатів аналогічного періоду попереднього року. Сальдо торгівельного балансу за 2011 рік склало -9,2 млрд. дол. США і в середньому зменшувалося на 767,5 млн. дол. США щомісяця; кількість безробітних склала 520,0 тис. осіб (на початку 2011 року – 585,6 тис. осіб), з них допомогу отримують 398,4 тис. осіб. Показник відношення чисельності безробітних осіб до чисельності працездатного населення склав 1,9%, що на 0,2% менше, ніж у січні попереднього року.
У 2000-х роках Україна вийшла з кризи завдяки активному розвитку експортних відносин, внаслідок чого зросли грошові надходження та суттєво збільшилася грошова маса, що спричинили нову інфляційну хвилю, яка в свою чергу викликала знецінення грошей.
На мал. 2.3 наведені графіки зростання грошової маси та зміни споживчих цін і цін виробників промислової продукції.
