Контрольні питання

1. Назвіть та дайте характеристику Міжнародній символіці хортингу.

2. Які символи використовуються Українською федерацією хортингу

3. В яких цілях використовується символіка хортингу

4. В чому полягає філософський зміст основного компонента емблеми хортингу

Самостійна робота№ 3

Тема: Гігієнічні вимоги до місць проведення навчально-тренувального процесу і спортивних змагань. Причини травматизму і його профілактика.

Мета: Ознайомити студентів з гігієнічними вимогами до місць проведення навчально-тренувального процесу, дати знання про причини виникнення травм та їх профілактику.

План

1. Гігієнічні вимоги до місць проведення навчально-тренувального процесу і спортивних змагань.

2. Причини виникнення травм.

3. Профілактика травм.

Форми контролю: усний звіт, тезисне конспектування основних положень.

Література:

1. Єрьоменко е.А., Тренування в хортингу: навчально-методичний посібник. - к, 2009.

2. Всеукраїнські правила змагань з хортингу м. Київ 2010р.

3. Офіційний сайт: www.Horting.Org.Ua

Студенти повинні знати : гігієнічні вимоги до місць проведення навчально-тренувального процесу .

Студенти повинні вміти: надати першу медичну допомогу при травмувані.

Гігієнічні вимоги до місць проведення навчально-тренувального процесу і спортивних змагань:

1. Вологе прибирання виконується двічі на день із застосуванням водного розчину хлорного вапна (0.4-0.5 мг/л) для дезенфекції всіх приміщень спортивної споруди (покриття килима, спортзалу, туалетів, гардеробів, тренерських, роздягалень, коридорів, душевих).

2. Коефіцієнт природнього освітлення спортивного залу, тобто відношення природнього освітлення приміщення світлом денного неба, повністю відкритого, до площі підлоги спортзалу / відношення світлових поверхонь - вікон, світлових колодків і т.п. до площі підлоги / 1:5, 1:6; 600-700 люкс при освітлені зверху освітлювачами які повинні бути закриті захисними сітками.

3. Температура повітря не нижче +15°С при вологості повітря не більше 60%.

4. Вентеляція повинна забезпечувати 3-х кратний обмін повітря за 1 год.

5. Вхід в спортивний зал в спортивному або змінному взутті обов’язково для всіх.

6. Якщо в спортивному залі не вистачає за робочою площею килима смуги - безпеки (2.5 м від килима до стіни) стіни залу повинні мати м’яку обкладинку висотою не менше 1 м 70 см.

Причини та умови виникнення травм

Для успішної реалізації заходів профілактики ушкоджень треба знати причини і умови виникнення травм, а також уміти надати своєчасну долікарську допомогу.

Найхарактерні причини травм у школярів можна умовно розділити на дві групи (зовнішні й внутрішні чинники).

До групи зовнішніх чинників травматизму входять:

• недоліки в організації (нераціонально складено розклад,

• перенавантаження спортивних майданчиків, допуск до участі у фізкультурно-масових заходах учнів, які не мають достатньої підготовки тощо) та методиці проведення занять (відсутність індивідуального підходу до дітей, недотримання правил поступовості підвищення навантаження, неповноцінна розминка або її відсутність);

• недоліки в матеріально-технічному забезпеченні занять (незадовільний стан місць занять, інвентарю, устаткування тощо);

• недотримання гігієнічних норм (освітлення, вентиляція, температурний режим під час проведення занять у спортивній залі, відсутність або неправильний підбір спортивної форми і взуття); несприятливі метеорологічні умови (висока або низька температура повітря, атмосферні опади тощо) під час занять на відкритих майданчиках;

• недотримання вимог лікарського контролю (несвоєчасний поділ учнів за медичними групами, допуск до занять без медичного огляду).

До групи внутрішніх чинників травматизму входять:

• недостатня підготовленість з виконання фізичних навантажень (наприклад, у зв'язку із тривалими перервами в заняттях або нещодавно перенесеним захворюванням, що приводить до зниження функціонального стану організму);

• стан стомленості (і, як її наслідок, розлад координації), погіршення захисних реакцій і зниження уваги, що приводить до порушення техніки виконання рухів.

Отже, профілактика травматизму під час занять фізичною культурою в школі полягає насамперед в усуненні причин, що зумовлюють травматизм. Так, наприклад, треба правильно будувати заняття, приділяючи увагу раціональній розмин­ці, завдання якої не тільки розігріти м'язи, суглоби, зв'язки, а й підготувати весь організм дітей до подальших фізичних навантажень. Варто пам'ятати, однак, що ефект від розминки зберігається недовго, тому не слід затягувати перехід до основного навантаження. Важливо дотримуватися індивідуального підходу до учнів, виключати перевантаження й перенапруги. Не слід забувати й про виконання санітарно-гігієнічних вимог.

Основні причини травматизму на заняттях з ФП і спорту:

Недотримання положень та наказів про порядок проведення занять з ФП і спортивного тренування (до 50%).

Недоліки в методиці в проведенні занять з ФП, тренувань та змагань (5-10%).

Незадовільне матеріально-технічне обладнання місць проведення занять (10-25%).

Недостатній медичний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я (4-6%).

Недисциплінованість тих, хто займається (4-6%).

Несприятливі метеорологічні та гігієнічні умови (2-6%).

Внутрішні фактори (1-3%).

Відповідальність за проведення змагань та занять несуть керівники фізичної підготовки.

Велика доля (до 50%) отриманих спортивних травм трапляється через недотримання положень та наказів про порядок проведення занять з ФП і спортивного тренування.

Викладачі (тренери, судді) зобов’язані:

• Бути добре підготовленими у фізичному відношенні та бути прикладом для підлеглих;

• Ставити високі вимоги до себе та підлеглих в дотриманні дисципліни та у виконанні заходів безпеки на всіх заняттях;

• Знати ступінь фізичної підготовленості підлеглих та стан їх здоров’я;

• Знати основні правила загартування організму;

• Знати вплив фізичних вправ на організм, відрізняти ознаки втоми та вірно визначати навантаження на заняттях;

• Особисто перевіряти стан місць занять та інвентар;

• Забезпечувати дотримання на заняттях санітарно-гігієнічних вимог.

До недоліків в організації в проведенні занять з ФП і спорту належать:

• об'єднання в одній групі осіб з різним ступенем фізичної підготовки та з різними ваговими категоріями;

• самостійні заняття при відсутності страховки;

• виконання вправ в місцях, не пристосованих для занять;

• проведення тренувальних, навчальних занять невдовзі після прийому їжі та в пізній час;

• недотримання важливих принципів тренування: регулярності занять, послідовності збільшення фізичного навантаження, послідовності в оволодінні руховими навантаженнями, індивідуалізації тренувань;

• допуск технічно непідготовлених осіб до виконання складних по координації вправ;

• швидкий перехід від простих і легких вправ до складних, що вимагають тривалої підготовки;

• допуск недостатньо тренованих осіб до участі в змаганнях;

• проведення навчальних занять чи спортивних тренувань без Попередньої розминки;

• відсутність страховки або неправильне її застосування;

• перевантаження місць занять (За затвердженими гігієнічними нормами площа на одного спортсмена повинна бути: в гімнастичних залах — 4 м2, на літніх спортивних майданчиках — 12 м2, в басейнах — 5 м2);

• неодночасність приходу спортсменів на заняття, нечітко організована зміна місць занять, зустрічні метання, кувирки, падіння, недодержання встановлених інтервалів, стартів та інше.

Для попередження травм, зумовлених недоліками в організації та методиці проведення занять, необхідно:

• брати участь в складанні програми та виборі методики занять у відповідності до фізичного розвитку;

• контролювати дотримання послідовності в проходженні програмного матеріалу з фізичної підготовки;

• встановити контроль за правильною організацією та методикою проведення занять;

• слідкувати за правильним дозуванням фізичного навантаження з урахуванням індивідуальних особливостей осіб, що тренуються;

• слідкувати за забезпеченням повноцінної страховки як на планових, так і на самостійних заняттях.

До недоліків матеріально-технічного обладнання місць належать:

• неповноцінна підготовка приміщень, майданчиків, стадіонів, дистанцій кросу, а також спортивних снарядів та спорядження для занять і змагань, (нерівність футбольного поля, наявність на ньому гострих предметів, твердий грунт в ямі для стрибків та на легкоатлетичній доріжці і т. д.).

• недостатнє кріплення спортивних снарядів, невдалий вибір дистанції для кросу;

• несправність гімнастичних снарядів, низька якість спорядження обладнання, або невідповідність їх технічним вимогам (нерівна поверхня матів, гра в волейбол футбольним м'ячем);

• несправність перешкод, непідготовленість місць приземлення, не забиті цвяхи, несправність настилів на перешкодах;

• невідповідність спортивного костюму, взуття особливостям виду спорту. Тісне, нерозношене взуття призводить до потертостей, а в зимових умовах створює небезпеку відмороження. Більше за розміром взуття знижує стійкість і також може бути причиною травм.

Для профілактики спортивних ушкоджень, зумовлених незадовільним матеріально-технічним забезпеченням, необхідно:

• систематично контролювати будівництво, ремонт та стан спортивних споруд та інших місць занять;

• контролювати стан спортивного обладнання, спорядження та спортивного одягу;

• перевіряти перед заняттям стан спортивних снарядів, захисних пристроїв та ін.

Причинами травм, зумовлених недостатнім медичним контролем за фізичним розвитком і станом здоров'я та порушенням вимог лікарського контролю, є:

• допуск осіб, що не пройшли медичного контролю до спортивних занять та змагань;

• передчасний допуск до занять фізичною підготовкою га спортом осіб, що перенесли які-небудь захворювання, або тих, що мають пошкодження;

• заняття фізичною підготовкою при наявності захворювання (грип, ангіна) або ушкоджень;

• продовження занять фізичними вправами при наявності різкої втоми, перенапруг і перетренування;

• ігнорування тренером вказівок лікаря про обмеження для спортсмена тренувального навантаження і т. д.

Для попередження травматизму, причиною якого є недостатній медичний контроль за фізичним розвитком та станом здоров'я, необхідно виявляти перед кожним заняттям осіб, що перенесли захворювання та одержали пошкодження, а також осіб, що скаржаться на погане самопочуття, і при необхідності відповідно змінювати методику занять. При видачі дозволу на відновлення занять (тренувань) після перенесених ними захворювань чи травм дати вказівку керівнику занять про тимчасове виключення тих чи інших вправ або про обмеження їх тривалості; прийняти профілактичні заходи в відношенні осіб з підвищеною пітливістю рук, з омозоленістю долонь.

Причинами травм, що виникли внаслідок недисциплінованості спортсменів, є:

• недостатня організованість та порядок під час занять;

• недостатня уважність з боку як спортсменів, так і керівника занять;

• азартність та грубість;

• недостатньо сувора вимогливість з боку викладачів, тренерів, суддів;

• порушення спортсменами режиму приймання їжі перед змаганнями, несвоєчасний прихід на заняття, проведення занять у втомленому стані.

Для попередження травм, що виникають внаслідок недисциплінованості тих, що займаються, необхідно підтримувати суворий порядок на заняттях, припиняти найменші прояви грубості, вимагати чіткого судійства під час змагань.

До групи причин травматизму, що виникли через несприятливі гігієнічні та метеорологічні умови, належать:

• порушення загального режиму;

• недотримання вимог у відношенні одягу та взуття;

• проведення спортивних занять при високій та низькій температурі повітря, сильному вітрі, підвищеній або пониженій вологості, ожеледі, опадах;

• проведення занять за умов недостатньої освітленості та інші.

Виконання фізичних вправ в холодну погоду без достатньо попереднього «розігрівання» внаслідок охолодження м'язів та суглобів призводить до розривів, розтягнень та інших пошкоджень.

При низькій температурі повітря, вітряній погоді, при слизькому грунті можливі падіння та пов'язані з ними травми.

Для профілактики спортивного травматизму, причинами якого є несприятливі гігієнічні та метеорологічні умови, необхідно:

• старанно дотримуватись гігієнічних нормативів та вимог по відношенню до температури повітря, освітлення, одягу та взуття, розподілу годин занять на протязі доби;

• проводити більш тривалу розминку в холодну погоду;

• вживати заходів для попередження відморожень, в морозну та вітряну погоду проводити заняття у місцях, захищених від вітру, особливу увагу приділяти підготовці місць занять у дощову погоду.

Крім вказаних причин можуть бути також і внутрішні фактори, що викликають травми. Керівнику занять, лікарю, необхідно враховувати їх, у своїй практичній діяльності.

Ось ці фактори:

1. Стан втоми, перевтоми, перетренування. Вони викликають розлад координації, зниження уваги, захисних реакцій організму. В м'язах проходить накопичення продуктів розпаду, що погано відображається на силі їх скорочення, розтягнення, розслаблення.

2. Наявність в організмі спортсмена хронічних осередків інфекції.

3. Індивідуальні особливості організму (нездатність до важко координованих вправ, схильність до спазмів судин та м'язів, надмірна передстартова лихоманка).

4. Перерва у заняттях спортом (відрядження, відпустка, канікули, хвороба та інше), що веде до зниження . функціональних можливостей організму та його фізичних якостей. Найбільш поширені травми серед тих, хто. займається, спостерігаються з початком навчального року. (вересень—жовтень). Це необхідно враховувати при проведенні навчальних занять з фізичної підготовки.

5. Шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю та ін.), нерегулярне харчування, стресові навантаження. .

Аналіз причин спортивного травматизму, дозволяє прийти до висновку, що травматизм при заняттях фізичними вправами може бути попереджений.

Вирішальну роль у профілактиці спортивного травматизму відіграє керівник з фізичної підготовки та спорту.

Його діяльність повинна проходити у тісному контакті з робітниками медичної служби. Обов'язком лікаря є систематичний облік усіх випадків травм. Не тільки важкі травми, але й травми середньої важкості необхідно старанно вивчати, виявляти причини їх виникнення та розробляти необхідні заходило їх усуненню.

3. Заходи безпеки при організації та проведенні навчальних занять з фізичної підготовки