3.4. Запитання до самоконтролю

1.  Які категорії етики Ви знаєте?

2.  В чому полягає різниця між категоріями етики та естетики?

3.  Які ознаки є спільними для всіх моральних вимог?

4.  В чому Ви бачите відмінність між абсолютними та релятивістськими концепціями добра?

5.  Чи всякий моральний обов’язок категоричний?

6.  Як співвідносяться моральний обов’язок і совість?

7.  В чому Ви бачите різницю між категоріями “гідність” і “пошана”? Що Ви розумієте під “професійною гідністю”?

8.  Совість і сором. Що чому попередує?

9.  Чому відповідальність людини зростає з ростом свободи?

10.  Що відбиває категорія “справедливість”?

3.5. Тести, завдання

1.  Що спільного і відмінного між собою мають добро і зло?

2.  Добро – це:

–  наявність чогось корисного; –  категорія етики;

–  відсутність зла; –  оцінка поведінки людини.

3.  Зло – це:

–  аморальність вчинку; –  використання сили;

–  оцінка поведінки людини; –  риса притаманна розвитку природи.

4.  Гідність – це:

–  природна риса людини;

–  усвідомлення людиною своєї моральної цінності;

–  оцінка вчинків людини;

–  моральний регулятор стосунків між людьми.

5.  Справедливість – це:

–  абстрактне поняття;

–  моральна міра винагороди в стосунках між людьми;

–  закон життя;

–  категорія, яка використовується тільки в юриспруденції.

6.  Пошана – це:

–  моральний катарсис людини;

–  усвідомлення людиною свого “Я”;

–  поняття, яке ототожнюється з поняттям “совість”;

–  моральний регулятор стосунків між людьми.

7.  Обов’язок – це:

–  конкретна вимога, звернена до людини;

–  морально-психологічний механізм самоконтролю особи;

–  вроджена риса людини;

–  категорія права;

–  міра соціалізації людини.

8.  Совість (сумління) – це:

–  вияв моральної самосвідомості людини;

–  механізм людських вчинків;

–  природний регулятор поведінки людини;

–  важиль людської душі.

9.  Як взаємопов’язані гідність і пошана між собою?

10.  Охарактеризуйте висловлювання:

–  Совість – це глядач і суддя доброчесності.

–  Чиста совість є винаходом диявола. (А. Швейцер).

11.  Прокоментуйте такі висловлювання:

–  Честь – це мужня сором’язливість. (А. Віньї).

–  Почуття власної гідності розвивається тільки становищем самостійного господаря. (М. Чернишевський).

–  Справедливість є найбільшою із чеснот. (Арістотель).

–  Про доброчесність людини треба судити не за її добрими якостями, а за тим, як вона ними користується. (Ф. Ларошфуко).

–  Я соромлюся, отже існую. (В. Соловйов).

12.  Чи можуть існувати моральні доброчесності без моральних вад?

13.  Чи є сенс говорити про більше чи менше добро (зло)?

14.  Які підходи існують в етиці до проблеми сенсу життя:

–  скептичний; –  прагматичний;

–  песимістичний; –  оптимістичний;

–  раціоналістичний.

15.  В чому Ви вбачаєте сенс існування та призначення людства?

16.  Дайте інтерпретацію висловлюванням:

–  Щастя та нещастя – в душі. (Демокрит).

–  Щасливий той, хто влаштовує своє існування так, що воно відповідає особливостям його характеру. (Гегель).

–  Любов є відповідальність Я за Ти. (М. Бубер).

Тема 4

моральні аспекти людських відносин та поведінки

4.1.  План лекції

1.  Моральний вибір.

2.  Моральні передумови людського спілкування: повага, співчуття, милосердя, любов.

3.  Моральні виміри спілкування в бізнесі та менеджменті.

4.  Моральні аспекти поведінки в Інтернеті.

4.2.  План семінарського заняття

1.  Моральні виміри спілкування.

2.  Моральний вибір. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності.

3.  Мотив і результат дії.

4.3.  Методичні вказівки до самостійної роботи над темою

Рекомендуємо звернутись до конспекту лекцій та підручників: