Вимірювання горизонтальних кутів

Кути вимірюють, зазвичай, способом прийомів, суть якого полягає в тому, що вимірювання одного й того ж кута проводять двічі – при двох положеннях вертикального круга відносно зорової труби: праворуч (КП) та ліворуч (КЛ). Перед вимірюванням кута теодоліт приводять у робоче положення. Для цього його встановлюють на штативі над вершиною кута, наприклад 2, і центрують за допомогою виска, підвішеного на гачку станового гвинта. Після центрування теодоліт приводять у горизонтальне положення за допомогою підіймальних гвинтів рівня. Наведення здійснюють на низ віхи, яка позначає задню точку 1. Після цього беруть відлік n₁ по горизонтальному кругу теодоліта. Відпустивши закріплювальний гвинт алідади, зорову трубу наводять на передню точку 3 і беруть відлік n₂ . За різницею заднього і переднього відліків обчислюють значення кута : β = n₁ – n₂ . У випадках, коли задній відлік менший за передній, до нього слід додати 360⁰. Таке вимірювання кута називається першим півприйомом. Повернувши зорову трубу на 180⁰, значення кута визначають при другому положенні вертикального круга. Якщо результати вимірювань кута двома півприйомами збігаються або різниця між ними не перевищує подвійної точності відлікового пристрою (1’) – обчислюють середнє значення кута. Дані вимірювань записують в журнал (табл.10).

Рисунок 11 - Схема вимірювання горизонтального кута

Таблиця 1

Журнал вимірювання горизонтальних кутів

“-__”_________20__ р. Теодоліт Т30 №____\

Номер точки		в і д л і к				к у т				при-мітки
стояння	візу- вання	КП		КЛ		виміряний		середній
		º	´	º	´	º	´	º	´
2	1	134	25	49	56	99	31	99	30,5
	3	34	54	310	26	99	30

Вимірювання вертикальних кутів (кутів нахилу ν)

Для зручності обчислення вертикальних кутів існує умова: коли візирна вісь зорової труби і вісь рівня при алідаді вертикального круга горизонтальні, нульові поділки алідади повинні збігатися з нульовими поділками вертикального круга. В дійсності ця умова порушується і візирна вісь труби може займати горизонтальне положення, і бульбашка рівня знаходиться в нуль-пункті, а відлік вертикального круга не дорівнює нулю.

Для теодолітів без циліндричного рівня при алідаді вертикального круга (Т-30, 2Т30) відлік вертикального круга, коли візирна вісь труби горизонтальна, а вертикальна вісь обертання приладу – прямовисна, називається місцем нуля вертикального круга.

Якщо місце нуля не відоме, то кут нахилу вимірюють двічі – візуючи на точку при Кл і КП. За результатами цих двох відліків обчислюють кут нахилу ν і місце нуля (МО).

Основні формули для обчислення кутів нахилу та місця нуля:

Для Т-30

ν =

ν =

ν =

Для 2Т30

ν =

ν =

ν =

Приклад. Відлік вертикального круга (2Т30) КЛ = 3⁰29.0^’ а КП = -3⁰23.0^’

МО = 3⁰29.0^’ + (-3⁰23.0^’) / 2 = + 0⁰03^’;

ν = 3⁰29.0^’ - 0⁰03^’ = 3⁰26^’

Контроль:

ν = 0⁰03^’- (-3⁰23^’ ) + - 3⁰26^’ , або

ν = 3⁰29.0^’ - (-3⁰23.0^’) / 2 + 3⁰26^’.

Одним з контролів якості вимірювання кутів нахилу є сталість МО. Коливання його величини під час вимірювання на одній станції не повинно перевищувати подвійної точності відлікового пристрою теодоліта. Величина МО не впливає на результати вимірювання, але зручніше, коли воно близьке до 0⁰.

Всі значення відліків при вимірюванні вертикальних кулів записують в журналі, який може бути суміщений з журналом горизонтальних кутів, або в окремій таблиці.

Таблиця 2