Тема 10: Підсудність цивільних справ

1. Поняття підсудності цивільних справ

2. Види

3. Наслідки порушення правил підсудності

4. Передача справи з одного суду до іншого

1. Після з’ясування про юрисдикцію справи в загальному суді, заінтересована особа, позивач, адвокат повинні з’ясувати питання про те до якого саме суду можна подати заяву для відкриття підсудності. Для регулювання даного питання існує інститут підсудності цивільних справ.

Інститут – група взаємопов’язаних юридичних норм, що регулюють окремий вид суспільних відносин або елемент системи права. В деяких джерелах окремими авторами, дослідниками замість терміну підсудність застосовують термін цивільна процесуальна юрисдикція (Васильєв А.В.)

ЦПК не містить такого визначення. В юридичних джерелах підсудність визначається по-різному. Підсудність цивільних справ – це інститут цивільного процесуального права, який складається з сукупності норм, що слугують розмежуванню компетенції щодо розгляду та вирішенню цивільних справ та спорів.

В цілому дане визначення співзвучне з поняттям підвідомчість, але підвідомчість розмежовує компетенцію по вирішенню цивільних спорів між державними органами, а підсудність – виключно між судами.

2. Види підсудності:

1. Родова!!! Не існує( сьогодні апеляційні суди, ВСС, ВСУ не розглядають в цивільній інстанції, а здійснюють перегляд у нище стоячій інстанції

2. Функціональна. Враховуючи ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» під функціональною підсудністю слід розуміти розподіл повноважень по розгляду і вирішенню судових справ між судами залежно від їх інстанційності. Враховуючи цю систему, а також функції судів кожної ланки в наукових джерелах виділяють підвиди функціональної підсудності:

• Юрисдикція суду першої інстанції

• Апеляційної інстанції

• Касаційного суду (здійснює перегляд ВССЦКС)

• ВСУ

Таким чином функціональна підсудність – це компетенція судів різних ланок щодо розгляду та вирішення цивільних справ

3. Територіальна підсудність!!! Це повноваження судів щодо розгляду та вирішення цивільних справ на визначеній території. Підвиди:

• Загальна територіальна підсудність – підсудність, яка визначається місцем проживання відповідача. Ст. 109 ЦПК – «підсудність справ за місцем знаходження відповідача:

• Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або місцем її перебування

• Позови до юридичних осіб пред’являються до суду за їхнім місцем знаходженням. Дані правила діють в усіх випадках, окрім коли Закон не передбачає інше. Що стосується місця проживання (перебування фізичної особи, то згідно ч. 1 ст. 28 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, придатні для проживання в ньому).

Згідно ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» від 2003 року місце перебування – це адміністративно-територіальна одиниця , на території якої особа проживає менше 6 місяців.

Місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця , на території якої особа проживає понад 6 місяців на рік.

Реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси тощо.

Реєстрація згідно ст. 6 є обов’язковою: громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструватися на новому місці проживання.

Місце перебування також потрібно зареєструвати. Якщо зазначені особи перебувають більше одного місяця за межами територіальної одиниці.

• Альтернативна територіальна підсудність – така, що передбачає право вибору суду для пред’явлення позову, за вибором позивача справа може розглядатися одним з кількох визначених ЦП законодавством судів.

Справи, які можуть розглядатися альтернативно, визначені ст. 110 ЦПК:

1. Справи, які можуть розглядатися судами як за місцем проживання-перебування відповідача, так і за місцем проживання-перебування позивача (справи про стягнення аліментів; про визнання батьківства відповідача; справи з трудових правовідносин; справи про розірвання шлюбу (зокрема, якщо на утриманні у відповідача є малолітні або неповнолітні діти); справи пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, органами дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду).

2. Справи, які можуть розглядатися судами як за місцем проживання-перебування відповідача так і позивача, а також за місцем завдання шкоди (справи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, а також шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину; справи про захист прав споживачів; справи, які можуть розглядатися судом як за місцем проживання-перебування відповідача, так і за місцем завдання шкоди (справи про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб).

У разі якщо місця проживання-перебування відповідача невідоме то застосовується альтернативна підсудність або за місцем завдання шкоди або за місцем проживання-перебування позивача, а також за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання (перебування, роботи тощо).

Альтернативна підсудність застосовується і для деяких справ окремого провадження, зокрема:

• Заяви про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подаються до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання чи перебування фізичної особи, місце перебування якої невідоме.

• Заяви про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та вексельні подаються до суду за місцезнаходження емітента цінного папера (ст. 246 ЦПК) або за місцем платежу за векселем (ст. 260 ЦПК).

• Що стосується наказного провадження то заяви про видачу судового наказу подаються до суду за загальними правилами підсудності (ст. 97 ЦПК). Таким чином в залежності від обставин справи можуть застосовуватися різні види територіальної підсудності.

• !!! застосовується лише у разі, якщо законом до даних правовідносин не встановлено виключної територіальної підсудності

Виключна територіальна підсудність – чітко визначена законодавством і згідно якої певні категорії цивільних справ розглядаються вказаними законом судами.

Справи, щодо яких застосовується виключно територіальна підсудність:

• Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються виключно за місцезнаходженням цього майна або основної його частини

• Позови про виключення майна з опису за місцем знаходження цього майна або його більшої частини

• Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцем знаходження спадкового майна або основної його частини

• Позови до перевідників, що виникають з договорів перевезення багажу, коштів. Пред’являються виключно до судів за місцезнаходженням перевізника.

Дана підсудність дозволяє судам більш детально вирішувати деталі справи, об’єкти спорів, ефективно залучати органи та установи (БТІ, ЖЕКИ, відділи земельних ресурсів тощо) з метою дачі висновків.

Підсудність кількох вимого пов’язаних між собою. Якщо в цивільній справі з боку відповідача беруть участь кілька відповідачів, які проживають в різних містах, регіонах прибувають до суду за місцем проживання-перебування одного з відповідачів за вибором позивача.

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється до суду за місцем розгляду первісного позову.

Підсудність, що встановлюється ухвалою суду – підсудність за зв’язком справ. Така підсудність застосовується:

1. До справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя. Згідно ст. 108 ЦПК підсудність такої справи визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін. Якщо ж стороною є суддя ВСУ, підсудність такої справи визначається за загальними правилами підсудності.

2. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони конфлікту проживають за межами України. Підсудність такої справи визначається ухвалою ВСУ

!!! Договірна територіальна підсудність.

3. Наслідки порушення правил підсудності. Питання про те чи підсудний даний позов певному суду вирішується суддею під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Згідно ст. 115 ЦПК якщо суддя встановить, що даний конфлікт не підсудний даному суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду (ухвала про повернення відповідній особі позовної заяви або заяви)

Якщо справу було розглянуто і вирішено по суті судом першої інстанції з порушенням права підсудності. Чи є ця обставина для скасування рішення суду першої інстанції? Однією з підстав скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм процесуального права (п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК). Порушення правил підсудності можна трактувати як порушення норм процесуального права, таким чином рішення може тути скасовано, але як свідчить судова практика рішення скасовується в наслідок порушення правил підсудності судом першої інстанції сприяло звуженню або порушенню прав осіб, які брали в справі участь або, якщо це у інший спосіб вплинуло на законність та обґрунтованість рішення суду.

4. Передача справи з одного суду до іншого. Суд першої інстанції передає на розгляд іншому суду якщо:

1. До початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме про передачу справи за місцем його перебування або проживання

2. Після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності

3. Після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду

4. Якщо ліквідовано суд, який розглядав справу суддя зобов’язаний передати справу до найближчого за територіальністю суду (Ухвала про передачу справи на розгляд до іншого суду)

Проблеми судової практики. Основні порушення норм ЦП законодавства у судах загальної юрисдикції зафіксовані ВСУ у справах із земельних правовідносин (Н: рішенням Бориспільського міськрайонного суду звернено стягнення на земельні ділянки, які розташовані на території броварського району. Таким чином не дотримано правил територіальної підсудності. Висновок голови ВСУ Онопенка 2008 рік.