28. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю

Нацiональний банк України у сферi валютного регулювання: здiйснює валютну полiтику виходячи з принципiв загальної економiчної полiтики України; складає разом з Кабiнетом Мiнiстрiв України платiжний баланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України лiмiту зовнiшнього державного боргу України; визначає у разi необхiдностi лiмiти заборгованостi в iноземнiй валютi уповноважених банкiв нерезидентам; видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язковi для виконання нормативнi акти щодо здiйснення операцiй на валютному ринку України; нагромаджує, зберiгає i використовує резерви валютних цiнностей для здiйснення державної валютної полiтики; видає лiцензiї на здiйснення валютних операцiй та приймає рiшення про їх скасування; установлює способи визначення i використання валютних /обмiнних/ курсiв iноземних валют, виражених у валютi України, курсiв валютних цiнностей, виражених у iноземнiй валютi або розрахункових /клiрингових/ одиницях, згiдно iз статтею 8 цього Декрету; установлює за погодженнями з Мiнiстерством статистики України єдинi форми облiку, звiтностi та документацiї про валютнi операцiї, порядок контролю за їх достовiрнiстю та своєчасним поданням; забезпечує публiкацiю банкiвських звiтiв про власнi операцiї та операцiї уповноважених банкiв. 2. Кабiнет Мiнiстрiв України у сферi валютного регулювання: визначає i подає на затвердження до Верховної Ради України лiмiт зовнiшнього державного боргу України; бере участь у складаннi платiжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової полiтики в частинi, що стосується руху валютних цiнностей; забезпечує формування i виступає розпорядником Державного валютного фонду України згiдно iз статтею 14 цього Декрету; визначає порядок використання надходжень у мiжнародних розрахункових /клiрингових/ одиницях, якi використовуються у торговельному оборотi з iноземними державами, а також у неконвертованих iноземних валютах, якi використовуються у неторговельному оборотi з iноземними державами на пiдставi положень мiжнародних договорiв України.

29. Організація системи банківського регулювання та нагляду

Практика банківського регулювання й нагляду в розвинутих країнах характеризується різноманітністю установ та органів, що уповноважені державою займатись цією діяльністю.

У більшості ринкових економік законодавчі та нормативні акти, що регламентують діяльність центрального банку, покладають на нього функцію регулювання. Що стосується наглядової функції, то її, окрім цен­трального банку, можуть виконувати спеціальні установи, створені під оги­дою міністерства фінансів, або незалежні установи, підзвітні парламенту.

Дуже важливо, щоб регулятивно-наглядові органи мали всі не­обхідні повноваження для ефективного виконання поставлених перед ними задач і щоб ці повноваження були передбачені на законодавчому рівні.

В Україні згідно із законом «Про банки й банківську діяльність» функції банківського регулювання та нагляду здійснює Національний банк України. Що стосується регулятивної функції, то її виконують різні депар­таменти центрального апарату Національного банку. Для здійснення нагля­ду за діяльністю банків у центральному апараті Національного банку ство­рена служба нагляду, що складається з Комісії з питань нагляду і регулювання діяльності банків, департаментів та управління, а саме:

- департамент реєстрації та ліцензування банків;

- департамент безвиїзного нагляду;

- департамент інспектування банків;

- департамент з питань роботи з проблемними банками;

- управління координації з питань банківського нагляду. На рівні регіональних управлінь Національного банку створені відповідні підрозділи.