4. Вимоги до складу та змісту автореферату

4.1. Загальні вимоги до автореферату

Написання автореферату - заключний етап виконання магістерської роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками роботи. Автореферат друкують державною мовою.

Автореферат має коротко, але досить ґрунтовно розкривати основний зміст магістерської роботи, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої немає в роботі. Автореферат - це своєрідна візитна картка магістерської роботи. У ньому викладають основні ідеї й висновки наукової роботи, внесок автора у проведене дослідження, ступінь новизни і практичну значущість результатів дослідження. Важливість автореферату полягає у тому, що за наведеними в ньому даними оцінюють рівень магістерської роботи і наукову кваліфікацію її автора, його навички оформлення результатів наукової праці. Останнє важливе ще й тому, що автореферат, як правило, не зазнає професійної редакторської обробки, і здобувач ступеня магістра, таким чином, виступає в ролях автора й редактора одночасно.

Автореферат досить детально передає зміст магістерської роботи, завдяки чому замінює її читання. Процес складання автореферату являє собою стиснення наукової інформації (основний процес аналітико-синтетичної переробки матеріалу), спрямоване на те, щоб виявити і вибрати із змісту магістерської роботи найбільш суттєву інформацію і подати її у новій стислій формі за принципом «мінімум знаків - максимум інформації». Аналізуючи зміст магістерської роботи, її автор виявляє те, що відповідає цільовому призначенню автореферату і підлягає включенню до тексту. У логічній єдності з аналізом проводиться синтез інформації, її логічне комплектування, узагальнення, пошук улучних і точних засобів і форм її подання, в результаті чого створюється новий документ -автореферат, який, незважаючи на істотні відмінності від дисертації за обсягом і формою, повинен бути адекватним їй у семантичному відношенні.

4.2. Структура автореферату

Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою магістерської роботи й анотацій українською та англійською мовами.

Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до магістерської роботи її кваліфікаційним ознакам. Недоцільно використовувати рубрики, не рекомендовані у вимогах до змісту цих ознак. Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, достатньо вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом. Крім того, вказують структуру магістерської роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг магістерської роботи в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).

В основному змісті стисло викладається зміст магістерської роботи за розділами. Цей розділ повинен дати повне й переконливе уявлення про виконану роботу. Головне тут – стисло та чітко показати стан досліджуваної проблеми, тобто визначити місце («нішу») дослідження в загальній проблемі для того, щоб зробити виважений крок уперед у науковому пізнанні. Далі викладається сутність виконаних досліджень з урахуванням послідовності вирішення поставлених задач (наводиться «скелет» магістерської роботи). Тут головну увагу треба приділити питанням достовірності та обґрунтованості прийнятих вихідних положень, ступеня доведення достовірності отриманих результатів, висвітленню сутності отриманих нових наукових положень. Не варто затемнювати основний зміст роботи другорядними дрібницями, які заважають сприйняттю стержня роботи. Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про магістерську роботу, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності й трудомісткості, описати умови й основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту дисертації можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших чинників. Проте в усіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки і кінцеві результати. Досягнути головної мети – в мінімальному обсязі дати максимум корисної інформації – можна завдяки зменшенню кількості (або повному вилученню) міркувань, порівнянь, обговорень, обґрунтувань, описів, включенню до автореферату тільки кінцевих формул. Проте підхід повинен бути іншим, коли першорядний інтерес викликає не тільки кінцевий результат, але й спосіб, за допомогою якого він отриманий. Тоді в авторефераті наводять і систему вирішення задачі, скорочуючи його за рахунок інших матеріалів, наприклад ілюстрацій, із яких до автореферату доцільно відібрати лише найнеобхідніші.

Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам магістерської роботи. Вони починаються з формулювання наукового завдання або проблеми, за вирішення якої магістрант претендує на присудження ступеня магістра. Сформульоване наукове завдання або проблема тісно пов'язується з назвою магістерської роботи, її метою й основними науковими положеннями, що захищаються. Це ніби наукова «формула», згусток отриманої наукової новизни. Звичайно, формулювання починається так: «У магістерській роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання (або наукової проблеми), що виявляється в...». Далі треба вказати, якою саме є наукова проблема або завдання, як вона вирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вона призначена. Варто ще раз підкреслити, що часто переплутують формулювання наукового завдання або проблеми з кінцевими прикладними результатами виконаної роботи. Наукові результати - це немовби «діагноз» (мовою медиків), а вже потім, знаючи природу, сутність явища або закономірності (залежності), можна обирати чи конструювати методи лікування, тобто застосовувати нові або вдосконалені способи, технології, машини, матеріали і т. Ін.

Після формулювання вирішеної наукової проблеми або завдання у висновках викладають головні наукові й практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими й прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи. Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко й конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Але тут не можна доходити до рівня анотації. Наукові висновки подають звичайно, ширше, ніж формулювання наукових положень, які захищаються. Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи іншого результату.

Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові магістерської роботи, а його зміст – дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість роботи.

Список опублікованих праць магістранта за темою магістерської роботи подають відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і прізвищ усіх співавторів. Опубліковані праці, котрі розкривають основні положення роботи, включають до списку в такому порядку: монографії, брошури, статті у наукових фахових виданнях, авторські свідоцтва, патенти, препринти, статті, депоновані й анотовані у наукових журналах тощо. Тези доповідей подають за умови, що вони слугують встановленню пріоритету або їхній зміст не викладений в інших публікаціях.