2.11. Організація новаторського процесу

Найбільш розповсюджені форми організації управління новаторським процесом:

1. Менеджери товару.

Вони близько стоять до ринків і конкурентів, тому мають ідеальні можливості для пошуку і розробки нових товарів. Однак, вони зазвичай настільки зайняті управлінням своїми асортиментними групами, що приділяють мало уваги новим товарам, у них також відсутні спеціальні навички і знання для розробки нових товарів.

2. Менеджери нового товару.

Підпорядковуються менеджерам по групам товарів. Це сприяє більш професійному підходу до розробки нових товарів. Однак вони мають тенденцію обмежуватися лише модифікацією товарів і розширенням асортименту в межах існуючих товарів і ринків.

3. Комісії по розробці нових товарів.

Складаються з управлінського персоналу високого рівня: представників відділу маркетингу, виробничого, технолочічного, фінансового… Її функція полягає не стільки в розробці чи організації робіт, скільки у розгляді і затвердженні планів по новим товарам.

4. Відділи по розробці нових товарів.

На чолі стоїть менеджер, що має значні повноваження і доступ до вищого керівництва. Основні функції відділу: генерація і відбір нових ідей, взаємодія з відділом досліджень і розробок, здійснення виробничих дослідів і освоєння серійного виробництва нових товарів

5. Єкспериментальні команди.

Це група, що зібрана з різних відділів і зайнята розробкою певного товару чи напряму діяльності. Члени групи звільнені від їх звичайних обов’язків, їм відводяться фінанси і певний період часу.

Умови ефективності новаторського процесу:

• правильна структурна організація (одна з 5 форм організації)

• вище керівництво повинне бачити в новаторстві приорітетний напрям діяльності і джерело її життєвої сили; цю позицію воно повинне донести до службовців, щоб ті ясно розуміли і розділяли її

• чітка стратегічна лінія, яка знаходить підтримку у вищого керівництва, що забезпечує групу розробки необхідними матеріальними ресурсами

• допомога службовцям набути і зберегти навички пошуку нового

• команди розробки повинні включати тих, хто стоїть на стражі проекту. Діяльність цих службовців повинна опиратися на опіку проекту з боку вищих чинів

• система інформації повинна забезпечувати швидкий потік даних до відповідальних за розробку осіб

• культура підприємництва і обстановка, що сприяє новаторству -включають планування і контроль процесу розробки, а також систему премій

• орієнтована на покупця і функціонально інтегрована структурна організація.

3. Маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару

Життєвий цикл товару – зміна об’єму продаж прибутків на протязі часу його життя.

Складається з п’яти етапів:

1. Розробка, в процесі якої компанія знаходить і втілює в життя нову ідею.Об’єм продаж дорівнює нулю, а витрати зростають з наближенням до заключних стадій процесу

2. Виведення на ринок, супроводжується повільним зростанням об’ємів продаж. Прибуток відсутній з причини високих витрат на маркетингові заходи.

3. Зростання, період швидкого завоювання ринку і збільшення прибутку

4. Зрілість, зростання об’єму продаж уповільнюється, з причини того, що основна маса потенційних покупців уже залучена. Рівень прибутку лишається незмінним або знижується у зв’язку зі збільшенням витрат на маркетингові заходи по захисту товару від конкуренції

5. Спад, скорочуються об’єми продаж і прибутки.

Крива ЖЦТ для типових товарів має S – образну форму. Іноді форма кривої відхиляється від типової. Це відбувається у випадках, коли товар швидко завойовує ринок і швидко вмирає, або залишається в стадії зрілості на протязі дуже довгого часу. Деякі товари , будучи на стадії спаду, не вмирають (чому сприяють заходи по стимулюванню або перепозиціювання).

Поняття ЖЦТ може бути застосованим:

• до цілих класів товару (ЖЦТ найдовші, вони довго знаходяться в стадії зрілості)

• до різновидів товару

• до окремих торгових марок (форма кривої ЖЦТ залежить від дій конкурентів у відповідь).

Поняття ЖЦТ може бути застосованим до таких явищ:

• Стиль – основна і своєрідна фірма вираження. Наприклад, стиль одягу (офіційний, вільний), стиль мистецтва (реалізм, сюрреалізм, абстракція). Стиль може триматися на протязі поколінь. Стиль має цикл, що характеризується кількома періодами поновлення інтересу.

• Мода – прийнятий на сьогодні, або популярний стиль в певній області. В житті моди можна відокремити повільне зростання, популярність на протязі певного проміжку часу і повільне згасання.

• Захоплення – мода, яка швидко з’являється, активно розповсюджується, рано досягає свого піку і дуже швидко зникає.(кубик Рубик). Захоплення не живуть довго, оскільки вони не задовольняють нагальної потреби, або, навпаки, з надлишком задовольняють її.