6.9 Перелік літературних джерел

Форма запису "ЛІТЕРАТУРА" ("ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ") відповідає формі запису вступу, основної частини та висновків.

Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов'язкові поси­лан­ня в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку. посилання на неї в тексті. Форма запису "ЛІТЕРАТУРА" повинна відповідати ГОСТ 7.1-84, " ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" - ДСТУ 3582-97. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках [...], вказуючи порядковий номер за списком.

Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці (далі показано).

6.10 Додатки

Першим аркушем додатків для курсових проектів має бути технічне завдання, в якому вказуються:

• найменування та область застосування розроблюваного пристрою;

• основа для розробки;

• мета і призначення;

• джерела розробки;

- технічні вимоги (показники призначення, показники надійності, вимоги до техноло­гіч­ності, вимоги до рівня уніфікації та стандартизації, вимоги безпеки, естетичні та ергоно­міч­ні вимоги, вимоги до складових частин продукції, сировини, вихідних та експ­луа­таційних матеріалів, умови експлуатації, вимоги до маркування та упаковки, вимоги до транспортування та зберігання);

- економічні показники (вводяться за необхідністю рішення від­по­відної кафедри);

• стадії та етапи розробки;

• порядок контролю та приймання;

• коректування технічного завдання.

Зразок технічного завдання (по суті) представлений далі текстом.

До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, допоміжні тексти, лістингі і т. ін.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розта­шо­вуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою: "... наведено в додатку А", „... наведено в таблиці В.5 " або (додаток Б); {додатки К, Л).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово "Додаток" і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно велики­ми українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. ін.

Під позначенням для обов'язкового додатку пишуть в дужках слово (обов'язковий), а для інформативного - (довідковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: "Рисунок Б. З - Найменування"; "Таблиця В.5 - Найменування " і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

6.11 Графічна частина

В основній частині пояснювальної записки необхідно здійснювати посилання на графічну частину проекту. Наприклад, "… наведено на схемі 08-31.ДМ.015.00.000 Е3".

Схеми виконують у відповідності до вимог стандартів ЄСКД на установлених форма­тах, з використанням комп'ютерних графічних редакторів.

Кожен аркуш графічної частини повинен мати рамку робочого поля і основні надписи.

Якщо графічна інформація курсового проекту подається у вигляді плакатів, то їх слід оформлю­ва­ти належним чином, тобто зворотна частина аркушу повинна містити:

- рамку;

- основний надпис (55мм* 185мм);

- обов'язкові підписи (студента, керівника, нормоконтролера).

Якщо на одному цілому аркуші формату А1 подається інформація на менших форматах (наприклад, А2 чи АЗ), то формат А1 слід правильно ділити, на менші стандартні.