3.2. Методики розрахунку модульних автоматичних систем пожежогасіння

3.2.1. Розрахунок параметрів не трубопровідної модульної системи порошкового пожежогасіння об’ємним способом

1. Загальна кількість модулів Nм, шт., необхідна для комплектації модульної системи, розраховується за формулою:

Nм = Кз [Vз /Vзм + (2.5 Σ Sп1 + 5.0 Σ Sп2 ) / Mзм ], (2)

де Vз – об’єм приміщення, що захищається;

Vзм - значення показника “об’єм, що захищається” (за паспортом) одним модулем, визначений відповідно до вимог ДСТУ 3972, м³;

Mзм - маса заряду вогнегасного порошку (далі – ВП) в одному модулі, кг;

Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у зону (об‘єм), яка захищається.

Результат розрахунку за формулою (2) округляють до найближчого більшого цілого числа.

2. Розміщення модулів у приміщенні, яке захищається, слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів, викладених у технічній та експлуатаційній документації.

Коефіцієнт Кз набуває таких значень:

Кз = 1.1 при 0.01 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.10 ΣLi ;

Кз = 1.2 при 0.10 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.20 ΣLi ,

де Li - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

LΔi - відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: LΔi ≤ 0.2 Li; ΣLΔi ≤ 0.2 ΣLi.

Загальна кількість відхилень LΔi не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відстаней Li.

3.2.2. Розрахунок параметрів не трубопровідної модульної порошкової системи локального пожежогасіння поверхневим способом

1. На основі прогнозованого значення площі гасіння S під час пожежі підбирають модуль, застосування якого забезпечує виконання умови:

Rм ³ S, (3)

де Rм - паспортне значення показника “вогнегасна здатність”, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м²;

S - площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час пожежі), м².

Якщо умова (3) не виконується, визначають загальну кількість модулів у системі, які забезпечують локальне пожежогасіння площі S:

N_м = 1,1^∙ S^1,4 / M_зм , (4)

де M_зм - маса заряду ВП в одному модулі, кг.

Формула (4) може застосовуватись для розрахунку необхідної кількості модулів для локального гасіння площі від 3 м² до 30 м².

Результат розрахунку за формулою (4) округляють до найближчого більшого цілого числа.

До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки однакові за типом та типорозміром модулі.

Інтенсивність подавання ВП (Isм), сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105, з модульної системи повинна становити:

Isм = Nм∙Мзм/(kзал∙tмс∙S) ³ Isп , (5)

де tмс – тривалість подавання ВП з модульної системи, с;

kзал - коефіцієнт залишку, що визначається на підставі регламентованої в паспорті або технічними умовами (далі - ТУ) на систему граничної величини залишку ВП після спрацьовування (при регламентованому 5 %-му залишку - kзал = 1.05, при 10 %-м залишку - kзал = 1.1 і т.д.);

Isп = 0.30 кг∙с^-1∙м^-2 для гасіння поверхневим способом “всередині”, подавання ВП “зверху”;

Isп = 0.45 кг∙с^-1∙м^-2 для гасіння поверхневим способом «зовні», подавання ВП “зверху”.

2. Розміщення модулів на об‘єкті, який захищається, слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів щодо їх експлуатування для того, щоб розпилювачі забезпечували подавання ВП безпосередньо на площу гасіння.