3.2.3. Розрахунок параметрів модульної системи порошкового пожежогасіння поверхневим способом

1. Загальна кількість модулів, необхідних для комплектації модульної системи, розраховується за формулою:

Nм = Кз∙So / Sзм , (6)

де So - загальна площа, що підлягає захисту системою в даному приміщенні, м²;

Sзм - значення показника “площа, що захищається ” (за паспортом) одного модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м²;

Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону.

Результат розрахунку за формулою (6) округляють до найближчого більшого цілого числа.

2. Розміщення модулів у приміщенні, яке захищається, повинне проводитися відповідно до вимог посібника (керівництва) з експлуатування виробника цих модулів.

Значення коефіцієнта Кз приймає такі значення:

Кз = 1.1 при 0.01 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.10 ΣLi ;

Кз = 1.2 при 0.10 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0.20 ΣLi ,

де Li - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

LΔi - відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: LΔi ≤ 0.2 Li ; ΣLΔi ≤ 0.2 ΣLi .

Загальна кількість відхилень LΔi не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відстаней Li.

3. Значення параметрів подавання ВП (інтенсивність, норма подачі), які використовуються під час розрахунку за цією методикою можуть змінюватись, в разі застосування вогнегасних порошків з більш високою вогнегасною ефективністю, що підтверджено результатами вогневих випробувань згідно з вимогами ДСТУ 3972.

3.2.4. Приклад розрахунку модулів порошкового пожежогасіння

Методика розрахунку установок порошкового пожежогасіння наведена у додатку Е ДБН В.2.5-56:2010.

Визначення основних параметрів установок порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

1. Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що

захищається.

2. Вибір способу гасіння.

3. Вибір способу подавання ВП.

4. Вибір типу й марки ВП.

5. Визначення мiнiмальних значень маси, витрати i тривалості подавання ВП i вибір установки, яка забезпечує зберігання й подавання необхідної кiлькостi ВП з потрібною витратою.

6. Вибір конструкції розподільного трубопроводу та типу застосованих розпилювачів, які забезпечують найбільш ефективне розподілення вогнегасного порошку, що подається, у зоні, яка захищається (в об’ємі або на площі).

3.2.4.1. Приклад розрахунку установки порошкового пожежогасіння.

1. Коротка характеристика приміщень об’єкту, що захищаються установкою.

Обладнати необхідно наступні приміщення:

Приміщення шиномонтажу

Розміри: довжина – 9 м, ширина – 6 м, висота – 2,8 м.

Постійно відкритих прорізів немає.

Вентиляція – місцева припливно-витяжна та загальнообмінна.

2. Вибір способу гасіння

В залежності від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один із таких способів гасіння пожежі:

- об'ємний:

- локальний по об'єму;

- локальний по площі.

Для захисту приміщень приймаємо локальний по площі або поверхневий спосіб гасіння пожежі.

3. Вибір способу подавання вогнегасного порошку

Подавання ВП у зону, що захищається, може здійснюватися згори або збоку.

Подавання ВП згори здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводу під стелею приміщення, що захищається (об'ємне гасiння) або над устаткуванням, яке захищається, поверхнею можливого розливання горючої рідини тощо (локальне гасiння).

Подавання ВП збоку застосовується, як правило, для гасiння пожеж у відкритих резервуарах за рахунок використання розпилювачів, якi формують плоский широкий струмінь, встановлених по периметру їхніх стінок, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням i т.iн.

Для захисту приміщень приймаємо об’ємний спосіб подавання вогнегасного порошку згори.