Хід роботи

1. Скласти прилад, який показано на рис. 4.

2. Цей спосіб фільтрування дозволяє значно підвищити швидкість проведення цього процесу. Вакуум (розрідження) створюють шляхом відсмоктування повітря із товстостінної колби з відростком, що називається колбою Бунзена (рис. 4, 1), з допомогою водоструменевого насосу (рис. 4, 4), під’єднаного до водогінного крану. Фільтрування здійснюється у спеціальній фарфоровій лійці Бюхнера, яка щільно закріплюється у пробці і колбі (рис. 4, 2). Колба має дірчату перегородку, на яку кладуть Рис. 4.

відповідно вирізані із фільтрувального паперу два кружечки. Для цього папір кладуть на лійку, притискують долонею руки. На листках залишається слід, по якому обрізають папір трішки відступивши всередину. Кружечки фільтрувального паперу повинні повністю покривати отвори перегородки, але не доходити до стінок лійки.

3. Перевірити герметичність приладу.

4. Кружечки фільтрувального паперу змочити невеликою кількістю дистильованої води.

5. Відкрити кран водогону та увімкнути вакуум.

6. Провести фільтрування рідини вливаючи заздалегідь приготовлену суспензію тонким струменем по паличці.

7. Після закінчення фільтрування промити осад кілька разів дистильованою водою на тому самому фільтрі.

8. Від’єднати колбу від насосу, знявши гумову трубку з тубусу, і лише після цього вимкнути насос.

9. Накласти зверху на осад ще один кружок із фільтрувального паперу. Вийняти із колби лійку Бюхнера, перевернути її до гори носиком і вибити із неї на долоню руки осад, що знаходитись між двома кружками.

10. Зробити рисунок вакуумної фільтрувальної установки та записати пояснення процесу і переваг цього виду фільтрування.

Завдання 3. Центрифугування

Хід роботи

1. Для центрифугування скористатись центрифугою закритого типу із електричним приводом. Увімкнути прилад в розетку.

2. У центрифужні пробірки (рис. 5) налити досліджувану суспензію. При цьому необхідно прагнути, щоб рівень рідини у всіх пробірках був максимально однаковим. Це дуже важливо для встановлення рівноваги під час роботи центрифуги. Ніколи не слід наливати в пробірки дуже багато рідини; пробірки наповнюють так, щоб відстань від краю до рівня рідини була не менша 10 мм.

3. Вставити пробірки у гільзи центрифуги, попередньо поклавши на дно кожної гільзи шматочок вати, в порядку, що максимально забезпечує рівновагу за масою заповнених пробірок Рис. 5.

на центрифужному диску.

4. Закрити центрифугу кришкою і привести її в рух. Центрифугу слід пускати не відразу на повний хід, а поступово.

5. Через 2-3 хв центрифугування центрифугу зупинити. Якщо відділення завислих твердих частинок від рідини відбулося не повністю, то центрифугування продовжують ще кілька хвилин. Увага! Після вимикання центрифузі дають зупинитися самій і лише після цього знімають кришку та виймають пробірки.

6. Зробити рисунок центрифуги та записати пояснення і особливості процесу центрифугування.

Завдання 4. Очищення твердих речовин сублімацією (на прикладі йоду)