У разі нещасного випадку негайно звертайтеся до викладача !

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

ТЕМА ВСТУП

Практична робота

Основні запобіжні заходи і дотримання техніки безпеки під час роботи в лабораторії хімічного аналізу

Перша допомога потерпілому в лабораторії

Організація і проведення експерименту

Оформлення письмового звіту виконаної лабораторної (практичної) роботи

Мета: навчитися виконувати лабораторні експерименти з дотриманням основних запобіжних заходів, умов охорони праці та правил протипожежної безпеки, а також надання першої долікарської допомоги потерпілому; досягти усвідомлення важливості знання порядку та етапності проведення експерименту; сформувати вміння з оформлення лабораторної документації (письмових звітів)

Прилади, обладнання та матеріали: інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки; пальники газові; сірники; шафа сушильна; піч муфельна; розчини сильних кислот і лугів; 3%-ові розчини соди й оцтової кислоти; кристалічний луг; ложечка пластмасова; вода; щипці тигельні; пробірки; вогнегасники; повстяна ковдра; ящик з піском; совок; бинт; вата.

Вимоги щодо виконання практичної роботи

Ознайомитись з теоретичним матеріалом теми за інструкцією і рекомендованою літературою, виконати завдання та оформити звіт

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Правила роботи в лабораторії хімічного аналізу

1. Робоче місце тримати в чистоті й порядку. Випадково пролиту рідину негайно витерти мокрою ганчіркою, а стіл вимити водою і протерти сухою ганчіркою. Не класти на робоче місце сторонні предмети. На столі залишати тільки посуд, необхідний для роботи, інструкцію до лабораторної роботи і журнал лабораторних робіт.

2. Усі прилади, посуд і реактиви розташовувати на столі в певному порядку. Після використання ці предмети ставити знову на належні для них місця.

3. Стежити за тим, щоб реактиви не забруднювалися. Пробки від склянок з реактивами класти на стіл верхнім кінцем до низу. Склянки не залишати відкритими на тривалий час. Ні в якому разі не закривати склянку пробкою від іншої склянки. Кожну склянку після використання ставити на її постійне місце. Якщо взятий зі склянки реактив цілком не використаний, не виливати його назад у склянку.

4. Використані фільтри, осади, бите скло, обрізки паперу, сірники та ін. не викидати у водогінні раковини, а збирати в спеціальні відра або шухляди. Розчини кислот, лугів не виливати у раковину, а зливати у скляні банки, що призначені для цієї мети.

5. Пальника запалювати тільки сірниками. Запалюючи газовий пальник, стежити за тим, щоб полум’я не «проскочило» всередину. Якщо це трапиться, то негайно закрити кран і тільки через 1-2 хв знову запалити пальник, попередньо зменшивши зазор у пальнику, через який надходить повітря.

6. Економно витрачати газ, електричну енергію і дистильовану воду.

7. Усі реакції, що супроводжуються виділенням диму або газів з неприємним запахом, проводити у витяжній шафі.

8. Перед виконанням кожного досліду ознайомитись з його описом в інструкції. Твердо засвоїти, для чого додається кожний реактив і яка реакція при цьому відбувається.

9. Перед застосуванням реактиву прочитати етикетку на склянці, щоб переконатися в тім, що взято потрібний реактив.

10. Для досліду завжди брати мінімальні кількості речовин і реактивів або ті кількості, які вказані в інструкції.

11. Якщо результати досліду не зрозумілі, звертатися до викладача.

12. Не змінювати хід аналізу, не порадившись з викладачем.

13. Осад після досліду не залишати, а зразу ж розчинити його і промити посуд.

14. Якщо в процесі аналізу осад або розчин необхідно залишити хоча б на короткий час, то на посуд, в якому вони знаходяться, наклеїти етикетку з чітким написом.

15. Обережно поводитись з електро- і нагрівними приладами та дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними. Остерігатись електричного і термічного враження.

Техніка безпеки при проведенні хімічного аналізу в лабораторії

1. У лабораторії хімічного аналізу забороняється бігати, голосно розмовляти, заради цікавості без дозволу викладача проводити хімічні дослідження. У лабораторії потрібно дотримуватись порядку та тиші.

2. Студенти, які працюють в лабораторії повинні бути одягнуті в спеціальний робочий одяг (халати) і застебнуті на всі ґудзики.

3. На час роботи в лабораторії за допомогою шпильок чи гумки підібрати на голові довге волосся. Не повинно бути звисаючих частин одягу на рукавах.

4. У лабораторії хімічного аналізу категорично забороняється приймати їжу, пити воду з хімічного посуду.

5. Зберігати кислоти, луги та інші їдкі рідини дозволяється в окремому приміщенні, спеціально відведеному для цієї мети.

6. При роботі з концентрованими кислотами та іншими їдкими рідинами необхідно працювати під витяжною шафою в робочому одязі, гумових рукавицях та захисних окулярах.

7. При переливанні кислот, лугів та інших їдких рідин з одного посуду в інший потрібно користуватись лійкою.

8. Змішування кислот, лугів та інших шкідливих речовин проводити обережно.

9. Щоб уникнути утворення бурної реакції з виділенням отруйних парів або газів, ніколи не потрібно розливати кислоти, луги та інші рідкі хімічні речовини в брудну тару або посуд.

10. Своє робоче місце потрібно утримувати в чистоті, випадково пролиті кислоти засипати вапном, а луги посипати піском або змити водою.

11. При опіках тіла кислотою негайно нейтралізувати його слабким розчином лугів або содою після чого промити водою.

12. При попаданні на частини тіла їдких лугів їх негайно треба змити водою, а потім обробити слабким розчином оцтової або борної кислоти після чого змити водою. Промите місце змазати маззю від опіків і перев’яза­ти стерильним бинтом.

13. Щоб уникнути сильного розігрівання та розбризкування при розбавленні кислот, а особливо сульфатної, потрібно обов’язково наливати кислоту у воду тонким струменем, помішуючи при цьому розчин. Лити воду в кислоту суворо ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ !

14. Кислоти та луги повинні зберігатися в спеціальних скляних банках з щільно закритими кришками.

15. При вмиканні електричного рубильника потрібно стояти на гумовому килимку.

16. При випарюванні кислот, обвуглюванні фільтрів та інших подібних операціях під витяжною шафою її дверцята повинні бути зачинені.

17. Не брати руками предмети, які витягаєте з печі, сушильної шафи чи знімаєте з нагрівальної плитки. Користуватися тигельними щипцями.

18. При підігріванні розчинів не нахиляти голову над стаканом.

19. Про всі зауваження, неполадки та недоліки негайно повідо­мляти викладача, завідуючого лабораторією та лаборанта для їх усунення.

20. Після закінчення роботи привести в належний стан робоче місце. Після роботи спецодяг залишити в спеціально відведеному для цього місці.

21. Після роботи ретельно вимити руки з милом і витерти чистим рушником. Слідкувати за особистою гігієною.

22. Допускати студентів до роботи в хімічній лабораторії можна тільки після детального інструктажу із занесенням результатів до спеціального журналу.

Протипожежні заходи в лабораторії

1. При виникненні пожежі слід негайно вимкнути газ, всі електроприлади, прибрати всі горючі речовини подалі від вогню.

2. У лабораторії повинні бути: вогнегасники, ящик з піском, 1-2 повстяні ковдри, листовий азбест.

3. Спосіб гасіння пожежі залежить як від причин виникнення її так і від характеру об’єкта, що горить.

4. Якщо в лабораторії виникла пожежа то першочергово необхідно: організувати евакуацію людей з приміщення; користуючись засобами для гасіння, що є під руками, спробувати погасити пожежу; у разі розростання пожежі викликати пожежну охорону по тел. 101.

5. Якщо пожежа виникла від займання дерева при роботі із пальни­ками або іншими нагрівальними приладами, гасити її можна водою, піском та з вогнегасника.

6. При займанні легкогорючих речовин необхідно гасити пожежу листовим азбестом або повстяною ковдрою накриваючи ними вогонь.

7. Якщо горять речовини нерозчинні у воді (бензин, скипидар), то їх не можна гасити водою. У цьому випадку необхідно гасити піском, накривати азбестом.

8. Якщо горять речовини розчинні у воді (спирт, ацетон ), то їх можна гасити водою. При гасінні водою її струмінь необхідно направляти на нижню частину полум’я.

9. При виникненні пожежі необхідно не дати полум’ю наблизитись до місця зберігання вогненебезпечних речовин і швидко видалити вогненебезпечні та вибухові речовини.

10. Необхідно вміти користуватись вогнегасником.

11. При загоранні одягу на потерпілого накидають шерстяну або повстяну ковдру, яку не знімають до тих пір, доки не погасять полум’я.

12. Під час пожежі необхідно дотримуватися спокою та не панікувати.

Перша долікарська допомога при нещасних випадках

На робочому місці крім реактиві повинні бути завжди в постійній готовності засоби першої медичної допомоги: пластир, пакет з марлею, вата, 1-2 бинта в тому числі і стерильний, ножиці, чиста хустка. Першу допомогу потрібно надати, як указано нижче, але після цього необхідно обов’язково звернутися за допомогою до лікаря.

Опіки. Якщо опік слабий і на невеликій ділянці – охолодити під струменем водогінної води. Великі опіки прикрити стерильною марлею. Не застосовувати мазі і мастила, не проколювати пухирі!

Порізи. Ніякої води! Краї рани обробити антисептиком і закрити стерильним пластиром або бинтом. Ніякої вати! При попаданні сторонніх тіл або важких пораненнях викликати лікаря. При пошкодженні артерії накласти джгут на кінцівку і зразу ж викликати лікаря.

Хімічні опіки шкіри. Обпечену ділянку промити сильним струменем води. Після цього при опіках лугами промити 3%-вим розчином оцту, а при опіках кислотами – 3%-вим розчином питної соди. Опіки від брому щедро промити бензеном.

Опіки очей. Багаторазово промити водою! У цьому випадку, вразі необхідності, відкрити очі силою! Зав’язати хусткою і негайно ж до лікаря!

Опіки рота і шлунка. Випити велику кількість води! При попаданні кислот завись крейди а при попаданні лугів – розбавлений розчин харчового оцту (не есенції!) або лимонної кислоти.

Отруєння речовинами. Зразу ж випити насичений розчин кухонної солі! Викликати сильне блювання, щоб швидко видалити отруту із шлунка. Негайно викликати лікаря!

Отруєння газами і парами. Потерпілого негайно вивести на свіже повітря, створити спокій! Не допускати вдихання парів води! Штучне дихання тільки у випадку необхідності.

Увага! Той хто проводить штучне дихання повинен прагнути не вдихати отруйний газ!

Планування й організація експерименту. Щоб правильно і організовано провести експеримент необхідно розробити інструкцію його проведення, з якою треба ознайомитися і яку обов’язково потрібно дотримуватися при проведенні експерименту. Якщо експеримент складний, то для його кращого розуміння і виконання складається схема послідовності етапів і операцій, які відрізняються в якісному і кількісному аналізі. Прикладом найпростішого дослідження є послідовність операцій при взятті наважки матеріалів на аналітичних вагах. Більш складний експеримент – визначення вологості речовини (висушування речовини до постійної маси в сушильній шафі). Це дослідження включає три етапи:

- взяття наважки речовини;

- висушування в сушильній шафі до постійної маси;

- розрахунок вологості речовини за отриманими даними.

Кожен з цих етапів являє собою послідовність певних операцій. Так, на останньому етапі проводиться: підстановка числових даних, обчислення за формулою, аналіз отриманих даних і робиться висновок.

Якщо потрібно провести планування в часі, то необхідно врахувати час, потрібний для кожного етапу і кожної операції, зокрема при можливості паралельного одночасного проведення експерименту (визначення вологості і втрат при прожарюванні речовини та інш.) загальний час експерименту скорочується, що дає можливість швидше отримати кінцеві результати.

Проведення експерименту і оформлення його результатів. Після вибору методу, за яким проводиться експеримент, ознайомлення з інструкціями з охорони праці і виконуваної роботи, чіткої уяви послідовності етапів і операцій, планування організації роботи, перевірки наявності матеріально-технічного забезпечення, починають проведення самого експерименту.

Експеримент може проводитися одним або кількома студентами одночасно, але у будь-якому випадку кожен студент повинен вести всі записи і своєму робочому зошиті і ці записи повинні давати повне уявлення про всі етапи і операції експерименту, незалежно від того, хто їх виконує. їх послідовність повинна відповідати послідовності за інструкцією і включати всі необхідні дослідні дані розрахунки, які треба виконати на кожному етапі записом розрахункових формул в літерному відображенні з обов’язковим поясненням значення літер, які перед цим використовувалися.

Після розрахунків проводиться аналіз отриманих даних і пишеться висновок.

Після виконання кожного етапу експерименту отримані дані аналізуються і на підставі цього робиться висновок для кожного етапу. Після виконання всіх етапів дані аналізуються, узагальнюються, порівнюються з даними нормативних документів і на підставі цього робиться загальний висновок в залежності від поставленої задачі. Наприклад, у якісному аналізі – про наявність досліджуваного катіону, аніону та хімічний склад досліджуваної речовини. У кількісному аналізі – про кількісне співвідношення складових частин в речовині, а на підставі цього про можливість використання досліджуваної речовини у виробництві.

Оформлення і здача звіту з проведеного експерименту. Результати роботи повинні записуватись у лабораторний журнал (спеціальний зошит). Всі записи здійснюються під час занять. Не допускаються ніякі замітки на чернетках або на окремих випадкових аркушах паперу. Запис повинен бути чітким, коротким і зрозумілим. У журнал записують: назву роботи і назви дослідів; номера тиглів і бюксів; маси тиглів, бюксів, вихідних речовин, прожарених осадів; результати титрування, обчислень за формулами та інше. Доцільно записувати не просто кінцеві маси зважених речовин чи посуду, а й хід обчислення – додавання мас гирьок у стовпчик. Це дозволить швидко виявити помилки, які досить часто трапляються при подібних обчисленнях. Особливо це важливо на початкових етапах хімічного аналізу доки студенти не набудуть достатніх умінь з фіксування результатів зважування. Записи повинні бути максимально послідовними.

Записи в лабораторному журналі перевіряються викладачем і після усунення недоліків оформляються на листах формату А4 у формі письмового звіту. Приклад форми звіту наведено нижче.

Захист звіту про виконаний експеримент здійснюється в установлені викладачем терміни. При цьому оцінюються: теоретичні знання студента, правильність виконання кожної операції та обчислень, дотримання правил техніки безпеки, уміння аналізувати й узагальнювати результати та робити висновки. До уваги береться також охайність та правильність оформлення письмового звіту. На захист практичних та лабораторних робіт виносяться питання і самостійної роботи студента.