Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОММ_КПІЗ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 6. Прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності.

Ситуація прийняття рішення в умовах невизначеності та породженого нею ризику передбачає наявність трьох елементів:

  1. Концептуальної інформаційної моделі;

  2. Ідентифікованої інформаційної ситуації;

  3. Критерію (чи системи критеріїв) прийняття рішення.

Одним з підходів є концепція на базі застосування теоретико-ігрової моделі.

Під теорією ігор розуміють теорію математичних моделей та методів прийняття раціональних рішень за умов конфлікту та невизначеності.

Конфліктні ситуації характеризуються наявністю декількох суб’єктів, що мають різні цілі. Але важливо пам’ятати, що під час вибору рішення за умов невизначеності неможливо уникнути певного суб’єктивізму та елемента ризику.

Предметом теорії рішень за умов ризику є дослідження законів перетворення апріорної та апостеріорної інформації про стан об’єкта та середовища в кількісні характеристики інформації керування.

Широко відомою моделлю прийняття рішень за умов невизначеності є статистична модель. Згідно з концепцією теорії ігор визначають основні елементи прийняття рішень невизначеності та ризику.

Згідно з концепцією теорії гри ситуація прийняття рішення характеризується множиною де

Х – множина рішень (стратегій) суб’єкта керування (1-го гравця)

– множина станів (стратегій) економічного середовища (ЕС) (2-го гравця).

- функціонал оцінювання (ФО), визначений на множині , і ф-ція - ф-ція виграшу 1-го гравця (суб’єкта керування).

Під економічним середовищем (ЕС) надалі будемо розуміти сукупність невизначених чинників (у тому числі й економічних), які впливають на ефективність рішення, що приймається.

У дискретному випадку ЕС являє собою повну групу взаємовиключаючих та взаємодоповнюючих випадкових подій:

Ситуація прийняття рішень характеризується матрицею, елементи котрої є fkj - кількісні оцінки прийнятого рішення xkX за умови, що середовище знаходиться у стані j.

де F назв. функціоналом оцінювання.

Приклад. Фруктовий дилер скуповує у селян малину по 10$ за кошик і продає у місті по 20$. Протягом кожного з 40 днів „малинового сезону” він продав різну кількість кошиків. Це обумовлено випадковістю попиту на цей товар. Дилер помітив, що попит обсягом 3 кошики спостерігався 5 днів; 4 кошиків – 7 днів, 5 – 15 днів, 6 – 11 днів, 7 – 2 дні. Проблема, що виникла у діяльності дилера, - це оптимальний (з позиції отримання прибутку) вибір кількості кошиків, які він повинен закуповувати щодня.

Розв’язування: Для вирішення проблеми, що постала перед дилером, попередньо побудуємо функціонал оцінювання. А тому в якості множини рішень (проектів) Х вибираємо обсяг одноразової закупівлі малини (число коштів), в якості економічного середовища – попит на цю продукцію. Очевидно, що дилеру недоцільно купувати менше ніж три й більше, ніж сім кошиків, а тому , де хі – рішення про закупку і+2 кошиків малини, . Очевидно, що множина станів ЕС (попит) теж складається з п’яти елементів: , де - попит на і +2 кошики малини, .

Побудову функціоналу оцінювання (ФО) здійснимо на основі таких міркувань. Якщо дилер придбає на один кошик малини більше, ніж продає, то на цьому він втратить 10$, оскільки вередливий покупець не буде купувати „вчорашню” малину. Якщо ж він придбає на один кошик менше, то нічого не втратить, оскільки всі збитки будуть відшкодовані. Однак він міг би отримати більше, якби мав ще один кошик малини. Цей прибуток становив би 10$. Значить дилер не використав усі свої можливості. Відповідні розрахунки заносимо в таблицю.

Таблиця відображає (ФО) значення прибутків, які дилер може отримати при різних варіантах закупки товару і попитом на нього. Наприклад, число 40 на перетині рядка х4 та стовпчика показує значення прибутку дилера за умови, що він придбав 6 кошиків малини, а попит – 5 кошиків. Значить із п’яти кошиків прибуток дилера – 50$, а шостий кошик принесе збиток величиною 10$, тобто 40=50-10

Таблиця1.

Рішення (к-сть закуплених кошиків)

Стани ЕС (попит в кошиках)

1

(3 кошики)

2

(4 кошики)

3

(5 кошики)

4

(6 кошики)

5

(7 кошики)

х1

(3 кошики)

30

30

30

30

30

х2

(4 кошики)

20

40

40

40

40

х3

(5 кошики)

10

30

50

50

50

х4

(6 кошики)

0

20

40

60

60

х5

(7кошики)

-10

10

30

50

70

У якості розподілу ймовірності станів ЕС можна використати відповідні відносні частоти настання цих випадкових подій:

Щодо прийняття рішення, то воно може бути здійсненим дилером на базі одного з критеріїв оптимальності, які будуть розглянуті згодом.

Вважають, що функціонал оцінювання F має позитивний інгредієнт, якщо намагаються досягнути .

Для цих випадків записують . Для негативного інгредієнта, якщо намагаються досягнути , відповідно записують .

Визначення функціоналу оцінювання у формі , як правило, використовується для оптимізації категорій корисності, виграшу, ефективності, імовірності досягнення цільових подій тощо. У формі - використовують для оптимізації збитків, ризику тощо.

Функція ризику визначається як лінійне перетворення позитивно чи негативно заданого інгредієнта ФО до відносних одиниць вимірювання. Таке перетворення встановлює порядок відліку ФО для кожного сталу ЕС

1)для , коли мають зафіксований стан економічного середовища , знаходять величину

і функція ризику визначається у вигляді

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]