- •Тематичний план
- •Критерії визначення навчального рейтингу студентів.
- •Семінарські заняття методичні вказівки до підготовки семінарських занять.
- •Модуль і. Вступ до Політології
- •Тема 1. Загальна характеристика політології
- •Тема 2. Етапи розвитку політичної думки
- •Модуль іі. Політичні традиції, цінності, інтереси, ідеї
- •Тема 3. Політична система суспільства.
- •Тема 4. Сучасні ідеології
- •Тема 5. Політична культура
- •Тема 6. Легітимність державної влади
- •Модуль ііі . Суб’єкти політичної діяльності.
- •Тема 7. Політичні еліти і політичні лідери
- •Тема 8. Групи інтересів
- •Тема 9. Політичні партії
- •Самостійна робота студентів методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «політологія».
- •Завдання до виконання самостійної роботи Модуль і. Вступ до Політології
- •Тема 1. Загальна характеристика політології
- •Тема 2. Етапи розвитку політичної думки. Розвиток політичних ідей та політичної науки в Україні.
- •Модуль іі. Політичні традиції, цінності, інтереси, ідеї
- •Тема 3. Політична система суспільства.
- •Тема 4. Сучасні ідеології
- •Тема 5. Політична культура
- •Тема 6. Легітимність державної влади
- •Модуль iіі. Суб’єкти політичної діяльності.
- •Тема 7. Політичні еліти і політичні лідери
- •Тема 8. Групи інтересів
- •Тема 9. Політичні партії
- •Запитання до заліку з курсу Політологія
- •Словник політологічних термінів
Тема 8. Групи інтересів
Основні поняття: групи інтересів, типи груп інтересів, тактичні засоби груп інтересів, способи
функціонування груп інтересів, плюралізм, корпоративізм.
П Л А Н
Поняття та сутнісні ознаки груп інтересів.
Типи груп інтересів.
Тактичні засоби груп інтересів.
Способи функціонування груп інтересів.
Методичні вказівки
Література
Основна: 1 – 4
Додаткова:
Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.
Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999.-108 с.
Навчальний посібник підготовлений як доповнення до підручника "Політологія: Підручник" /І.С. Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. К.: Вища шк., 1998. - 415 с.
Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України. – К.: вид-во “Ай Бі”, 2002
Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. - К, 1996
Методичні вказівки
При підготовці відповіді до першого питання студентам необхідно звернути увагу на:
визначення поняття “групи інтересів” у сучасній вітчизняній та зарубіжній політичній науці;
визначення та характеристику основних сутнісних рис груп інтересів (колективний характер діяльності; добровільність асоціації; принаймні спорадичне здійснення впливу на політичну владу; відсутність претензій на здобуття політичної влади тощо).
2. При підготовці відповіді до другого питання студентам необхідно звернути увагу на:
визначення та характеристику основних критеріїв типологізації груп інтересів (ступінь організованості, мета і спрямування групової діяльності, способи їх дій тощо);
характеристику поділу груп інтересів на захисні, проблемні та інституційні, явні і приховані, жорстко організовані і розмиті, легальні й нелегальні тощо;
характеристику поділу груп інтересів за Ульріхом фон Алеманом (організовані інтереси в економічній сфері та в сфері праці; організовані інтереси в соціальній сфері; організовані інтереси у сфері дозвілля й відпочинку; організовані інтереси в сфері релігії, науки і культури; організовані інтереси в суспільно-політичній сфері);
характеристику таких різновидів груп інтересів, як: спілки інтересів, лобістські організації, групи тиску (рух за громадянські права, за зміну конституції, того чи іншого закону), інституційні групи, неасоційовані групи, громадські ініціативи, аномійні групи;
характеристику типології груп інтересів Ж. Блонделя (групи захисту (асоціації фінансистів та банківських службовців, товариства захисту прав споживачів, профспілки тощо), групи підтримки (екологічні та антивоєнні рухи, правозахисні групи тощо), інституціональні групи (виконавча бюрократія, чиновники законодавчої влади, силові структури), звичаєві групи).
3. При підготовці відповіді до третього питання студентам необхідно звернути увагу на:
визначення та характеристику основних функцій груп інтересів (агрегація інтересів; артикуляція різноманітних суспільних інтересів; інформування органів влади; здійснення тиску на суб'єктів прийняття рішень; інтеграція груп; формування політичних еліт; політична соціалізація громадян);
визначення та характеристику поняття “тактичні засоби груп інтересів”;
визначення та характеристику основних ресурсів груп інтересів (легітимність групи, значимість конкретної акції групи інтересів з точки зору суспільних інтересів, її вплив на політичну, соціальну і економічну стабільність; політичні можливості (залежать від фінансового, організаційного, інформаційного забезпечення групи та її чисельності); чисельність, мобілізаційна здатність і активність членів); опосередковані засоби впливу на владу (через засоби масової інформації, через політичні партії);
характеристику основних тактичних засобів груп інтересів (участь в урядових комітетах, формальні зустрічі з урядовцями, неформальні зустрічі з урядовцями, публічні кампанії, парламентське лобіювання, дії в економічних та соціальних Радах, демонстрації, страйки, прямі дії, впливові партії та їх лідери, блокування чи саботаж політичних рішень, легальні дії тощо);
характеристику лобізму, як засобу груп інтересів (поняття, сутність, різновиди лобізму).
4. При підготовці відповіді до четвертого питання студентам необхідно звернути увагу на:
характеристику поняття та основних рис плюралізму, як способу функціонування груп інтересів (усі люди, які усвідомлюють свої специфічні інтереси, мають право на свободу організації заради їх захисту і представництва; конкуренція між групами інтересів є відкритою та чесною, й усі вони мають рівний доступ до прийняття політичних рішень; у процесі прийняття політичних рішень уряд не надає переваги тій чи іншій групі тощо);
визначення та характеристику позитивних і негативних властивостей плюралізму, як способу функціонування груп інтересів;
характеристику поняття та основних рис корпоративізму, як способу функціонування груп інтересів (участь організацій, що є виразниками певних групових інтересів, у політичному житті; зростання впливу фахових представників групових інтересів на шкоду ролі пересічних членів; привілейоване становище деяких асоціацій та їх широкі можливості впливу на прийняття рішень; заміна конкуренції інтересів їх монополією в певних сферах, на які поширюються корпоративні відносини. тощо);
визначення та характеристику позитивних і негативних властивостей корпоративізму, як способу функціонування груп інтересів;
розробку порівняльної характеристики плюралізму та корпоративізму, як способів функціонування груп інтересів.
