В нутрішньом'язовий шлях введення вакцин
Найбільш переважний шлях для введення вакцин.
Віддаленість м'язів від шкірного покриву забезпечує менше число побічних реакцій, які у разі внутрішньом'язового введення зводяться лише до деякого дискомфорту при активних рухах в м'язах протягом 1-2 днів після вакцинації.
Техніка вакцинації: Незалежно від вибраного місця введення вакцини внутрішньом'язова ін'єкція має бути проведена перпендикулярно, тобто під кутом 90 градусів до поверхні шкіри. При введенні вакцини в дельтовидний м'яз ін'єкція проводиться строго збоку, положення шприца має бути строге горизонтальним.
Переваги: Добре всмоктування вакцини і, як наслідок, висока імуногенність і швидкість вироблення імунітету. Менше число місцевих побічних реакцій. Точність введеної дози (в порівнянні з внутрішньошкірним і пероральним способом введення).
Недоліки: Суб'єктивне сприйняття внутрішньом'язових ін'єкцій дещо гірше, ніж при інших способах вакцинації.
Інструкція по виготовленню живих вакцин
Живі вакцини виготовляють із вакцинних штамів бактерій (бруцельозна, туберкульозна, туляремійна) і вірусів (поліомієліту). Для отримання живих бактеріальних вакцин, вакцинні штами вирощують на відповідних живильних середовищах, а при виготовленні вірусних вакцин, вакцинний штам вірусу вирощується в культурі тканини, куриному ембріоні або в організмі тварини.
Інструкція по виготовленню вбитої вакцини.
Вакцини здебільшого використовують для профілактики і лише деякі - для лікування інфекційних захворювань (дизентерійна, бруцельозна).
Виготовлення вбитої (корпускулярної) бактерійної вакцини складається із слідуючих етапів:
Вибір вакцини штамів. Для виготовлення вбитої вакцини відбирають декілька найбільш
вірулентних і повноцінних в антигеном відношенні штамів.
Масове вирощування бактерій і приготування суспензій. Вирощування культур проводять на рідкому середовищі, збагачуючи киснем у спеціальних котлах. В окремих випадках культивують на щільних середовищах. Культури, які вирощували на щільних середовищах, змивають стерильним фізіологічним розчином.
Інактивування вакцини шляхом нагрівання або додавання хімічних речовин. При виготовленні спиртових вакцин використовують 97% етиловий спирт, формалін додають в кількості від 0.5 до 1%.
Титрування вакцини (стандартизація). Готова вакцина повинна вміщати визначену кількість мікробних тіл (мільйони, мільярди) в 1 мл.
Зведення вакцин, тобто з’єднання вакцин, виготовлених із різних типів або видів мікробів. До готової вакцини додають консервант (фенол 0.25%, мертіолат 1:10000 та ін.),. Готову вакцину розливають у стерильні ампули або флакони .
Інструкція по виготовленню хімічних вакцин
Хімічні вакцини виготовляють із соматичних антигенів, вилучених із бактеріальних клітин різними способами. Прикладом хімічної вакцини може служити тифо-паратифозна - правцева вакцина (ТАBtе), яка складається з 0-антигенів брюшнотифозних , паратифозних А і В бактерій і правцевого анатоксину. Всі антигени сорбують на гідрооксиді алюмінію.