Самостійна робота №4

Тема: Взаємовідносини підприємств із фінансовими органами та страховими компаніями.

План: 1. Законодавча база, що регламентує систему оподаткування України.

2. Закон України “Про страхування” від 07.03.96. Класифікація страхування. Основні форми організації страхового фонду.

1.1. Що регламентує Закон України “Про страхування”?

Велике значення для розвитку страхування в Україні має Закон України “Про страхування”, прийнятий Верховною Радою України 07.03.96 (нова редакція від 04.10.01). Даний Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

1.2. Охарактеризуйте зміст Закону України “Про страхування”.

Закон України “Про страхування” містить п’ять розділів:

I. Загальні положення.

II. Договори страхування.

III. Забезпечення платоспроможності страховиків.

IV. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.

V. Прикінцеві положення.

1.3. Наведіть класифікацію страхування за об’єктами.

Закон України “Про страхування” визначає, що об’єктами страхування можуть бути три групи інтересів:

1) пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування)',

2) пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування)-,

3) пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

2.4. На які підгалузі поділяється особисте страхування?

Особисте страхування поділяється на такі підгалузі:

• Страхування від нещасних випадків;

• Медичне страхування;

• Страхування життя.

• Назвіть особливості страхування відповідальності.

Особливостями страхування відповідальності є:

• крім страховика і страхувальника завжди присутня третя особа, майнові інтереси якої захищає конкретний договір страхування (найчастіше ця особа є невідомою);

• види страхування, які належать до даної галузі, мають комплексний характер, тобто забезпечують одночасний страховий захист як життя і здоров’я третьої особи, так і її майна;

• порядок визначення в договорі страхової суми, що встановлюється у вигляді граничної суми відшкодування - ліміту відповідальності, яку бере на себе страховик, коли страхувальник завдасть шкоди третім особам.

• . Дайте характеристику класифікації страхування за формами організації.

Потрібно зазначити, що найважливішою кваліфікаційною ознакою у страхуванні є форма його організації (проведення). За такою ознакою страхування поділяється на добровільне та обов’язкове.

Самостійна робота №5

Тема: Аналіз і планування фінансового стану підприємства

План: 1. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства.

2. Суть фінансової стратегії підприємств, її значення. Зміст і значення оперативного фінансового тану.

3. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.99.

• Назвіть основні складові інформаційної бази для оцінювання фінансового стану підприємства.

Слід зазначити, що інформаційною базою для оцінювання фінансового стану є:

• фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

• статистична звітність;

• оперативні дані.

• Як поділяється інформація для аналізу за доступністю?

Інформація, що використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту та закриту (таємну).

• Який нормативний документ визначає загальні вимоги

до фінансової звітності?

Інформація, що міститься у фінансовій та статистичній звітності, виходить за межі підприємства і є відкритою. Водночас кожне підприємство розробляє свої прогнози та планові показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, є закритою, і відповідно до чинного законодавства України підприємство має право зберігати таку інформацію в таємниці.

• Охарактеризуйте сутність і призначення для аналізу основних складових фінансової звітності.

Потрібно зауважити, що з погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна давати можливість:

• оцінювати динаміку та перспективи отримання прибутку підприємством;

• оцінювати наявні у підприємства фінансові ресурси та ефективність їх використання;

• приймати обгрунтовані управлінські рішення у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

• Укажіть принципи підготовки фінансової звітності.

Слід звернути увагу на те, що фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників, і тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства; у фінансовій звітності передбачено відображення зобов’язань власників тільки стосовно їх внесків до статутного капіталу та обов’язкового розподілу частини прибутку між власниками (у вигляді дивідендів, процентів, вилучення капіталу тощо);

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи із припущення, що його діяльність триватиме далі, тобто підприємство не має ані наміру, ані потреби ліквідовуватися або суттєво зменшувати обсяги своєї діяльності (принаймні протягом наступного звітного періоду);

• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності; звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік; передбачається також складання проміжної звітності (квартальної та місячної) наростаючим підсумком з початку звітного року;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає оцінку активів підприємства, виходячи з витрат, безпосередньо пов’язаних з їх виробництвом і придбанням;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів; при цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності в момент їх виникнення, тобто тоді, коли вони фактично відбуваються, а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• послідовності, який передбачає постійне (щорічне) застосування підприємством обраної облікової політики, що є

передумовою порівнянності фінансових звітів; зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• переважання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, тобто під час відображення операцій підприємство має надавати перевагу економічному змісту господарських операцій, а не їх юридичній формі (оскільки сутність операцій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми);

• єдиного грошового вимірника, що передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

• Який принцип є передумовою порівнянності фінансових звітів?

Насамкінець потрібно зазначити, що під час складання фінансової звітності необхідно намагатися узгодити всі вище-перелічені принципи так, щоб досягти належних якісних характеристик фінансової звітності.

2.1. Визначте сутність фінансової стратегії підприємств.

Фінансова стратегія визначає довгострокову мету фінансової діяльності підприємства, що залежить від його фінансової політики, вибору найефективніших напрямів її досягнення.

2.2Назвіть завдання фінансової стратегії.

Завданнями фінансової стратегії є:

1) визначення способів успішного досягнення мети діяльності та використання фінансових можливостей підприємства;

2) налагоджування перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

3) фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;

4) вивчення економічних та фінансових можливостей ймовірних конкурентів, розроблення та вжиття заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

5) розроблення способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

2.3 За яких умов досягається ефективність фінансових стратегій ?

•Відповідність розробленої фінансової стратегії

•Узгодження фінансової стратегії

•Реалізації розробленої стратегії

2.4. Поясніть значення фінансової стратегії.

Фінансова стратегія – це складова фінансового планування.

2.5У чому полягає необхідність оперативного фінансового планування?

Виконання фінансових планів здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. Оперативне фінансове планування забезпечує повсякденний ефективний контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

2.6 Що таке платіжний календар і яке його значення?

Платіжний календар - це документ, у якому відображаються очікувані на певний проміжок часу грошові надходження за всіма напрямами доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов’язання за даний період. Платіжний календар, як правило, складають на місяць із розбивкою за декадами або тижнями.

2.7 Яке призначення касового плану?

касовий план - це план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі та ресторанного господарства, де значну частку надходжень становить саме готівка.

3.1 Поясніть випадки проведення санації в досудовому порядку.

Санація в досудовому порядку може проводитися з ініціативи менеджменту чи власників підприємства, якому загрожує банкрутство, кредиторів, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, відповідних контрольних органів у межах їх повноважень.

• Назвіть особливості досудової санації державного підприємства.

Досудова санація державного підприємства - це система заходів щодо відновлення його платоспроможності, які вживаються органом, уповноваженим управляти державним майном, з метою запобігання його банкрутства до початку провадження справи про банкрутство. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок:

■ коштів державних підприємств;

■ коштів Державного бюджету України (обсяг цих коштів щороку встановлюється законом про Державний бюджет України);

■ інших джерел фінансування.

3.3. У яких випадках схвалюється рішення про проведення санації в межах судових процедур?

Рішення про проведення санації боржника в процесі провадження справи про банкрутство ухвалюється у таких випадках:

1.       Коли підприємство стало фінансово неспроможним чи існує реальна загроза цього, і боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство. Разом із заявою представник підприємства-боржника може подати і розроблений план санації. Рішення про проведення санації буде прийняте у разі визнання підприємства санаційно спроможним і здатним задовольнити вимоги кредиторів повною мірою.

2.       Після закінчення місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства, якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника чи подали акцептовані комітетом кредиторів і господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами і механізмом задоволення їхніх претензій, господарський суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та здійснення фінансової санації юридичної особи [3, с. 90].

3.       З ініціативою банку або іншої фінансово-кредитної установи. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» установа банку має право застосувати комплекс заходів санації стосовно клієнта, оголошеного неплатоспроможним. Банк може передати оперативне управління цим підприємством адміністрації, яка сформована за його участю, реорганізувати боржника, змінити порядок та умови платежів, а також направити на погашення кредиторської заборгованості виторг від реалізації продукції. Однак, всі дії банківської установи повинні бути узгоджені з іншими кредиторами підприємства, не вступаючи з ними у конфлікт.

3.4. Що означає поняття “банкрутство”?

Банкру́тство — процес, у якому індивід чи організація, нездатна розрахуватися із кредиторами, за рішенням суду майно боржника розподіляється між кредиторами відповідно до встановленої законом черговості виплати боргів кредиторам, таких як податки і заробітна плата працівникам організації-банкрута.

3.5. Хто може порушити справу про банкрутство?

Справу про банкрутство можуть порушити кредитори (у т.ч. органи державної податкової інспекції, КРУ), працівники підприємства, саме підприємство-боржник.

3.6. Які вимоги задовольняються в першу чергу?

У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3.7. В яку чергу задовольняються вимоги щодо сплати державних і місцевих податків?

 У третючергу, задовольняються вимоги щодо сплати державних і місцевих податків